20 березня – Всесвітній день Землі! Свято запроваджене з ініціативи Організації Об’єднаних Націй.  Дату обрали не випадково: 20 березня - день весняного рівнодення, коли пробуджується природа і починається новий рівень її розвитку.

Засновник цього дня – відомий американський громадський діяч Джон Мортон. Він розгорнув кампанію з висаджування дерев і чагарників у 1840-х рр. для того, щоб розвивати в людях дбайливе ставлення до навколишнього середовища. Ця ідея так сильно його захопила, що коли він став секретарем штату Небраска, у 1872 р., він запропонував встановити спеціальний день, присвячений озелененню.

У календарі міжнародних свят існує два Дні Землі - сьогоднішній відзначається в День весняного рівнодення, а другий - 22 квітня. Перший має миротворчу та гуманістичну спрямованість, другий - екологічну.

Мета цього дня - привернути увагу громадськості до нашого спільного дому - планети Земля, нагадати людям про необхідність дбайливого ставлення до природи і турботу один про одного. Це день є приводом зайвий раз замислитися про те, що нас оточує. В результаті своєї життєдіяльності людина завдає значної шкоди нашій планеті, що може призвести до її руйнування.

Практичні поради на кожен день, як бути дружнім до довкілля:

1. Використовуйте енергозберігаючі лампи. Вони споживають у 3-5 разів менше електроенергії, ніж лампи розжарювання.

2. Вимикайте на ніч комп'ютер, телевізори. Комп'ютери та деякі інші прилади (телевізори, hi-fi системи) споживають енергію навіть у сплячому режимі, тому вимикайте прилади повністю, коли вони не використовуються (виймайте вилку з розетки).

3. Сортуйте сміття. Окремо зібрані відходи – це не сміття, це вторинна сировина.

4. Ходіть за покупками з еко-торбинами. Намагайтеся не брати пропоновані пластикові пакети в магазині, заведіть свою торбину з екологічних матеріалів і носіть її з собою.

5. Не використовуйте одноразове. Намагайтеся не купувати продукцію одноразового використання: посуд, серветки, станки для гоління, ручки, замість цього віддайте перевагу відповідним багаторазовим речам.

6. Позбавтеся неекономічної техніки. При покупці звертайте увагу на економічність техніки (маркування А, А+, Energy Star), таким чином можна зменшити свій рахунок за електроенергію на 30%.

7. Приймайте душ замість ванни. Скоротіть час перебування в душі, зменшіть натиск, придбайте спеціальну економічну насадку з функцією повітряного душу (насичує потік води повітрям). Ремонтуйте протікаючі крани.

8. Встановіть водолічильник. Встановивши квартирний водолічильник, ви заощадите на комунальних послугах і в той же час допоможете природі.

9. Правильно обирайте побутову хімію. Перед покупкою миючих засобів обов'язково зверніть увагу на їх склад, зазначений на упаковці, та уважно прочитайте інструкцію.

10. Здавайте макулатуру. Для виготовлення 60 кг паперу зрубують дерево. Коли ми бачимо величезні ділянки вирубок, нам шкода лісу, і в той же час ми викидаємо газети у відро для сміття.

11. Обирайте корисне для себе та природи. Обирайте екологічно безпечні продукти, вирощені без застосування добрив і пестицидів.

12. Даруйте непотрібні речі. Віддавайте їх іншим людям, таким чином ви даєте друге життя речам, які будуть приносити користь.

13. Частіше ходіть пішки. Піші прогулянки не завдають шкоди природі і приносять користь вашому здоров'ю.

   Безпека учнів під час весняних канікул

З початком весняних канікул у вас з'явиться багато вільного часу. Щоб канікули були не тільки веселими, а й були безпечними, потрібно дотримуватись нескладних правил безпечної поведінки. Пригадаємо їх.

 Надійшли нові підручники для 5, 6 класів

1. Етика 6 клас, Данилевська О. М.

2. Здоров'я, безпека та добробут 6 клас, Гущина Н. І.

3. Інформатика 6 клас, Морзе Н. В.

4. Технології 6 клас, Біленко О. В.

5. Здоров'я, безпека та добробут 5 клас, Здирок О. М., Синюк Л. Й.

6. Англійська мова 5 клас, Задорожна І. П., Будна Т. Б.

7. Етика 5 клас, Давидюк Л. В., Власова Н. С.

8. Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти 5 кл., Щупак І. Я., Власова Н. С.

9. Мистецтво 5 клас, Кондратова Л. Г.

                                День народження Тараса Шевченка

Видатний український поет, художник, громадський діяч Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого (9 березня за новим стилем) 1814 року в с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (нині Звенигородський район Черкаської області). Його життєвий шлях був сповнений випробуваннями: смерть батьків, кріпацтво, арешти, заслання, заборона писати та малювати, а найстрашніше – заборона жити у рідному краї.

У 1859 році Шевченко востаннє приїхав в Україну, але перебував під наглядом поліції. Йому заборонили постійно проживати на Батьківщині і зобов'язали переїхати до столиці імперії. Десятирічне заслання, хвороби призвели до передчасної смерті 26 лютого (за новим стилем 10 березня) 1861 року.

Поет не знав спокою й після смерті. Спочатку його поховали на Смоленському цвинтарі у Петербурзi, 26 квітня 1861 року домовину із тілом поїздом повезли до Москви. До Києва труну з прахом Шевченка привезли кіньми 6 травня увечері, а наступного дня його перенесли на пароплав «Кременчуг». 8 травня пароплав прибув до Канева, й тут, на Чернечій (нині - Тарасовій) горі, Шевченка поховали. Тут, на пагорбах оспіваного Дніпра, великий український поет знайшов спокій. 

Попри всі виклики долі Шевченко залишив по собі величезну літературну та художню спадщину. Спадок Великого Кобзаря не могли замовчувати і в радянські часи. Його переслідування царським режимом, активна громадська позиція, селянське походження – все це теж вплинуло на можливість зберегти його творчість для нащадків за часів тоталітарного режиму, коли більшість українських поетів, письменників, художників, діячів культури були під забороною, а їх твори та навіть згадка про них знищувалась.

"Доля"

книга про Тараса Шевченка в образах та фактах

Автори: Taras Shevchenko, I︠U︡. O. Ivanchenko, Andriĭ V'i︠u︡nyk · 1993 рік

Заповіт

Як умру, то поховайте
Мене на могилі
Серед степу широкого
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу... отойді я
І лани і гори —
Все покину, і полину
До самого Бога
Молитися... а до того
Я не знаю Бога.
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.
І мене в сем’ї великій,
В сем’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.

 

 День кримського спротиву російській окупації

26 лютого в Україні  День кримського спротиву російській окупації. Саме цього дня 2014 року під Кримським парламентом організували мітинг мирних громадян, які висловили протест проти проведення сесії Верховної Ради республіки, під час якої обговорювали територіальну цілісніть України та незаконне переведення Криму у статус російського півострова. Офіційного статусу подія набула 2021 року згідно з указом президента України.

 Початок війни Росії проти України

 

  24 лютого виповнюється 730 днів від початку злочинного повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну. Близько четвертої години за київським часом  24 лютого 2022 року президент Російської Федерації В. Путін оголосив про «спеціальну воєнну операцію» з метою нібито «демілітаризації та денацифікації України». Уже за кілька хвилин почалися ракетні удари по всій території України, у тому числі неподалік від Києва. Російські війська вдерлися до України поблизу Харкова, Херсона, Чернігова, Сум, увійшовши з Росії, Білорусі й тимчасово окупованого Росією Криму.

   Разом з Росією війну проти України фактично веде Білорусь: із прикордонних районів завдають ракетних ударів по території України, здійснюють вильоти бойової авіації для завдання ракетно-бомбових ударів по території України, відбувається передислокація війська та його забезпечення.

    Завдяки спротиву української армії та сил самооборони вже в перші дні агресії російська армія зазнала значних втрат у живій силі та техніці. У своїй новітній історії, за оцінками українських та міжнародних експертів, Росія в жодній війні ще не зазнавала навіть приблизно таких великих втрат за такий короткий час. За визнанням західної розвідки, Росія зустріла сильніший, ніж очікувала, опір, що зумовило матеріально-технічні проблеми для її військ, нестачу пального, боєприпасів і продовольства, підрив бойового духу нападників. Швидке об'єднання країн світу для допомоги Україні, як і запровадження потужних санкцій проти Росії, стало несподіваним ударом для країни-агресора. Війна Росії проти України - злочин проти людяності та Росія має відповісти за це!

 

    Терористична війна російської федерації в Україні стала новим викликом та об'єднанням багатьох організацій. Ліцей "Успіх" відкрили швацький цех та почали шити спідню білизну. Вирізали устілки для взуття. В Їдальні ліцею  приймали закрутки, харчі.

 Працівники нашого ліцею "Успіх" дома ліпили вареники, жарили млинці для заморозки. Робота кипіла, в їдальні готували і вивозили готову їжу для наших воїнів ТРО. Збирали і приймали від мешканців міста теплий одяг, ковдри, матраци, ліки. Наш колектив і зараз продовжує допомагати тим, хто потребує цього найбільше. За ці два роки колеги нашого ліцею нагороджені грамотами, медалями від воїнів за волонтерську діяльність. 

 

Щороку 20 лютого в Україні вшановують пам'ять Героїв Небесної Сотні. 

Пам'ятний день встановлено указом Президента України Петра Порошенка 11 лютого 2015 року з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року — лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.

Цього дня 2014 року під час Єврореволюції на Інститутській вулиці у Києві силові підрозділи режиму Януковича розстрілювали протестувальників. Усього за день було до ста жертв, яких назвали «Небесною Сотнею». О 22:17 Верховна Рада прийняла постанову «Про засудження застосування насильства, яке призвело до загибелі мирних громадян України», низка представників влади заявили про перехід на бік народу. День 20 лютого став переломним у ході подій Революції гідності.

Герої Небесної Сотні зробили свій вибір - виборювати свободу та гідність. Герої загинули за те, щоб Україна розвивалася як вільна демократична держава.

  

Шановні книголюби!
Пропонуємо вашій увазі онлайн-презентацію виставки
«Небесна Сотня – Герої нашого часу»: до Дня Героїв Небесної Сотні.

Книжкова виставка присвячується подіям, які відбувалися на Майдані з 18 по 20 лютого 2014 р., та героям Революції Гідності.

 

Небесна сотня / Катерина Богданович, Христина Бондарева, Юлія Бухтоярова, Катерина Гладка, Ганна Давидова; упоряд. Олена Трибушна, Ірина Соломко. – Харків: Фоліо, 2014. – 206 с.

Це книга-реквієм, книга-посвята тим учасникам Революції гідності, які віддали найцінніше — своє життя — заради того, аби Україна та всі ми встали з колін, щоб почали змінювати свою державу, а наші діти та онуки дістали змогу жити в іншій країні. Герої цієї книги — звичайні люди з різних куточків нашої держави. Вони дуже різні — заробітчани, науковці, підприємці, вчителі… Якби не Майдан, вони б ніколи не зустрілися. Це він об’єднав їх, зробив побратимами та «воїнами світла». Ця книга була написана заради того, аби пам’ять про величезну самопожертву героїв Небесної сотні назавжди залишилася в серцях українців. Вона — німе нагадування всім нам про те, якою ціною ми здобули свободу та новий шанс для своєї країни стати справжньою європейською державою.

 Як вмирає правда про Майдан... / Олексій Васильович Баганець; фот. Дмитро Ларін, Влад Мусієнко, Ганна Грабарська. – Київ: Юрінком Інтер, 2019. – 135 с.

Євромайдан, Революція Гідності, барикади на столичному Хрещатику, палаючі шини, кров поранених і вбитих на Майдані – усі ці події змінили нас, ми виросли в своїй національній самосвідомості. Ми відчули свободу і хочемо знати правду. Зокрема, правду про те, чому до сьогодні більшість злочинів, пов’язаних зі згаданими подіями, доcі не розкрито, а злочинці перебувають на волі. Чому так сталося і хто в цьому винен? Саме на ці питання і намагається дати відповідь автор книги  Олексій Баганець, професійний юрист, який після Революції Гідності, будучи заступником Генерального прокурора України, організовував та координував роботу перших слідчих груп із розслідування цих справ до свого звільнення з ГПУ.