вівторок, 27 грудня 2022 р.

 

Список літератури для позакласного читання. 8 клас



Гончар О. «Берег любові»; «Бригантина».

Винничук Ю. «Легенди Львова».

Дімаров А. «На коні й під конем».

Вовчок М. «Ведмідь»; «Інститутка»; «Народні оповідання».

Королева Н. «Легенди старокиївські».

Логвин Ю. «Таємна перлина».

Думанська О. «Школярка з предмістя».

Мензатюк З. «Як я руйнувала імперію».

Оксеник С. «Лісом, небом, водою».

Пагутяк Г. «Королівство».

Старицька-Черняхівська Л. «Діамантовий перстень».

Дерманський О. «Стонадцять халеп Остапа Квіточки».

Малетич Н. «Щоденник ельфа».

Список літератури для позакласного читання. 9 клас

Арєнєв В. «Душниця».

Бачинський А. «140 децибелів тиші».

Величковський І. «Зегар цілий і полузегарок»;

Горак Р. «Тричі мені являлася любов».

Вовчок М. «Маруся».

Воробкевич С. «Турецькі бранці».

Гребінка Є. «Чайковський».

Дев’ятко Н. «Скарби Примарних островів», «Злато Сонця, синь Води».

Забужко О. Оповідання зі збірки “Сестро, сестро”.

Зайцев П. «Життя Тараса Шевченка».

Іваненко О. «Марія».

Іванченко Р. «Гнів Перуна».

Квітка-Основ’яненко Г. «Салдацький партрет»; «Конотопська відьма».

Кониський О. «Тарас Шевченко-Грушевський. Хроніка його життя».

Косач Ю. «Володарка Понтиди».

Куліш П. «Дівоче серце».

Павленко М. «Моя класнюча дівчинка».

Рутківський В. «Сині води».

Свидницький А. «Люборацькі».

Скляренко С. «Святослав»; «Володимир».

Сковорода Г. Поезії, байки, філософські трактати.

Старицький М. «Оборона Буші».

Федькович Ю. «Довбуш».

Шевченко Т. Автобіографічний нарис; «Щоденник»; «Художник»; «Назар Стодоля».

 

Список літератури для позакласного читання. 6 клас



Андрусяк І. «8 днів з життя Бурундука».

Багмут І. «Пригоди чорного кота Лапченка».

Близнець В. «Звук павутинки»; «Золота гора до неба»; «Женя і Синько».

Винниченко В. «Кумедія з Костем».

Воронина Л. «Таємне Товариство Брехунів, або Пастка для синьоморда».

Гуцало Є. «У гаї сонце зацвіло».

Іваненко О. «Тарасові шляхи».

Кокотюха А. «Таємниця козацького скарбу»; «Таємниця зміїної голови».

Морозенко М. «Іван Сірко – славетний кошовий», «Іван Сірко – великий характерник».

Оксеник С. «Лісом, небом, водою».

Пагутяк Г. «Втеча звірів, або Новий бестіарій».

Підгірянка М. «В чужому пір’ю».

Ребро П. «Козацькі жарти».

Стельмах Я. «Найкращий намет»; «Вікентій Прерозумний».

Лущевська О. «Вітер з-під сонця».

Нестайко В. «Таємниця Віті Зайчика; Неймовірні детективи».

Штанко К. «Дракони, вперед!»

Список літератури для позакласного читання. 7 клас


Васильченко С. «Приблуда».

Гулак К. «Перекличка».

Дімаров А. «Друга планета»; «Блакитна дитина».

Дев’ятко Н. «Легенда про юну Весну».

Кащенко А. «Над Кодацьким порогом».

Кокотюха А. «Гімназист і чорна рука»; «Мисливці за привидами»; «Колекція гадів»; «Подвійний капкан», «Клуб боягузів».

Королів-Старий В. «Потороча Хрипка».

Лущевська О. «Друзі за листуванням»; «Задзеркалля».

Малик В. «Таємний посол».

Малик Г. «Злочинці з паралельного світу».

Опільський Ю. «Золотий лев». «Ідоли падуть».

Павленко М. Цикл “Русалонька із 7-В”.

Процюк С. «Марійка і Костик»; «Залюблені в сонце»; «Аргонавти».

Роздобудько І. «Арсен».

Рутківський В. «Потерчата».

Стельмах М. «Щедрий вечір».

Стороженко О. «Закоханий чорт».

Трублаїні М. «Шхуна “Колумб”, “Лахтак”.

Тютюнник Г. «Вогник далеко в степу».

Харчук Б. «Діана».

Чайковський А. «Сагайдачний».

 Що почитати на зимових канікулах

5 клас



Близнець В. Земля світлячків.

Вінграновський М. Первінка.

Воронина Л. «Суперагент 000. Таємниця золотого кенгуру».

Гаврош О. «Пригоди тричі славного розбійника Пинті».

Гридін С. «Федько у віртуальному місті»; «Федько у пошуках чупакабри».

Гуцало Є. «Сім’я дикої качки».

Дерманський О. «Король Буків, або Таємниця Смарагдової книги», «Чудове чудовисько в Країні Жаховиськ».

Дяченки Марина і Сергій «Габріель і сталевий лісоруб».

Ільченко О. «Загадкові світи старої обсерваторії».

Королів-Старий В. «Мавка Вербинка»; «Потерчата».

Костецький А. «Дракон Міні Макс» і «Суперклей Христофора Тюлькіна».

Малик Г. Подорож Алі до країни Сяк-Таків.

Мензатюк З. «Київські казки», «Макове князювання».

Нестайко В. «Чарівний талісман»; «Неймовірні детективи»; «Казкові пригоди і таємниці».

Павленко М. «Миколчині історії».

Пагутяк Г. «Лялечка і Мацько».

Полонський Р. «Таємниця країни суниць».

Прохасько М. «Куди зникло море».

Пчілка О. «Сосонка».

Сенатович О. «Малий Віз».

Франко І. «Коли ще звірі говорили».

Чемерис В. «Аравійська пустеля».

Шевчук В. «Панна квітів».

понеділок, 19 грудня 2022 р.

 

День святого Миколая




  Традиційно День Святого Миколая – популярне зимове свято для дітей та дорослих. Головна ідея свята - відчуття безкорисливого добра, прагнення подарувати іскру радості та надії. Це не тільки сімейна традиція, але й один із символів духовного тепла.
Цьому святу налічується вже багато століть. Виникло воно приблизно після 345-го року від Різдва Христового. Присвячено дню, коли один з яскравих послідовників Христових був покликаний Господом на Небо. Цього щирого християнина звали Микола. Він ніс своє служіння в стародавній Лікії, місто Миру (нині ця місцевість знаходиться поблизу сучасного турецького міста Демре) і був єпископом у місцевій Церкви.
Микола прийняв Христа, будучи багатою людиною. Перейнявшись вченням - отримав безцінні дари Духа Святого. Виконуючи Слово Боже і проповідуючи спасіння Христове, не залишався байдужим в турботах про бідних, малозабезпечених і ближніх своїх. Творив дивовижні справи, а безкорисливість і лагідність почитав великим привілеєм. Був чудовим благодійником.
Для християн в ті роки, як втім і в сучасності, було і залишається найважливішим життєвим завданням намагатися мати мир з усіма і святість, без якої ніхто не побачить Господа. Пам’ятаючи слова Христові, передані нам Апостолами в Святому Євангеліє, Микола в усьому намагався показувати, як працюючи, треба підтримувати слабких і пам’ятати слова Господа Ісуса, бо Він Сам сказав нам: «Блаженніше давати, ніж брати».
У західній католицькій традиції, наприклад в Польщі, День Святого Миколая відзначають 6 грудня. Це пов’язано з традицією відзначати подібні свята за юліанським календарем. У православній та слов’янській традиції це завжди 19 грудня, перед початком різдвяних і новорічних свят. Його дуже люблять діти. Він нагадує зимову казку. Всі чекають на подарунки.
У Болгарії він називається Нікулдень. Болгари вважають Миколу покровителем роду, дому і добробуту. У США і Канаді свято називають Saint Nick’s Day. Популярні святкові страви до столу і особливі рецепти в цей день унікальні. Добрі і слухняні діти вранці під подушкою або під ялинкою, в панчосі або у взутті, знаходять подарунки і солодощі, неслухняні - часто отримують вугілля. Це знак, прикмета або натяк на те, що для того, щоб отримати щось тепле для себе - дуже бажано самому бути теплішим. Бажання багатьох батьків, які вірять і роблять для своїх дітей все можливе.
З Днем Святого Миколая!

четвер, 15 грудня 2022 р.

 

Як та що читати під час війни?

Юлія Федів 

директорка hromadske 

Юлія Федів завдячує книжкам сферою своєї діяльності. Книги також сформували її головний принцип «Бути героєм свого життя». Медіа та креативні індустрії, в яких Юлія працює вже одинадцять років, полюбила завдяки книзі “Креативний клас” Річарда Флориди. А настільною стала — «Тисячоликий герой» Джозефа Кембелла. Ця книжка показала Юлі важливість особистого досвіду та неодмінність у житті як злетів, так і падінь. 

«Я люблю подорожі і люблю читати. Книги мені дозволяють це поєднувати. Бо кожна книга — як окрема подорож. Зокрема і в саму себе. Люди багатогранні, і саме читання книжок дозволять ці грані відкривати», — переконана Юлія. 

Разом з подругами вона організувала книжковий клуб — щомісяця обирають книжку, а потім зустрічаються й обговорюють її. Здебільшого читають науково-популярну літературу та біографії.





Серед цього переліку Юлія має дві книжки-фаворитки: «Канцлерка. Дивовижна одіссея Ангели Меркель» Кеті Мартон та «Гулаг» Енн Епплбом. 

«"Канцлерку" я прочитала на одному диханні. Це дуже захоплива історія. У ній не лише про цікаву особистість Ангели Меркель, але й про шлях становлення жінки політикині у світі чоловіків», — пояснює Юлія. 

А «Гулаг» радить, бо Епплбом описує протистояння маленької людини з тоталітарною системою, і те, якими можуть бути результати цієї боротьби. 

«У такий час, який сьогодні переживає наша держава, “Гулаг” варто прочитати кожному. А особливо тим, хто досі ностальгує за Радянським Союзом», — переконана Юлія. 

Каже, що вірить — книга й активне читання можуть змінити життя.

середу, 14 грудня 2022 р.

 

Як та що читати під час війни?

Знижують стрес, продовжують життя, надихають та відкривають нові горизонти — усі ці властивості приписують книжкам. А під час війни, за словами психологів, читання — це ще й гарний спосіб відволіктися та повернути собі хоча б крихту довоєнної рутини.

Разом з Goethe-Institut в Україні ми дізналися, чому корисно читати під час війни та зібрали думки успішних жінок з креативних індустрій про те, що варто читати.

Читання під час війни 

Психологиня-консультантка Людмила Микитюк зараз працює з українськими біженцями в Польщі. Читання вважає дієвим способом самодопомоги на рівні з медитацією, релаксацією чи йогою.

«Зараз ми занурені у стрічки новин і тому маємо перенапружену психіку. Коли ж читаємо книжки, думаємо про те, що відбувається з героями. Це хороший спосіб відволіктися», — пояснює психологиня.

Особливо радить читати тим, хто практикував таке дозвілля до повномасштабного вторгнення, щоб «повернути у своє життя буденні речі». Втім Людмила Микитюк попереджає, що внутрішніх сил може вистачити лише на сторінку-дві: «Це нормально. Зараз наша психіка “переварює” увесь той жах, який відбувається. На все інше залишається менше психічної енергії».

Додає, що за бажання читання можна тренувати як навик і тоді вдаватиметься щодня читати більше сторінок.

За словами психологині у виборі книжок потрібно орієнтуватися на власні уподобання навіть, якщо хочеться прочитати тяжкий твір.

Світлана Дідух-Романенко

письменниця, перекладачка, фотографка

«Людей, які читають, неможливо купити за гречку», — впевнена Світлана. Втім, на думку письменниці, не всі книжки здатні суттєво впливати на життя людини. Для цього твір повинен мати відповідний “градус”. 

«Читання формує розуміння причинно-наслідкових зв‘язків, аналітичне та критичне мислення, яких сьогодні так бракує багатьом. Книжки також допомагають побачити, яким великим може бути розмаїття життєвих сценаріїв», — переконана Світлана.

Письменниця каже, що найбільше на неї вплинули книги про драматичні періоди історії України. Наприклад «Жовтий князь» Василя Барки. 

Цей роман про Голодомор я пам’ятаю ще зі школи. Він справив на мене настільки сильне враження, що картини з нього досі перед очима», — пригадує письменниця. Цю книгу Світлана внесла до свого списку рекомендованих книг.

Найсвіжіші у бібліотеці Світлани — дві останні. 
«Спільна мова. Як народжуються і живуть слова» Анастасії Левкової — це нон-фікшн про українську мову, розрахований насамперед на підлітків. «Цю книжку я раджу з багатьох причин. Вона про те, наскільки навчання особливостей української мови може бути цікавим. Або як можна залюблювати в нашу мову дітей вже з наймолодшого віку. Авторка геніальна в тому, як вміє говорити мовою підлітків і водночас залишатися старшою подругою, тобто поєднувати близькість і авторитетність. Книга Левкової насичена здоровим патріотизмом, історичні сюжети авторка вплітає тонко і ненав’язливо, як це і потрібно робити для підлітків. Однак я дуже раджу цю книгу і дорослим», — пояснює свій вибір Світлана. 

«Суджені. The one» Джона Маррса письменниця прочитала за один день напередодні нашої розмови. Жартує, що мала час та натхнення, бо вдома не було електрики. Книгу називає мегазахоплюючою.

«"Суджені” — це фантастична історія-трилер про ген сумісності, який винайшла одна науковиця. Завдяки тому гену можна знайти свого єдиного чи єдину. Все, що потрібно — лише зробити аналіз ДНК. Але, як часто буває, з найкращих задумів стаються далеко не найкращі наслідки. Ця книжка — історії п‘яти таких ДНК-пар, які знайшли одне одного в абсолютно різний спосіб і на різних стадіях життя. Одна з історій — про серійного вбивцю, який закохався в поліцейську, хоча психопат, нібито, за визначенням не може кохати. Історії у книзі перемішані між собою і кожна розповідь закінчується на найгострішому моменті, до якого треба знову прочитати чотири наступні історії. Це дуже добре розвантажує мозок і тримає увагу», — розповідає Світлана. Радить читати цю книгу в п‘ятницю ввечері або ж на вихідних. 

Поза будь-яким рейтингом для Світлани є «Історія України»: «Читати про історію — обов’язково. Події в Україні є наслідком того, що багато людей не знають минулого власної країни».

Радить читати книжки пов‘язані з історією України і психологиня-консультантка Людмила Микитюк.

«Такі книги допомагають розібратися, що відбувається і побачити, що подібне вже в історії було. Це дає змогу опиратися на досвід попередніх поколінь», — пояснює Микитюк.

 До Дня вшанування  учасників ліквідації наслідків

 аварії на Чорнобильській АЄС


                       

вівторок, 13 грудня 2022 р.

 

                       



 Книгу «Чорнобильський роман» ліквідатора Анатолія Демського презентували в Національній бібліотеці імені Ярослава Мудрого у Києві з нагоди Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

«Чорнобильський роман» – результат понад десяти років творчої роботи і десятиліть роздумів та досліджень”, - розповів автор Анатолій Демський.

Зазначається, що на презентації він згадував про саму катастрофу, її ліквідацію, зведення саркофага і представив книгу, яка виникла в результаті художнього переосмислення тих подій.

Сюжет «Чорнобильського роману» розповідає про знайомство головного героя з жінкою мрії, що відбулося в Зоні ЧАЕС, де вахти ділять все існування на “тут” і “там”, де можливе життя "тут і тепер", альтернативне до того, що за межами Зони. Автор перемежовує історію кохання глибокими екскурсами в історію Чорнобиля, Київщини.

На відміну від багатьох книг про ЧАЕС, у “Чорнобильському романі” події розгортаються не в момент самої аварії, а впродовж п’яти років після неї. У той час, коли над зруйнованим 4-м реактором зводили саркофаг.

За словами Демського, в цій книзі він у художній формі поєднав особистий досвід і романтичну історію, адже в головному герої книги можна впізнати самого автора.

Анатолій Демський - учасник ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС. У складі Оперативної групи Академії наук України впроваджував нову систему контролю безпеки за станом зруйнованого 4-го блока. Автор статей та книжки «ЧАД» (2011) про Чорнобиль.


понеділок, 12 грудня 2022 р.



День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

14 грудня в Україні відзначається День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Указ N 945/2006 про установу цієї пам’ятної дати підписаний Президентом 10 листопада 2006 року.
У багатьох можуть виникнути сумніви, навіщо потрібно це свято, якщо є 26 квітня - Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф, і чому саме 14 грудня вибрано для вшановування учасників ліквідації.
Справа в тому, що 30 листопада 1986 р. було закінчено будівництво саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС, а 14 грудня в газеті «Правда» надруковано повідомлення про те, що держкомісією був прийнятий в експлуатацію комплекс захисних споруд.
Ті, хто вважають 14 грудня своїм святом, вже давно називають цей день Днем ліквідатора. Ще в 1986 р. учасники ліквідації зібралися разом, щоб відзначити свою першу перемогу. У 1994 р. громадські організації чорнобильців України звернулися з листом до керівників держави, у якому запропонували заснувати в календарі день учасників ліквідації чорнобильської катастрофи. Тоді офіційне рішення не було прийнято, але ліквідатори самостійно почали відзначати цю дату. Святкування було офіційно дозволено, від різних силових структур виділялася почесна варта, покладалися вінки від керівників держави, іноземних посольств і громадських організацій, але було відсутнє визнання цього дня на державному рівні.
Незважаючи на всі труднощі і проблеми, самі ліквідатори називають 14 грудня святом. У ліквідації катастрофи на ЧАЕС брали участь більше 650000 людей з усього Радянського Союзу, з яких більше половини представляли тодішню УРСР. 

пʼятницю, 9 грудня 2022 р.

 Реклама книги 

До дня пам'яті жертв злочинів геноциду

Рафаель Лемкін 

 "Радянський геноцид в Україні. Стаття 33 мовами"



Це доповнене перевидання публікації 6 офіційними мовами ООН та 27 іншими мовами знаменитої доповіді Рафаеля Лемкіна про геноцид української нації, вчинений комуністичним режимом. Книгу відкриває вступне слово від Національного музею Голодомору-геноциду та Інституту дослідження Голодомору. До статті додано текст Конвенції про запобігання та покарання злочину геноциду, історичний вступ професора Романа Сербина і фотографію професора Рафаеля Лемкіна в товаристві ключових дипломатів ООН, які активно підтримали проект Конвенції про Геноцид. 

Джерело

четвер, 8 грудня 2022 р.

Реклама книги 

До дня пам'яті жертв злочинів геноциду

                          
  Франц Верфель
                      "40 днів Муса-Дага"


Історичний роман австрійського письменника єврейського походження , заснований на реальних подіях і виданий 34 мовами

  Відомий австрійський поет, романіст і драматург Франц Верфель (1890-1945) народився в заможній єврейській родині у Празі (на той час Австо-Угорщина). Вчився в університетах Праги, Лейпцига, Гамбурга. У 1915-1917 рр. воював у лавах австрійської армії на російському фронті. У 1929 р., подорожуючи Сирією, Верфель відвідав у Дамаску килимову фабрику, де побачив сотні виснажених, обірваних дітей вірменських біженців. Це спонукало його написати роман "40 днів Муса-Дага", щоб розповісти європейському читачеві про геноцид вірменського народу в Османській імперії 1915-1916 рр. В основу твору покладено реальні історичні події. Не можна без хвилювання читати про випробування, які випали на долю вірменів, зокрема головного героя Габріеля Багратяна - людини з європейською освітою, колишнього офіцера турецької армії, одруженого з француженкою, який, так уже судилося, раптом опинився на своїй батьківщині у найжахливіші часи...

Електронна книга

середу, 7 грудня 2022 р.

9 грудня 

Міжнародний день пам’яті жертв злочинів геноциду, вшанування їхньої людської гідності і попередження цих злочинів


У Конвенції про попередження злочину геноциду і покарання за нього (стаття 2) геноцид визначається як «наступні дії, вчинені з наміром знищити, повністю або частково, яку-небудь національну, етнічну, расову чи релігійну групу ...»:вбивство членів такої групи;
заподіяння серйозних тілесних ушкоджень чи розумового розладу членам такої групи;
навмисне створення для якої-небудь групи таких життєвих умов, які розраховані на її повне або часткове фізичне знищення;
заходи, розраховані на запобігання дітородіння в середовищі такої групи;
насильницька передача дітей з однієї людської групи в іншу.
У Конвенції підтверджується, що геноцид, незалежно від того, відбувається він у мирний або воєнний час, є злочином, який порушує норми міжнародного права і проти якого учасники Конвенції зобов’язуються «вживати заходів попередження і карати за його вчинення» (стаття 1). Головна відповідальність за попередження і припинення геноциду покладається на державу, в якому цей злочин вчиняється. Мета цього Дня - підвищувати обізнанность про Конвенцію щодо попередження злочину геноциду і покарання за нього та її ролі в боротьбі з геноцидом і попередженні цього злочину, як воно визначено у Конвенції, щоб поминати людей, які стали його жертвою, і шанувати їх пам’ять.
Приймаючи цю резолюцію без голосування, все 193 держави-члена тим самим підтверджують, що кожна окрема держава відповідальна за захист свого населення від геноциду, що така відповідальність передбачає попередження цього злочину, в тому числі підбурювання до нього.

понеділок, 5 грудня 2022 р.

6 грудня

День Збройних Сил України


Загальне професійне свято всіх українських військовослужбовців давно заслужило всенародну повагу і шану з боку офіційних державних структур усіх рівнів. Цей День приурочений до дати прийняття Закону незалежної України від 6-го грудня 1991-го року «Про Збройні Сили України». Саме свято - День Збройних Сил України було встановлено у 1993-му році постановою Верховної Ради України від 19-го жовтня № 3528-XII.

На сьогоднішній день сили українських миротворців широко затребувані всім світовим співтовариством, що свідчить і про високі технічні можливості, і про довіру до професійної підготовки військовослужбовців Збройних Сил України.
Український воїн - надійний захисник, відданий патріот і людина, для якої честь, свобода і незалежність далеко не порожній звук.
У цей День ми приєднуємося до привітань на адресу наших славних військовослужбовців, ветеранів і новобранців, солдатів і офіцерів, генералів та адміралів.