Симон Петлюра

 

Симон Петлюра

22 травня 2026 року виповнюється 147 років від дня народження Голови Директорії УНР та Головного отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри. 

Також 25 травня цього року виповнюється 100 років від дня його загибелі. Один із символів української державності - Симон Петлюра, знаковий український державний, військовий та політичний діяч.

Книжки про Симона Петлюру

"Українські державники: Симон Петлюра" Володимир Сергійчук"

Анотація до книги:
У книзі розповідається про життя і діяльність Симона Петлюри (1879—1926), громадсько-політичного діяча, патріота, полум'яного борця за свободу і незалежність України, розбудову її державницьких інституцій. Видання ілюстроване, розраховане на широке коло читачів "Симон Петлюра" Кучерук Олександр Анотація до книги: Видання присвячене 130-літтю від дня народження Голови Директорії і Головного Отамана Війська Української Народної Республіки Симона Петлюри, містить унікальні документи і матеріали, що переважно висвітоють життєвий шлях національного героя на тлі боротьби українського народу за державну самостійність у період Української революції 1917—1921 pp.

ПАМ’ЯТКА

щодо запобігання тютюнокурінню серед підлітків

Куріння (вживання) нікотиновмісної продукції, включаючи класичні сигарети, вироби для електричного нагрівання (електронні сигарети), вироби для перорального вживання (жувальний тютюн, снюс, нікотинові паучі і кальяни) є значним керованим фактором ризику для здоров’я підлітків. Куріння є однією з провідних причин розвитку хронічних неінфекційних захворювань, зокрема захворювань органів дихання, серцево-судинної системи та онкологічних захворювань, які підвищують ризик виникнення передчасної смертності. Вплив нікотину на дитячий та підлітковий організм особливо небезпечний у період росту та формування, саме тоді і відбувається становлення поведінкових моделей.

Окрему небезпеку становить пасивне куріння (це мимовільне вдихання тютюнового диму людьми що знаходяться поруч із курцями), яке негативно впливає на здоров’я дітей і підлітків, зокрема на стан дихальної системи та загальний імунний статус.

На сьогодні куріння серед підлітків не можна розглядати як безпечну чи тимчасову поведінку — це серйозна соціальна проблема. Підлітки, під впливом моди, оточення та прикладу дорослих, часто починають із поодиноких спроб куріння, які поступово переходять у стійку звичку.

Регулярне вживання нікотиновмісних виробів призводить до формування нікотинової залежності, що значно ускладнює процес відмови від куріння в майбутньому.

Як зберегти своє здоров’я?

•  Вмій сказати «Ні»;
•  Не починай курити «за компанію»;
•  Обирай друзів, які поважають твоє здоров’я;
•  Цікався інформацією про шкоду нікотину;
• Веди активний спосіб життя, займайся спортом;

 ПАМ’ЯТАЙ! 

•  Твоє здоров’я — це твій вибір і твоя сила.

Нормативні посилання:

1. Закон України «Про систему громадського здоров’я» № 2573-IX від 06.09.2022.

2. План заходів щодо реалізації Стратегії контролю над тютюном у Запорізькій області на 2024-

2027 роки, від 29.11.2024 № 105.

3. Закон України «Про повну загальну середню освіту» № 463-IX від 16.01.2020.

4. Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і

їх шкідливого впливу на здоров’я населення» № 2899-IV від 22.09.2005.

5. Наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Санітарного регламенту для

закладів загальної середньої освіти» № 2205 від 25.09.2020.

                                               

День Європи – це символ започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях та інтересах. Де́нь Євро́пи — свято, що відзначається офіційно в Україні щорічно у третю суботу травня з 2003 року. Свято було встановлено в Україні «…враховуючи стратегічний курс України на європейську інтеграцію…» згідно з Указом Президента України «Про День Європи» від 19 квітня 2003 р. № 339/2003.

День Європи жителі України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту. Основна ідея – кожний мешканець континенту, незалежно від своєї національної належності і громадянства, має відчути себе вільним у "Європейському домі". Україна – єдина держава не член ЄС, в якій на державному рівні відзначається День Європи (цей день святкують також у країнах-кандидатах – Македонії і Туреччині). Традиційно протягом офіційного відкриття святкування Дня Європи, відбуваються зустрічі послів держав-членів ЄС із представниками органів місцевої влади, студентами та викладачами місцевих університетів, представників неурядових та громадських організацій, засобів масової інформації.

Квест до Дня Єропи "Мандрівка Європою"

 Україна чекає на дітей і молодь з тимчасово окупованих територій і створює умови, щоб цей шлях був реальним, доступним і безпечним.

TОТ, та як працює квота-2.

Умови вступу залежать від дати виїзду.

Якщо ви досі перебуваєте на ТОТ або виїхали після 1 жовтня 2025 року — вступ можливий без НМТ, через співбесіду в університеті. Якщо виїзд був раніше — потрібні результати НМТ, але діє квота-2.

Квота-2 — це окремі бюджетні місця для вступників з ТОТ і територій активних бойових дій. Вступ відбувається в окремому конкурсі, що дає більше шансів отримати бюджет. У більшості університетів це близько 10% місць, а в переміщених або прифронтових — до 40%.

Вступники, які перебувають на ТОТ або виїхали після 1 жовтня 2025 року, можуть самостійно обрати: вступати за результатами НМТ або складати співбесіду. Водночас, якщо вступ відбувається за співбесідою на контракт, державний грант на навчання не надається.

Навіть якщо не вдалося пройти на бюджет за квотою — після зарахування на контракт можна подати заяву на переведення на бюджетні місця.

Допомогу зі вступом забезпечують освітні центри «Крим-Україна» та «Донбас-Україна», які працюють з 1 червня до 30 вересня. Вони супроводжують на всіх етапах: від складання необхідних оцінювань до подачі документів і проходження співбесіди. Частину процесів можна пройти дистанційно, ще до виїзду.

На час вступу надається безоплатне житло, а також передбачена додаткова державна підтримка, стипендії та допомога з адаптацією після переїзду.

Якщо ви тільки плануєте виїзд — звертайтеся. У межах ініціативи Bring Kids Back UA допомагають виїхати безкоштовно, конфіденційно та з повним супроводом — навіть якщо немає документів. Для кожного підбирають безпечний маршрут.

Якщо ви не готові вступати одразу, доступні підготовчі програми, зокрема «нульовий курс», щоб підтягнути знання з українознавчого компоненту, адаптуватися та спокійно підготуватися до навчання.

Вступ і навчання не потрібно проходити самостійно — на кожному етапі є супровід і підтримка.

Якщо вам потрібна інформація про вступ до українських університетів, процедуру подання документів або освітні можливості — звертайтесь до організацій та державних інституцій за посиланням у bio профілю.

osvita.tot@bringkidsback.org.ua 

 ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

 Таким було обличчя у війни...

8 травня Україна відзначає День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років, вшановуючи пам'ять кожного, хто боровся з нацизмом, та всіх жертв війни. З 2023-2024 років Україна офіційно відійшла від радянських наративів і святкує цю дату разом із Європою, акцентуючи увагу на пам’яті, а не на гучних святкуваннях.

Обличчя війни — це не «тріумф переможців», а глибока трагедія, мільйони зруйнованих доль та скалічених життів.

Скорбота за загиблими: Вшанування пам'яті мільйонів військових та цивільних, що загинули в окопах, під бомбардуваннями, у концтаборах та під час депортацій.

Внесок українців: Україна була одним із головних полів битви, зазнавши колосальних людських та матеріальних втрат.

Символізм червоного маку: Символом є мак, дизайн якого розроблено у 2014 році (автор С. Мішакін), що уособлює квітку маку та кривавий слід від кулі. Це знак того, що війна не має романтики — вона має лише жертви.

Паралелі з сучасністю: Сьогодні, коли Україна знову воює проти агресора, День пам'яті є нагадуванням про те, що війна — це жахлива катастрофа, яку не можна романтизувати, а окупанта — зупиняти. 

Безперечними лідерами серед авторів про Другу Світову є Олександр Довженко з його "Україна у вогні".

Повість було написано у 1943 році, тобто у самий розпал війни. Її краще читати разом з його щоденниками 41-45 років – щоб розуміти ту драму, в якій знаходився сам письменник.

Друга постать – це Олесь Гончар з його новелістикою періоду Другої світової війни, наприклад, твір "Модри камень".

На жаль, звичні для багатьох "Прапороносці" чи "Людина і зброя" – це надто заідеологізовані тексти, і вони не дають об’єктивного погляду на події війни.

Ще одним тогочасним письменником, творчість якого вважають однією з вершин української лірики ХХ століття є Леонід Первомайський. Другу світову він пройшов як воєнний кореспондент. Окрім письменницької діяльності вів радіоефіри, які дуже подобалися фронтовикам. Цікаво, що за походженням Леонід Первомайський (справжнє ім’я Ілля Гуревич) був євреєм і українська мова письма була його свідомим вибором, не таким очевидним на той час.

Щодо сучасної поезії є збірка Маріанни Кіяновської "Бабин Яр Голоси"

– вона про інший вимір тих подій, і цього року отримала Шевченківську премію. Це та література, яку також дуже важливо читати, щоб зрозуміти, чим ще була Друга світова, якої для багатьох читачів можливо ще не існувало.

Тема війни в літературі шістдесятників та сучасників

Усі письменники-шістдесятники були дітьми війни: Ліна Костенко, Іван Драч, Микола Вінграновський. Григір Тютюнник писав про досвід дітей, які виростали в умовах повоєнного світу – це є лейтмотивом його новелістики. Для сучасників події тих часів є дуже віддаленими. Окрім Оксани Забужко, Марії Матіос і Софії Андрухович теми війни торкався Юрій Винничук у своєму романі "Танго смерті". Хтось сприймав його захоплено, хтось критикував, проте це твір, який яскраво змальовує події Другої світової війни у Львові.

Ліна Костенко.

 «Повітряна тривога»

🏫 Дії у школі

1. Почули сирену: Припинити заняття.
2. Дії вчителя: Вчитель організовує евакуацію, бере журнал, допомагає учням.
3. Евакуація: Швидко, без паніки прямувати до найпростішого укриття (сховища).
4. В укритті: Зайняти місця, виконати перекличку.
5. Відбій: Залишати укриття лише після сигналу «Відбій повітряної тривоги».

🏠 Дії вдома/на вулиці

• Вдома: Закрити вікна, вимкнути світло/газ/воду, взяти «тривожну валізку» та перейти в укриття.
• На вулиці: Прямувати до найближчого укриття (метро, підземний перехід). Якщо немає укриття — лягти в заглиблення (канава, яма) і прикрити голову руками.