День вишиванки

Всесвітній день вишиванки — міжнародне свято, яке покликане зберегти давні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Дата проведення — щороку в третій четвер травня. Свято не прив'язане до жодного державного чи релігійного. До нього може долучитися будь-хто, одягнувши вишиванку.

Святу передувала акція «Всесвітній день вишиванки», котру в 2006 році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. До цього спонукав її друг Ігор Житарюк, який прийшов на пару у вишиванці. Леся запропонувала одногрупникам та іншим студентам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Спочатку вишиванки одягнули кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету. Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України. Співзасновники Дня вишиванки надсилали листи до державних органів з проханням підтримати студентів у започаткуванні свята.

Перші роки свято найширше відзначалося в Чернівцях. Дата, третій четвер травня, була обрана з наміром підкреслити, що святкування припадає на будній день, і що вишиванка – органічна складова повсякденної культури українців.

Надалі сформувалася традиції проводити конкурси у інтернет-мережі, наприклад, «Найкраща вишиванка» або «Найкраще фото» у вишиванці. Фото у вишиванках викладають у мережу не лише жителі України, а також і українці за кордоном. З огляду на російсько-українську війну, що триває з 2014 року, свято стало нагодою актуалізувати національну ідентичність українців. Попит на вишиванки зріс після широкого вторгнення Росії. Чимало публічних осіб популяризовують носіння вишиванки.

Ініціативи з надання святу статусу державного не отримали успіху. Втім Леся Воронюк зазначає, що офіційність свята накладає зобов'язання на людей, а його неофіційний характер лишає більше свободи.

Популярності свята сприяє уявлення про вишиту сорочку як оберіг і популяризація відомостей про регіональні традиції вишивання в Україні. Воно посприяло використанню давніх традиційних елементів вишивки в сучасному одязі. День вишиванки слугує приводом для науково-популярних матеріалів, які розповідають про історію та традиції давнього та сучасного вишитого одягу.

Вчителі ліцею "Успіх" Вільнянської міської ради Запорізької області приєднуються до свята.

 

Вже другий рік поспіль українці відзначають День Європи спільно з державами Європейського Союзу – 9 травня, як вияв усвідомлення нашої європейської ідентичності, нашої відданості ідеалам та цінностям демократії.

Без вільної України не може бути вільної Європи, — про це ми впевнено можемо говорити зараз.

Учні ліцею "Успіх" Вільнянської міської ради долучились до свята.

«Мир у світі неможливо забезпечити без будівничих зусиль, сумірних рівню небезпеки, яка перед ним постає.  Організована і життєздатна Європа може зробити фундаментальний внесок в цивілізацію, забезпечивши мирні відносини між країнами…»

 

День Європи в Україні

Як повідомляє Укрінформ, це свято запроваджене указом Президента Володимира Зеленського №266/2023 від 8 травня 2023 року.

«Усвідомлюючи європейську ідентичність Українського народу, з метою зміцнення єдності народів Європи, забезпечення миру, безпеки й стабільності на європейському континенті, засвідчуючи відданість ідеалам та цінностям демократії, підтримуючи ініціативи молодіжних та інших громадських об’єднань, постановляю установити в Україні День Європи, який відзначати щороку 9 травня спільно з державами Європейського Союзу», – йдеться в документі.

Указ також передбачає втрату чинності попереднього указу президента від 19 квітня 2003 року № 339/2003 «Про День Європи», згідно з яким День Європи щороку відзначали в Україні у третю суботу травня.

Як зазначають в Інституті нацпам’яті, після завершення Другої світової війни європейські країни почали продумувати принципи політичної співпраці та економічної кооперації. Зрештою 9 травня 1950 року французький міністр закордонних справ Роберт Шуман виступив з ініціативою налагодити в Європі спільну координацію та контроль над важкою промисловістю. Він запропонував розробити принципи спільної політики для досягнення солідарності в цій окремій галузі. Шляхом до реалізації плану Шумана мала стати Європейська спільнота вугілля та сталі. За задумом Шумана, Франція, Німеччина та інші європейські країни мали передати управління виробництвом вугілля та сталі єдиному органу. Унаслідок такого об’єднання ключові галузі військової промисловості також мали перейти під спільний контроль, що унеможливило би підготовку окремої країни до нової війни.

У результаті 18 квітня 1951 року в Парижі був підписаний договір про створення Європейської спільноти вугілля та сталі. Спершу його ратифікували шість країн: Франція, Німеччина, Італія та країни Бенілюксу – Бельгія, Нідерланди й Люксембург. Організація була відкрита для інших європейських держав. Нині вважається, що Декларація Шумана офіційно започаткувала процес європейської інтеграції. Саме тому в ЄС 9 травня відзначається День Європи.

 

День пам’яті та примирення в

 

Україні

Такі людські амбіції, які зав’язуються на культі окремої людської особистості і зарозумілість, зведена на рівень державної політики: відверта брехня, підступність і бажання збагачення, а за рахунок ближнього свого сусіда, приводять зрештою до розв’язування будь-якої війни. Вони не зникнуть самі по собі.

На рівні простої людини, для того, щоб побудувати навіть саме звичайне житло чи народити і поставити на ноги дитину, ми змушені вкладати масу сил, коштів і часу. Навпаки, щоб в нетерпимості до ближнього зруйнувати все це, достатньо однієї миті і вкрай не хитрої, дешевої пекельної машини.

Терпіння і відсутність такого кардинально впливають на наше життя. Терпіння - це одна з чеснот, даних нам Богом, щоб навчитися прощати, знаходити порозуміння і примирення між собою. Не маючи терпіння між собою, не можемо мати миру один з одним, ми воюємо, знищуючи насамперед самих себе.

Чергове нетерпіння - зведене в площину практичної ненависті - Друга світова війна, одними з передумов до якої з’явилися політична ідея «арійського світу», роздування міфів про утиск німецькомовного населення в пресі, радісні вигуки «Гітлер - введи війська» і анексія Німеччиною Судетської області, що належала Чехословаччині, розпочалася 1-го вересня 1939-го року. Вона охопила всю земну кулю і тривала до 2-го вересня 1945-го року, забрала і скалічила десятки мільйонів життів, принесла наймасштабнішу розруху і горе.

Для Європи, як і для всього Нового Світу, це було жахливе потрясіння. Це було потрясінням для України і всіх інших радянських республік, що входили тоді до складу СРСР, найближчого партнера і «об’єднувача пролетарів усіх країн», помічника Німеччини з впровадження псевдо соціалістичної каральної системи до середини 1941-го року. Слово «каральної» ми вибрали керуючись фразою: «Держава - апарат насильства в руках панівного класу» (пер. з рос. В. І. Ленін. Повне зібрання творів (третє видання). - М .: Политиздат, т.20, стр.20)

Щоб зупинити криваве безумство і насильство, знадобилася безпрецедентна консолідація з боку всього світового співтовариства і політикуму. У боротьбі за звільнення від цієї згубної виразки об’єдналися здавалося б чужі до цього ідеології (наприклад, демократія, монархія і радянська диктатура пролетаріату) і Бог дав нам перемогу.

Але амбіції нікуди не поділися, просто перекачували і розчинилися навколо вогнища цієї тліючої хвороби. Так, 7-го травня 1945-го року німецький генерал Йодль від імені основного агресора, у ставці Дуайта Ейзенхауера в Реймсі, підписав умови беззастережної капітуляції Німеччини, у свою чергу «ображений» радянський уряд висловив категоричний протест з вимогами підписати акт про беззастережну капітуляцію Німеччини безпосередньо в Берліні за участю СРСР, що формально і було зроблено днем пізніше, 8-го травня 1945-го року, близько опівночі. Цей процес відбувся в передмісті Берліна Карлсгорсті, який був зайнятий радянськими військами. Делегація представників німецького командування на чолі з генералом Кейтелем з боку агресора підписали акт про беззастережну капітуляцію збройних сил Німеччини. Від Великобританії акт підписав маршал Артур Теддер, генерал Карл Спаатс від США, від усіх радянських республік був підпис маршала Георгія Жукова та генерал Жан де Латтр де Тассіньї від Франції.

Це була проста демонстрація примирення й пам’яті. Так, свято Перемоги в Європі святкується й донині щорічно 8-го травня.

24-го березня 2015-го року Президентом суверенної європейської України був підписаний Указ № 169/2015, яким тепер і українська спільнота повернулася до цієї славної традиції.

З Днем пам’яті і примирення!

 Всесвітній день запобігання булінгу

Міжнародний день запобігання булінгу відзначають 2 травня з метою підвищення обізнаності про ризик булінгу та цькування серед дітей і молоді в усьому світі, а також пошуку механізмів запобігання цьому злу, яке сьогодні стало страшною небезпекою для дітей і молоді.

Цю дату було засновано 2011 року асоціаціями батьків і різними неурядовими організаціями з метою підвищення обізнаності про ризики булінгу та методи запобігання насильству в школах, а також для створення протоколу дій у випадках такого роду.