середа, 20 травня 2026 р.

 

Симон Петлюра

22 травня 2026 року виповнюється 147 років від дня народження Голови Директорії УНР та Головного отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри. 

Також 25 травня цього року виповнюється 100 років від дня його загибелі. Один із символів української державності - Симон Петлюра, знаковий український державний, військовий та політичний діяч.

Книжки про Симона Петлюру

"Українські державники: Симон Петлюра" Володимир Сергійчук"

Анотація до книги:

У книзі розповідається про життя і діяльність Симона Петлюри (1879—1926), громадсько-політичного діяча, патріота, полум'яного борця за свободу і незалежність України, розбудову її державницьких інституцій.
Видання ілюстроване, розраховане на широке коло читачів

"Симон Петлюра" Кучерук Олександр

Анотація до книги:

Видання присвячене 130-літтю від дня народження Голови Директорії і Головного Отамана Війська Української Народної Республіки Симона Петлюри, містить унікальні документи і матеріали, що переважно висвітоють життєвий шлях національного героя на тлі боротьби українського народу за державну самостійність у період Української революції 1917—1921 pp.

вівторок, 12 травня 2026 р.




ПАМ’ЯТКА

щодо запобігання тютюнокурінню серед підлітків

Куріння (вживання) нікотиновмісної продукції, включаючи класичні сигарети, вироби для електричного нагрівання (електронні сигарети), вироби для перорального вживання (жувальний тютюн, снюс, нікотинові паучі і кальяни) є значним керованим фактором ризику для здоров’я підлітків. Куріння є однією з провідних причин розвитку хронічних неінфекційних захворювань, зокрема захворювань органів дихання, серцево-судинної системи та онкологічних захворювань, які підвищують ризик виникнення передчасної смертності. Вплив нікотину на дитячий та підлітковий організм особливо небезпечний у період росту та формування, саме тоді і відбувається становлення поведінкових моделей.

Окрему небезпеку становить пасивне куріння (це мимовільне вдихання тютюнового диму людьми що знаходяться поруч із курцями), яке негативно впливає на здоров’я дітей і підлітків, зокрема на стан дихальної системи та загальний імунний статус.

На сьогодні куріння серед підлітків не можна розглядати як безпечну чи тимчасову поведінку — це серйозна соціальна проблема. Підлітки, під впливом моди, оточення та прикладу дорослих, часто починають із поодиноких спроб куріння, які поступово переходять у стійку звичку.

Регулярне вживання нікотиновмісних виробів призводить до формування нікотинової залежності, що значно ускладнює процес відмови від куріння в майбутньому.

Як зберегти своє здоров’я?

  •  Вмій сказати «Ні»;
  •  Не починай курити «за компанію»;
  •  Обирай друзів, які поважають твоє здоров’я;
  •  Цікався інформацією про шкоду нікотину;
  • Веди активний спосіб життя, займайся спортом;
 ПАМ’ЯТАЙ! 

  •  Твоє здоров’я — це твій вибір і твоя сила.
Нормативні посилання:
1. Закон України «Про систему громадського здоров’я» № 2573-IX від 06.09.2022.
2. План заходів щодо реалізації Стратегії контролю над тютюном у Запорізькій області на 2024-
2027 роки, від 29.11.2024 № 105.
3. Закон України «Про повну загальну середню освіту» № 463-IX від 16.01.2020.
4. Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і
їх шкідливого впливу на здоров’я населення» № 2899-IV від 22.09.2005.
5. Наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Санітарного регламенту для
закладів загальної середньої освіти» № 2205 від 25.09.2020.

четвер, 7 травня 2026 р.

                                               

День Європи – це символ започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях та інтересах. Де́нь Євро́пи — свято, що відзначається офіційно в Україні щорічно у третю суботу травня з 2003 року. Свято було встановлено в Україні «…враховуючи стратегічний курс України на європейську інтеграцію…» згідно з Указом Президента України «Про День Європи» від 19 квітня 2003 р. № 339/2003.

День Європи жителі України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту. Основна ідея – кожний мешканець континенту, незалежно від своєї національної належності і громадянства, має відчути себе вільним у "Європейському домі". Україна – єдина держава не член ЄС, в якій на державному рівні відзначається День Європи (цей день святкують також у країнах-кандидатах – Македонії і Туреччині). Традиційно протягом офіційного відкриття святкування Дня Європи, відбуваються зустрічі послів держав-членів ЄС із представниками органів місцевої влади, студентами та викладачами місцевих університетів, представників неурядових та громадських організацій, засобів масової інформації.


Квест до Дня Єропи "Мандрівка Європою"

 Україна чекає на дітей і молодь з тимчасово окупованих територій і створює умови, щоб цей шлях був реальним, доступним і безпечним.

TОТ, та як працює квота-2.

Умови вступу залежать від дати виїзду.

Якщо ви досі перебуваєте на ТОТ або виїхали після 1 жовтня 2025 року — вступ можливий без НМТ, через співбесіду в університеті. Якщо виїзд був раніше — потрібні результати НМТ, але діє квота-2.

Квота-2 — це окремі бюджетні місця для вступників з ТОТ і територій активних бойових дій. Вступ відбувається в окремому конкурсі, що дає більше шансів отримати бюджет. У більшості університетів це близько 10% місць, а в переміщених або прифронтових — до 40%.


Вступники, які перебувають на ТОТ або виїхали після 1 жовтня 2025 року, можуть самостійно обрати: вступати за результатами НМТ або складати співбесіду. Водночас, якщо вступ відбувається за співбесідою на контракт, державний грант на навчання не надається.

Навіть якщо не вдалося пройти на бюджет за квотою — після зарахування на контракт можна подати заяву на переведення на бюджетні місця.

Допомогу зі вступом забезпечують освітні центри «Крим-Україна» та «Донбас-Україна», які працюють з 1 червня до 30 вересня. Вони супроводжують на всіх етапах: від складання необхідних оцінювань до подачі документів і проходження співбесіди. Частину процесів можна пройти дистанційно, ще до виїзду.

На час вступу надається безоплатне житло, а також передбачена додаткова державна підтримка, стипендії та допомога з адаптацією після переїзду.

Якщо ви тільки плануєте виїзд — звертайтеся. У межах ініціативи Bring Kids Back UA допомагають виїхати безкоштовно, конфіденційно та з повним супроводом — навіть якщо немає документів. Для кожного підбирають безпечний маршрут.

Якщо ви не готові вступати одразу, доступні підготовчі програми, зокрема «нульовий курс», щоб підтягнути знання з українознавчого компоненту, адаптуватися та спокійно підготуватися до навчання.

Вступ і навчання не потрібно проходити самостійно — на кожному етапі є супровід і підтримка.

Якщо вам потрібна інформація про вступ до українських університетів, процедуру подання документів або освітні можливості — звертайтесь до організацій та державних інституцій за посиланням у bio профілю.

osvita.tot@bringkidsback.org.ua 




понеділок, 4 травня 2026 р.

 Таким було обличчя у війни...

8 травня Україна відзначає День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років, вшановуючи пам'ять кожного, хто боровся з нацизмом, та всіх жертв війни. З 2023-2024 років Україна офіційно відійшла від радянських наративів і святкує цю дату разом із Європою, акцентуючи увагу на пам’яті, а не на гучних святкуваннях.

Обличчя війни — це не «тріумф переможців», а глибока трагедія, мільйони зруйнованих доль та скалічених життів.

  • Скорбота за загиблими: Вшанування пам'яті мільйонів військових та цивільних, що загинули в окопах, під бомбардуваннями, у концтаборах та під час депортацій.
  • Внесок українців: Україна була одним із головних полів битви, зазнавши колосальних людських та матеріальних втрат.
  • Символізм червоного маку: Символом є мак, дизайн якого розроблено у 2014 році (автор С. Мішакін), що уособлює квітку маку та кривавий слід від кулі. Це знак того, що війна не має романтики — вона має лише жертви.
  • Паралелі з сучасністю: Сьогодні, коли Україна знову воює проти агресора, День пам'яті є нагадуванням про те, що війна — це жахлива катастрофа, яку не можна романтизувати, а окупанта — зупиняти. 
  • Безперечними лідерами серед авторів про Другу Світову є Олександр Довженко з його "Україна у вогні".

    Повість було написано у 1943 році, тобто у самий розпал війни. Її краще читати разом з його щоденниками 41-45 років – щоб розуміти ту драму, в якій знаходився сам письменник.

    Друга постать – це Олесь Гончар з його новелістикою періоду Другої світової війни, наприклад, твір "Модри камень".

    На жаль, звичні для багатьох "Прапороносці" чи "Людина і зброя" – це надто заідеологізовані тексти, і вони не дають об’єктивного погляду на події війни.

    Ще одним тогочасним письменником, творчість якого вважають однією з вершин української лірики ХХ століття є Леонід Первомайський. Другу світову він пройшов як воєнний кореспондент. Окрім письменницької діяльності вів радіоефіри, які дуже подобалися фронтовикам. Цікаво, що за походженням Леонід Первомайський (справжнє ім’я Ілля Гуревич) був євреєм і українська мова письма була його свідомим вибором, не таким очевидним на той час.

    Щодо сучасної поезії є збірка Маріанни Кіяновської "Бабин Яр Голоси"

    – вона про інший вимір тих подій, і цього року отримала Шевченківську премію. Це та література, яку також дуже важливо читати, щоб зрозуміти, чим ще була Друга світова, якої для багатьох читачів можливо ще не існувало.

    Тема війни в літературі шістдесятників та сучасників

    Усі письменники-шістдесятники були дітьми війни: Ліна Костенко, Іван Драч, Микола Вінграновський. Григір Тютюнник писав про досвід дітей, які виростали в умовах повоєнного світу – це є лейтмотивом його новелістики. Для сучасників події тих часів є дуже віддаленими. Окрім Оксани Забужко, Марії Матіос і Софії Андрухович теми війни торкався Юрій Винничук у своєму романі "Танго смерті". Хтось сприймав його захоплено, хтось критикував, проте це твір, який яскраво змальовує події Другої світової війни у Львові.

    Ліна Костенко
    Ліна Костенко.

    вівторок, 28 квітня 2026 р.

     «Повітряна тривога»

    🏫 Дії у школі
    1. Почули сирену: Припинити заняття.
    2. Дії вчителя: Вчитель організовує евакуацію, бере журнал, допомагає учням.
    3. Евакуація: Швидко, без паніки прямувати до найпростішого укриття (сховища).
    4. В укритті: Зайняти місця, виконати перекличку.
    5. Відбій: Залишати укриття лише після сигналу «Відбій повітряної тривоги».
    🏠 Дії вдома/на вулиці
    • Вдома: Закрити вікна, вимкнути світло/газ/воду, взяти «тривожну валізку» та перейти в укриття.
    • На вулиці: Прямувати до найближчого укриття (метро, підземний перехід). Якщо немає укриття — лягти в заглиблення (канава, яма) і прикрити голову руками.

     Мінна безпека

    «Не підходь! Не чіпай! Телефонуй 101!»


    🔥 Основні правила (алгоритм дій)
    1. ЗУПИНИСЯ! Не панікуй. Побачив підозрілий предмет — замри.
    2. НЕ ЧІПАЙ! Категорично заборонено торкатися, рухати, бити, кидати предмет, розбирати його.
    3. ОЗИРНИСЯ! Можливо, поруч є інші міни чи розтяжки.
    4. ВІДІЙДИ! Повертайся назад тим же шляхом, яким прийшов (слід у слід) на безпечну відстань — мінімум 100 метрів.
    5. ПОВІДОМ! Зателефонуй 101 (ДСНС) або 102 (Поліція), або повідом дорослих.
    ⚠️ Як виглядають ВНП
    • Старі снаряди, міни, гранати (іржаві).
    • Залишки ракет, БПЛА (дронів), касетні боєприпаси.
    • Замасковані вибухонебезпечні предмети: залишені сумки, іграшки, коробки, мобільні телефони.

    пʼятниця, 24 квітня 2026 р.

     День пам'яті Чорнобильської трагедії


    26 квітня 1986 року - день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Тоді під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалася хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На долю Білорусі припало близько 60% шкідливих викидів. Від радіаційного забруднення сильно постраждала також і Росія. Потужний циклон переніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії.  

    З моменту аварії на Чорнобильській АЕС минає 40 років, але її наслідки і досі обговорює світова наукова спільнота. За визначенням UNSCEAR і ВООЗ, Чорнобильська катастрофа віднесена до аварій ядерних об’єктів найвищого рівня. Історики ж наголошують на політичній відповідальності комуністичного режиму, який заради ідеологічних інтересів поставив під загрозу життя і здоров’я мільйонів громадян. Через недосконалість конструкції, порушення технології будівництва, використання неякісних будівельних матеріалів подібна техногенна катастрофа стала неминучою. Злочинне приховування владою інформації, з одного боку, поглибило непоправні негативні наслідки аварії, а з іншого - спричинило активізацію екологічного і національно-демократичного рухів, що в кінцевому підсумку призвело до розпаду СРСР.

    Чорнобильська катастрофа в цифрах і датах

    1977 року запустили перший блок Чорнобильської АЕС.

    2 роки пропрацював четвертий енергоблок ЧАЕС - на повну потужність його запустили 1984 року. Це був “наймолодший” і найсучасніший реактор.

    2 дні світ нічого не знав про вибух.

    30 співробітників АЕС загинули внаслідок вибуху або гострої променевої хвороби протягом кількох місяців з моменту аварії.

    500 тисяч людей померли від радіації, за оцінками незалежних експертів.

    8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, Росії в найближчі дні після аварії отримали значні дози опромінення.

    90 784 особи було евакуйовано з 81-го населеного пункту України до кінця літа 1986 року. 

    Понад 600 тисяч осіб стали ліквідаторами аварії - боролися з вогнем і розчищали завали.

    2293 українських міст і селищ із населенням приблизно 2,6 мільйона людей забруднено радіоактивними нуклідами. 

    200 тисяч квадратних кілометрів - на таку територію поширилася дія радіації. Із них 52 тисячі квадратних кілометрів – сільськогосподарські землі. 

    10 днів - з 26 квітня до 6 травня - тривав викид активності з пошкодженого реактора на рівні десятків мільйонів Кюрі на добу, після чого знизився у тисячі разів. Фахівці називають цей період активною стадією аварії.

    11 тонн ядерного палива було викинуто в атмосферу внаслідок аварії на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС.

    400 видів тварин, птахів і риб, 1200 видів флори продовжують існувати в “зоні відчуження”, де через істотне та катастрофічне забруднення повітря, ґрунтів і вод заборонено проживати людям.

    з 26 квітня по жовтень 1986 року Чорнобильська АЕС не працювала. У жовтні 1986-го 1-й і 2-й енергоблоки було знову введено в експлуатацію; у грудні 1987 року відновив роботу 3-й. 4-й енергоблок не запрацював.

    1991 рік - на 2-му енергоблоці сталася пожежа, внаслідок якої була заблокована робота цього реактора.

    Грудень 1995 року - підписано меморандум між Україною та країнами “Великої сімки” і Комісією Європейського Союзу, відповідно до якого почалася підготовка програми повного закриття станції. 

    15 грудня 2000 року - Чорнобильську атомну електростанцію зупинено повністю.

    Вересень 2010-го - закладка фундаменту під новий саркофаг над зруйнованим 4-м енергоблоком, у квітні 2012-го стартувало будівництво арки, що мало накрити “Укриття”, у жовтні 2011 року на майданчику комплексу “Вектор” почалося будівництво Централізованого сховища відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання. 

    29 листопада 2016 року завершили насування арки над 4-м енергоблоком.

    14 лютого 2025 року російський ударний безпілотник типу “Шахед” (Герань-2) пошкодив укриття 4-го енергоблока Чорнобильської АЕС.

    "Чорнобиль" Юрій Щербак

    Автор під час чорнобильської трагедії одразу поїхав туди у числі добровольців. А по завершенні написав повість «Чорнобиль», яка була надрукована у журналі «Юность». Завдяки художнім особливостям документального жанру (збереження живої розмовної мови, лаконічність, використання щоденних записів і авторських оцінок) повість має величезну силу емоційного впливу та повний ефект достовірності, присутності. Хроніка подій забарвлюється у ліричні тони, її розбавляють відступи, оповіді людей, авторські враження, філософські відступи тощо.

    четвер, 23 квітня 2026 р.

     пожежна безпека у весняно літній період

    Пожежна безпека у весняно-літній період вимагає суворої заборони на спалювання сухої трави, сміття та розведення багать у лісах. Заборонено кидати непогашені недопалки, скло або промаслені матеріали, що викликають займання. У разі пожежі негайно телефонуйте 101

    Основні правила пожежної безпеки:

    • Заборона паління сухостою: Не спалюйте суху траву, листя та сміття — це не лише небезпечно, а й заборонено законом.
    • Відпочинок на природі: Розводьте багаття лише у спеціально обладнаних місцях, не залишайте вогонь без нагляду та ретельно гасіть його водою або піском.
    • Безпека на дачі/присадибній ділянці: Не залишайте пляшки, бите скло, які на сонці працюють як лінзи
      . Не використовуйте відкритого вогню поблизу будівель.
    Чому виникають пожежі влітку?
    • Суха погода, вітер, висока температура повітря.
    • Недбалість людей (кидання недопалків, спалювання сміття).
    • Залишені скляні пляшки, які концентрують сонячні промені.
    • Небезпека мін та невибухлих боєприпасів у лісосмугах, що можуть детонувати.
    Пам'ятайте, що за порушення вимог пожежної безпеки передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.

    понеділок, 20 квітня 2026 р.

     

    Всесвітній день книг і авторського права


     Це один із знакових днів у нашому міжнародному календарі. Талант письменника - яскрава демонстрація духовного начала всього людства. Уміння висловити свої почуття і переживання, думки і образи, події і відносини, і багато чого, що так чи інакше зв’язується з людським світоглядом - справжній дар. Сказати і бути почутим, знайти розуміння і відгук у серцях вдячного читача - це мета будь-якого автора. Далеко не всім вдавалося досягти її. А деякі навіть випереджали свій час, будучи натхненниками і законодавцями нових підходів, і нових поглядів.
    На щорічній Генеральній конференції ЮНЕСКО 1995-го року, що проходила тоді в столиці Франції Парижі, було прийнято рішення заснувати не тільки це всесвітне свято. За даними проекту DilovaMova.com, була заснована і Премія Всесвітньої організації ЮНЕСКО за пропаганду кращих ідеалів толерантності і терпимості в дитячій і юнацькій літературі.
    Письменники, що народилися 23 квітня:
    • Моріс Дрюон (1918–2009) — французький письменник, автор історичних романів, зокрема серії "Прокляті королі".
    • Гальдоур Лакснесс (1902–1998) — ісландський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1955 року.
    • Володимир Набоков (1899–1977) — російський та американський письменник, поет, перекладач.
    • Мате Залка (1896–1937) — угорський письменник, військовий діяч.
    • Григорій Тютюнник (1931–1979) — український письменник-шістдесятник, прозаїк, автор творів "Зав'язь", "Деревій", "Облога".
     Сенс в Україні: Окрім культурної складової, в Україні цей день акцентує увагу на важливості захисту культурної спадщини та боротьби за існування української книги. Свято відзначається у понад 190 країнах світу.
     Книга - це незамінний носій інформації. Завдяки книгам ми не тільки отримуємо простий і зрозумілий доступ до ідей і знань, моральних і духовних цінностей, ми торкаємося до справжніх творчих досягнень та розумінню краси нашого людства. У світі багатого культурного різноманіття, саме книга є певним вікном у просторі і часі, що відкриває перед нами різні цивілізації і соціальні культури, історичні повороти і неминучий прогрес.
    У Всесвітній день книг і авторського права ми приєднуємося до привітань на адресу всіх наших авторів!