30 серпня 

Міжнародний день жертв насильницьких зникнень 

Згідно даних міжнародних правозахисний організацій, показник зникнень людей, які стали жертвами і пропали з нез’ясованих обставин, у період з 1980-го до 2011-го рік, залишався стабільно високим. Понад 53-х тис. людей щорічно, і ця проблема стосується не тільки країн так званого «третього» світу, але і досить успішних, розвинених і демократичних держав, не обмежуючись конкретними регіонами світу.

У новому тисячолітті насильницькі зникнення стали часто використовувати в якості агресивної стратегії спрямованої на поширення терору і почуття незахищеності в суспільстві. Протидіючи цим негативним тенденціям міжнародне співтовариство, за активної підтримки Організації Об’єднаних націй, вживає низку заходів, які знаходять своє відображення як у чисто практичній площині, так і на міжнародному законодавчому рівні. У резолюції Генеральної Асамблеї ООН № 65/ 209 від 21-го грудня 2010-го року висловлюється глибока стурбованість, зокрема, пов’язана і з збільшенням числа недобровільних або насильницьких зникнень в різних регіонах світу, пов’язаних з затриманнями, арештами або викраданнями, зростаючим числом повідомлень про переслідування, жорстоке поводження і залякуванні родичів зниклих осіб або свідків подібних злочинів. Разом з тим, за даними проекту DilovaMova.com, в резолюції вітається прийняття Міжнародної конвенції 2006-го року щодо захисту осіб від насильницьких зникнень. На підтримку заходів, спрямованих на викорінення подібних явищ Генеральна Асамблея ООН оголосила 30-е серпня щорічною акцією «Міжнародним днем жертв насильницьких зникнень».

Ця глобальна проблема виникла не сьогодні, але сьогодні вже можна і потрібно її вирішувати. Цивілізований світ і подібні злочини - не мають нічого спільного. Нагадаємо, що особлива увага повинна приділятися конкретним групам людей, які найбільш уразливі що до актів насильницьких зникнень - це діти та люди з обмеженими можливостями. Практика показує , що багато проблем цілком успішно можна вирішувати об’єднуючи зусилля в одному напрямку. Будемо сподіватися, що подолання цієї проблеми і ця боротьба стане успішною.

 Пам'ятка вчителю

Алгоритм дій для вчителів у разі проведення занять і увімкнення сигналів тривоги, що розроблений на основі рекомендацій ДСНС України.

У закладах освіти мають бути створені відповідні умови та проведені попередні заходи з підготовки всіх учасників освітнього процесу, а саме:

1. - Ознайомлення з місцем розташування укриттів фонду захисних споруд цивільного захисту, правилами поведінки під час переміщення до укриття та перебування в ньому.
2. - Пояснення дій, що передбачені Планом реагування на надзвичайні ситуації або Інструкції закладу.
3. - Обговорення необхідних речей, які учасники освітнього процесу повинні взяти із собою в укриття.
4. - Розподіл учасників освітнього процесу в укриттях із урахуванням місткості та розташування.
5. - Встановлення покажчиків напрямку руху до укриттів для швидкого та безпечного переміщення.

Почувши сигнал оповіщення необхідно організувати переміщення учасників освітнього процесу у супроводі з вчителем або відповідальною особою, яка після завершення небезпеки та оголошення відміни сигналу організує повернення учасників освітнього процесу до запланованих заходів, а також перевірятиме наявність учнів в укритті та у приміщеннях закладу освіти після завершення небезпеки.

У випадку сигналу небезпеки:

1. - Відповідальна особа вмикає наявну систему оповіщення закладу. 
2. - Вчитель сповіщає учнів про загрозу, а батьків – про переміщення дітей до укриття.
3. - Необхідно організувати пересування двома колонами в приміщенні класу та швидко залишити кабінет.
4. - Для супроводу початкових класів можуть бути залученні помічники.
5. - Для швидкого надання медичної допомоги має бути залучений медичний працівник. 
6. - Відповідальні особи після оголошення сигналу оповіщення мусять перевірити всі приміщення закладу на відсутність у них учасників освітнього процесу та працівників закладу, по завершенню перевірки прямувати до найближчого укриття.
7. - Учні, які знаходяться на подвір'ї закладу, під час сигналу оповіщення повинні самостійно рухатися до найближчого укриття фонду захисних споруд. 
8. - У середині захисної споруди відповідальні особи повинні допомогти учасникам освітнього процесу швидко та спокійно зайняти місця. 
9. - Під час перебування в захисній споруді вчителі та вiдповiдальнi особи здійснюють необхідну підтримку, заходи для комфортного та спокійного перебування в укритті. 
10. - Після завершення небезпеки та оголошення про відбій тривоги, вчителі та відповідальні особи слідкують за тим, щоб вихід усіх учасників освітнього процесу з укриттів здійснювався колонами або групами. 
11. - Під час переміщення до укриттів необхідно врахувати наявність інклюзивних груп і класів. У випадку присутності дітей з ООП – попередньо проводити з ними навчання та бесіди, передбачити швидке та спокійне переміщення до укриття, спеціальне місце та заходи, що будуть здійснюватися в укриттях для максимального залучення до них дітей з ООП.

 

Правила поведінки у школі під час повітряної тривоги

1. 1. При оголошенні повітряної тривоги  у школі мають повідомити про це гучним сигналом. Систему сповіщення вмикає відповідальна за це особа, яка стежить за повідомленнями про тривоги;
2. 2. У цей час вчитель припиняє заняття і координує учнів у класі/на подвір'ї. Вони мають швидко залишити кабінет. Після цього вони евакуюються до укриття. Учителям молодших класів допомагають інші працівники навчального закладу;
3. 3. Відповідальні особи при цьому мають перебувати у захисній споруді або поруч із нею, щоб допомагати у регулюванні швидкого руху учнів до укриття; 
4. 4. Обов'язковою є присутність в укритті медичного працівника, який за потреби буде готовий швидко надати допомогу;
5. 5. В укритті учні мають зайняти свої місця, а вчитель – перевірити наявність всіх школярів;
6. 6. Під час повітряної тривоги педагоги мають стежити за тим, щоб в укритті не утворювалася паніка і за потреби – заспокоювати дітей та інших.

Разом із цим, вчителі повинні:

• - знати де розташовується укриття;
• - володіти інформацією щодо порядку дій в разі повітряної тривоги та евакуації;
• - заздалегідь розподілити кількість людей, які можуть розміщатися в укритті;
• - дотримуватися порядку дій в разі небезпеки (авіаудар/обстріли/напад тощо);
• - встановити відповідальну особу, яка перевірить заклад на присутність учнів або вчителів по завершенні евакуації школярів до укриття.

 

 ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

Що ускладнює адаптацію дитини до нових умов навчання?

 1. Протиріччя та неузгодженість вимог різних педагогів. До школяра вперше ставлять багато вимог. І він повинен навчитися враховувати ці вимоги, співвідносити їх одне з одним, долаючи пов’язані із цим труднощі, тому що ці вміння необхідні у дорослому житті.

 2. На п’ятикласника обрушується потік інформації, насичений термінами, незрозумілими словами. Вихід простий; поясніть дитині, що неповне, неточне розуміння слів нерідко лежить в основі нерозуміння шкільного матеріалу і в зв’язку з цим необхідно звертатися до довідників, словників.

3. У п’ятому класі багато дітей відчувають самотність, тому що улюбленої першої вчительки немає поруч, а класному керівникові часто не вистачає часу приділяти їм увагу в тій же мірі. А інші «шаленіють» від свободи та носяться по всій школі, задираючись навіть до старшокласників. Дорослим у цій ситуації важливо зрозуміти, що все це - природні переживання, які необхідні для розвитку школяра, бо вони допомагають йому стати дорослим. Якщо відчуваєте, що адаптація затягується, зверніться до шкільного психолога. Ми маємо стати більш уважними, доброзичливими, таким чином допомагаючи школяру освоїти цю позицію.

ПРОБЛЕМИ У НАВЧАННІ П’ЯТИКЛАСНИКІВ

П’ятикласники пристрасно бажають добре вчитися, щоб радувати оточуючих. Але, зіткнувшись з першими труднощами, часто розчаровуються.

  Декілька слів про навчальні проблеми п’ятикласників:

 1) Слабка навчальна підготовка у початкових класах.

 2) Несформованість вміння аналізувати та синтезувати (нерозвинені розумові дії та операції), поганий мовленнєвий розвиток, слабкі увага та пам’ять.

 3) Нерозвинута воля - небажання, «неможливість», за словами учнів, примусити себе постійно займатися навчанням. Таких дітей не приваблює мета, тому що для п’ятикласників характерне переважно емоційне ставлення до своєї діяльності.

Дуже часто у п’ятикласників можуть виникнути проблеми у навчанні. Батьки не повинні це сприймати занадто трагічно, але з’ясувати причини цього потрібно.

Першопричина – це нові вчителі, нові предмети. У початкових класах у дітей була одна вчителька, яка добре знала кожну дитину, її здібності, слабкі та сильні місця. І діти за чотири роки пристосувалися до її вимог. У п’ятому класі кожний предмет викладає окремий вчитель. Вимоги до навчання різні. І дитині часом важко зорієнтуватися у цих вимогах. У цей період може охолонути цікавість до навчання, можуть виникнути скарги на те, що багато задають, нецікаво

Батьки повинні допомогти дитині в адаптаційний період (зазвичай це перша чверть навчального року), пояснити, що не все у навчанні цікаво. Навчання – це гарний спосіб виховувати свою силу волі, тому дайте дитині змогу розвиватися, не виконуйте за неї домашні завдання. Радійте разом з дитиною, сумуйте разом з нею, але ніколи не карайте за погані оцінки. Це може викликати тільки негативне ставлення до шкільних предметів.

Допомагаючи дитині, підтримуйте зв'язок з учителями, щоб ваші вимоги і вимоги вчителів до навчання були однакові.

Пам’ятайте, що у п’ятому класі у вашої дитини формується ставлення до навчання на весь подальший час: як учень провчиться у п’ятому класі, так він і буде ставитися до навчання в старших класах.

Ви повинні знати:

• З ким приятелює ваша дитина.
•  Де проводить вільний час.
•  Чи не пропускає занять в школі.
•  В якому вигляді або стані повертається додому.

Ви зобов’язанні помітити і відреагувати, коли:

•  В домі з’явилися чужі речі (з’ясуйте, чиї вони).
•  В домі чути запах паленої трави або синтетичних речовин (це може свідчити про куріння сигарет із наркотичними речовинами)
•  В домі з’явилися голки для ін’єкцій, часточки рослин, чимось вимащені бинти, закопчений посуд (це може свідчити про вживання наркотичних речовин).
•  В домі з’явилися ліки, які діють на нервову систему і психіку (з’ясуйте, хто і з якою метою їх використовує).
•  В домі надто часто чути запах засобів побутової хімії – розчинників, ацетону тощо (це може свідчити про захоплення дітей речовинами, які викликають стан одурманювання).
•  Відбулася швидка зміна зовнішнього вигляду та поведінки дітей: порушилась координація рухів, підвищилась збудженість або в’ялість, з’явилися сліди від уколів на венах, розширення зіниць тощо (це може свідчити про вживання дитиною наркотичних речовин).
• Не дозволяйте дітям та підліткам:
•  Йти з дому на довгий час.
•  Ночувати у малознайомих для вас осіб.
•  Залишатися надовго вдома без нагляду дорослих родичів на тривалий час вашої відпустки.
•  Знаходитися вночі і пізно ввечері на вулиці, де вони можуть стати жертвою насильницьких дій дорослих.
•  Носити чужий одяг.
•  Зберігати чужі речі.

 РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ З УСПІШНОЇ АДАПТАЦІЇ П’ЯТИКЛАСНИКІВ ДО НОВИХ УМОВ НАВЧАННЯ

  Дитина в школі адаптується не тільки до своєї соціальної ролі, але перш за все до особливостей засвоєння знань у нових умовах.

 1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.

 2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.

 3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.

 4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.

 5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.

6. Не слід відразу ослабляти контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо.

 7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.

 8. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням типу: «Як пройшов твій день у школі?». Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам'ятовуйте окремі імена, події та деталі, про які дитина вам повідомляє, використовуйте їх надалі для того, щоб починати подібні розмови про школу.

 Не пов'язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень.

9. Головне новоутворення підліткового вікового періоду – відкриття своєї індивідуальності, свого «Я». Підвищується інтерес до свого тіла, зовнішності.

 10. Зростає дух незалежності, який впливає на стосунки підлітка в родині, школі.

11. Ваша дитина має оцінювати свою гарну успішність як нагороду, а неуспішність - як покарання. Якщо у дитини навчання йде добре, проявляйте частіше свою радість. Висловлюйте заклопотаність, якщо у дитини не все добре в школі. Постарайтеся наскільки можливо, не встановлювати покарань і заохочень вони можуть привести до емоційних проблем.

12. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Продемонструйте інтерес до цих завдань. Якщо дитина звертається до вас з питаннями, пов'язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.

13. З'ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв'язок між його інтересами і предметами, що вивчаються в школі. Наприклад, любов дитини до фільмів можна перетворити на прагнення читати книги, подарувавши книгу, по якій поставлений фільм. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, в домашній діяльності. Наприклад, доручіть їй розрахувати необхідну кількість продуктів для приготування їжі або необхідну кількість фарби, щоб пофарбувати певну поверхню.

14. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли в житті дитини відбуваються зміни. Намагайтеся уникнути великих змін чи порушень в домашній атмосфері. Спокій домашнього життя допоможе дитині більш ефективно вирішувати проблеми в школі.

 15. У дітей настає криза, пов’язана з бажанням здобути самостійність, звільнитися від батьківської опіки, з’являється страх перед невідомим дорослим життям.

 16. Бажання звільнитися від зовнішнього контролю поєднується зі зростанням самоконтролю й початком свідомого самовиховання.

 17. Внутрішній світ дитини ще нестабільний, тому батькам не слід залишати своїх дітей без нагляду. Підліток дуже вразливий і легко піддається впливам як позитивним, так і негативним.

 18. Розширюється коло спілкування, з’являються нові авторитети.

 19. Недоліки й суперечності в поведінці близьких і старших сприймаються гостро й хворобливо.

20. У батьках підлітки хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів.

 Рекомендації батькам п’ятикласників

• Надихайте дитину на розповідь про шкільні справи. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням на зразок: «Як минув твій день у школі?» Щотижня обирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам’ятовуйте імена, події, деталі, про які дитина повідомляє вам, використовуйте їх надалі для того, щоб починати бесіди про школу.
• Регулярно розмовляйте з учителями вашої дитини про її успішність, поводження та взаємини з іншими дітьми. Навіть якщо немає особливих приводів, для занепокоєння, консультуйтеся з учителем не рідше, ніж раз на місяць.
• Знайте програму й особливості школи, де вчиться ваша дитина. Відвідуйте всі заходи й зустрічі, організовані батьківським комітетом і педагогічним колективом. Використовуйте будь-які можливості дізнатися, як ваша дитина навчається і як її навчають.
• Допомагайте дитині виконувати домашні завдання,але не робіть їх самі. Установіть спеціальний час для виконання домашнього завдання і стежте за виконанням цих настанов, що допоможе вам сформувати позитивне ставлення до навчання.
• Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі. З’ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім установіть зв'язок між її інтересами й предметами, що вивчають у школі.
• Особливі зусилля докладайте для того, щоб підтримувати спокійну й стабільну атмосферу вдома, коли в шкільному житті дитини відбуваються зміни.
• За будь–якої можливості намагайтеся уникнути значних змін або порушень у домашній атмосфері протягом першого півріччя. Спокій домашнього життя дитини допомагає їй ефективніше розв’язувати проблеми в школі.
• Забезпечте своїм дітям вдале поєднання відпочинку, фізичної праці та роботи над уроками.
• Програми включають більше теоретичного матеріалу. Тому слід привчати дітей міцно заучувати окремі правила з математики, української мови, історії тощо.
• Уважно стежте за рівнем виразного читання ваших дітей. Хай вдома виразно читають усі тексти, що задані з різних предметів.
• Стежте за порадами вчителів, записаними у щоденниках і робочих зошитах.
• Дбайте про те, щоб дитина навчалась бути охайною в усьому, включаючи бережне ставлення до підручників.
• Ніколи не поспішайте з висновками ні про дитину, ні про вчителя - прийдіть у школу, поспілкуйтеся з учителем.
• Намагайтесь придбати для сімейної бібліотеки різноманітні словники та довідкову літературу.
• Пам'ятайте, що клас, де навчається ваша дитина, - ціле трьох колективів: дітей, батьків, учителів. Чим дружніші, цілеспрямованіші будуть ці колективи, у тим кращій атмосфері буде формуватись ваш хлопчик чи дівчинка. Це залежить від кожного й від вас теж.
• Не забувайте: дитину не слід карати за невміння, а терпеливо вчити, підказувати, радити, допомагати, підтримувати.

 ПОРАДИ  БАТЬКАМ ПЕРШОКЛАСНИКІВ НУШ

Шановні батьки, ваша дитина вперше переступить поріг  школи, де на неї чекатимуть  гарні друзі та перша вчителька, цікаві уроки, веселі перерви, змістовне дозвілля. Щоб навчання першокласника було цікавим, результативним, приносило користь дитині і радість батькам, ми пропонуємо вам низку порад.

Пам’ятка батькам першокласника:

- Підтримайте в дитині його прагнення стати школярем. Ваша щира зацікавленість в його шкільних справах і турботах, серйозне відношення до його перших досягнень і можливих труднощів допоможуть першокласникові підтвердити значущість його нового положення і діяльності.

- Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими він зустрівся в школі. Поясніть їх необхідність і доцільність.

- Ваш малюк прийшов у школу, щоб вчитися. Коли людина вчиться, у нього може щось не відразу виходити, це природно. Дитина має право на помилку.

- Складіть разом з першокласником розпорядок дня, стежте за його дотриманням.

- Не пропускайте труднощів, які можуть виникнути у дитини на початковому етапі навчання в школі. Якщо у першокласника, наприклад, є логопедичні проблеми, постарайтеся впоратися з ними на першому році навчання.

- Підтримайте першокласника в його бажанні добитися успіху. У кожній роботі обов’язково знайдіть, за що можна було б його похвалити. Пам’ятайте, що похвала та емоційна підтримка (“Молодець!”, “Ти так добре впорався!”) здатні помітно підвищити інтелектуальні досягнення.

- Якщо вас щось турбує в поведінці дитини, його учбових справах, не соромтеся звертатися за порадою і консультацією до вчителя або шкільного психолога.

- Зі вступом до школи в житті вашого малюка з’явилася людина авторитетніша, ніж ви. Це вчитель. Поважайте думку першокласника про свого педагога.

- Навчання – це нелегка і відповідальна праця. Вступ до школи істотно міняє життя дитини, але не повинно позбавляти її різноманіття, радості, гри. У першокласника повинно залишатися досить часу для ігрових занять.

10 заповідей для батьків першокласника:

1.Починайте “забувати” про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов’язків. Зробіть це м’яко: “який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд”.

2. Визначте загальні інтереси. Це можуть бути як пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (обговорення сімейних проблем).

 

3. Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той і на інший продукт).

 

4. Не лайте, а тим більше – не ображайте дитини в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя  відповідайте: “Спасибі, ми обов’язково поговоримо на цю тему”.

5. Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.

6. Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення – запорука гарного навчання. Були в театрі (цирку, кіно) – нехай розповість, що більше всього подобалося. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина почувала, що це вам цікаво.

 

7. Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не вгасне.

8. Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачити світ очима іншого – основа для взаєморозуміння.

9. Частіше хваліть вашу дитину. На скарги про те, що щось не виходить, відповідайте: “Вийде обов’язково, тільки потрібно ще раз спробувати”. Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте, що ваша дитина може все, потрібно тільки допомогти. Хваліть словом, усмішкою, ласкою й ніжністю.

 

10. Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу.

5 порад батькам, як організувати безпечний і позитивний досвід дітей онлайн

Безпека дітей онлайн, поки вони змушені бути вдома 

1. Будьте щирими й чесними у спілкуванні з ними.

Поговоріть із дітьми про те, з ким і як вони спілкуються. Переконайтеся, що вони розуміють цінність спілкування, яке ґрунтується на доброті та підтримці, та усвідомлюють, що грубі, дискримінаційні чи непристойні повідомлення однозначно неприйнятні. Скажіть дітям, що якщо вони втраплять у таку ситуацію, про це потрібно розповісти вам чи іншому дорослому, якому можна довіряти. Зверніть увагу, якщо онлайн-спілкування засмучує дитину, вона його приховує — можливо, йдеться про кібербулінг.

Спільно з дитиною визначте правила, як, коли й де можна використовувати ґаджети.

 

2. Використовуйте технології, щоб захистити дітей.

Перевірте, щоб на комп'ютері та телефоні дитини були встановлені останні версії програм і антивірус, а також щоб були ввімкнені налаштування приватності. Закривайте вебкамери, коли ними не користуєтеся. Щоб забезпечити позитивний онлайн-досвід молодших дітей, можна використовувати такі інструменти, як батьківський контроль, зокрема безпечний пошук.

Будьте обережними, використовуючи безкоштовні навчальні онлайн-ресурси. Не можна, щоб дитина викладала там свою фотографію чи вказувала повне ім'я. Також варто перевірити налаштування приватності, щоб уникнути збирання необов'язкових даних. Розкажіть дитині, як захищати особисту інформацію, особливо від незнайомців. 

3. Проводьте час із дітьми онлайн.

Створіть для дитини можливості безпечно й позитивно поспілкуватися онлайн з родиною, друзями та з вами. Зв'язок із іншими зараз важливий як ніколи раніше, тож це може стати чудовою нагодою для вас продемонструвати доброту й емпатію у віртуальній взаємодії.

Навчіть дитину розпізнавати дезінформацію та зміст, що не відповідає її віку, та уникати таких повідомлень, особливо коли це може посилити тривогу щодо коронавірусу. Щоб отримати надійну інформацію про вірус разом із дитиною, ви можете скористатися ресурсами надійних організацій, наприклад, ЮНІСЕФ чи Всесвітньої організації охорони здоров'я.

Проводьте час із дитиною, щоб знайти додатки, ігри та інші онлайн-розваги, що відповідають її віку.

4. Культивуйте здорові онлайн-звички.

Заохочуйте та контролюйте хорошу поведінку онлайн і під час відеодзвінків. Закликайте дітей із добротою і повагою ставитися до однокласників, не забувати про охайний одяг і не підключатися до відеодзвінків з ліжка. Ознайомтеся зі шкільною політикою та дізнайтеся більше про лінії довіри, щоб повідомити про кібербулінг чи непристойний контент в інтернеті. Оскільки діти проводять більше часу в інтернеті, вони можуть бачити більше реклами, у якій просувають нездорову їжу, гендерні стереотипи чи інформацію, що не відповідає їхньому віку. Навчіть дітей розпізнавати рекламу в інтернеті та скористайтеся цією нагодою, щоб обговорити, що не так з окремими негативними ідеями, які в ній трапляються.

5. Дозвольте дітям розважатися й самовиражатися.

Проводячи час вдома, ваші діти мають чудову нагоду висловлювати свої погляди онлайн та підтримувати тих, кому це потрібно, у непростий час. Порадьте дитині скористатися цифровими інструментами, які заохочують рухатися, наприклад, подивитися відео з онлайн-фізкультурою для дітей чи погратися у відеоігри, які вимагають фізичних рухів. Не забувайте доповнювати онлайн-відпочинок різними офлайн-активностями, зокрема, якщо це можливо, проводьте час на вулиці.  

Статтю підготувала Сара Джейкобстейн, фахівчиня з прав дитини,

ЮНІСЕФ, США

 

 Зарубіжна література

10 клас

1. Данте Аліґ’єрі «Божественна комедія» (Пекло, І, V). 

2. Вільям Шекспір «Гамлет».

3. Ернст Теодор Амадей Гофман «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер».

4. Волт Вітмен «Листя трави» (1-2 уривки за вибором учителя).

5. Стендаль «Червоне і чорне».

6. Густав Флобер «Пані Боварі».

7. Оскар Вайльд «Портрет Доріана Грея».

8. Шарль Бодлер «Квіти зла» («Альбатрос», «Відповідності», «Вечорова гармонія»). 

9. Поль Верлен «Поетичне мистецтво», «Осіння пісня». 

10. Артюр Рембо «Голосівки», «Моя циганерія».

11. Моріс Метерлінк «Синій птах».

12. Ромен Гарі «Повітряні змії».

13. Паоло Коельйо «Алхімік».

14. Тумас Йоста «Транстремер».

15. Мо Янь «Геній».

16. Сью Таунсенд Цикл творів про Адріана Моула (один за вибором учителя)..

17. Ніл Річард МакКіннон Ґейман «Чому наше майбутнє залежить від читання» або «Кораліна».

18. Йоанна Яґелло «Кава з кардамоном».

11 клас

1. Йоганн Вольфґанґ Ґете «Фауст» (І частина), останній монолог Фауста (ІІ частина)

2. Франц Кафка «Перевтілення».

3. Ґійом Аполлінер «Зарізана голубка й водограй», «Міст Мірабо».

4. Райнер Марія Рільке «Згаси мій зір…», «Орфей, Еврідіка, Гермес», збірка «Сонети до Орфея».

5. Федеріко Ґарсіа Лорка (1898 – 1936). «Про царівну Місяцівну», «Гітара».

6. Джордж Оруелл (Ерік Артур Блер, 1903 – 1950). «Скотоферма» або «1984» (1 твір за вибором учителя), Жупанського.

7. Бертольт Брехт (1898 – 1956). «Матінка Кураж та її діти».

8. Генріх Белль «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…».

9. Пауль Целан «Фуга смерті».

10. Ернест Міллер Гемінґвей «Старий і море».

11. Ґабріель Ґарсіа Маркес «Стариган із крилами».

12. Ясунарі Кавабата «Тисяча журавлів».

13. Милорад Павич «Скляний равлик».

14. Хуліо Кортасар «Менади».

15. Таїр Халілов «До останнього подиху».

16. Даніель Пеннак «Усе для людожерів».

17. Стівен Едвін Кінґ «Мораль».

18. Джон Майкл Ґрін «Провина зірок».

19. Маркус Френк Зузак «Крадійка книжок».