День захисників і захисниць України

 

Свято День захисника України відзначається у другій декаді жовтня і є неробочим днем. Встановлено Указом Президента в 2014 році. Традиції святкування і святкові заходи Дня захисника України широко підтримуються по всій країні. Дуже популярне свято.

Назва цього популярного в народі свята говорить сама за себе. Захист своєї Вітчизни від зазіхань з боку тих, хто час від часу намагається загрожувати державним засадам будь-якої країни - свята справа. Вона вимагає від людей сміливості, честі та відваги, дуже часто величезної самопожертви і колосальної самовіддачі.

Характер загального народного свята, за даними проекту DilovaMova.com, цей День набув саме у 2014 році, коли виникло питання існування держави як такої, а саме після підступного нападу московії на рідну неньку Україну.

Саме зараз це один з найулюбленіших і шанованих у народі свят. Народна самосвідомість завжди прагнула до підтримки добрих ініціатив, та вшанування захисників і захисниць Батьківщини для народу стало однією з гарних славних традицій.

З історичної точки зору в Україні День захисників Вітчизни був закріплений на підставі Указу Президента незалежної України № 202/99 від 23-го лютого 1999-го року в переліку пам’ятних дат і професійних свят.

Однак останні події початку 2014-го року і неоголошена війна Росії проти України змусили переглянути багато поглядів українського суспільства. Відповідно до Указу Президента України № 806/2014 від 14-го жовтня 2014-го року в Україні, з метою вшанування мужності і героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій та перемог українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві і на підтримку ініціативи громадськості, встановлено це нове свято - «День захисника України», яке тепер відзначається щорічно 14-го жовтня, в день одного з великих православних свят запорізьких козаків - «Козацька Покрова» («Покров Пресвятої Богородиці»). Цим же Указом визнається таким, що втратив чинність попередній Указ Президента України від 23-го лютого 1999-го №202.

З 5-го березня 2015-го року День захисника України став неробочим днем. За відповідні зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України №2187 в цілому проголосували 244 народних депутата Верховної Ради України.

У 2021 році нардепи підтримали проєкт закону №2325 про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю, яким перейменовується свято День захисника України на День захисників і захисниць.

Згідно з Указом Президента України №455/2023 від 28 липня 2023 року, День захисників і захисниць тепер відзначається 1 жовтня.

      Виховна година : "Бабин Яр - трагедія людства    на   українській землі"

29-30 вересня 1941 року у Києві відбулись масові розстріли у Бабиному Яру — було вбито 33 771 людину. Всього за словами істориків за два роки окупації нацистами Києва там загинуло понад 100 тисяч людей. Половину із них складали євреї. Суспільне поспілкувалось з очевидцями та родичами полонених, які вижили у Бабиному Яру та Сирецькому концтаборі.

“Я впала на трупи вдало — не розстріляна”

28 вересня 1941 року у Києві з'явилось понад 2 тисячі листівок, у яких всім євреям наказували наступного дня зібратись на Лук'янівській площі. Формальним приводом для цього стали вибухи та пожежі на Хрещатику, яку влаштували НКВС та відступаюча Радянська армія. Пожежу після вибухів німці не могли приборкати майже тиждень. 29 вересня євреїв Києва почали відводити вулицею Мельникова (нині Іллєнка) та Дорогожицькою до Бабиного Яру. Серед людей, яких ввели на розстріл була і Діна Пронічева — акторка лялькового театру. Вона стала однією з небагатьох дорослих, хто вижив при розстрілах у Бабиному Яру.

"Нас вишикували на дуже маленькому піщаному виступі. Я закрила очі, стисла кулаки і напружила всі м'язи й кинулась вниз. До пострілу. Мені здалось що я летіла цілу вічність. Я впала на трупи вдало — не розстріляна", — свідчила Діна Пронічева на київському процесі у 1946-му році.

Опісля німці спустились до урвища та почали добивати всіх тих, хто був ще живий. Один із нацистів побачив, що у Діни немає крові на одязі. Він став на неї однією ногою на груди, іншою — на руку. Вона витримала і промовчала.

“Відразу почали засипати землею. Але я рухатись боялась. Здавалось мені залишилось набрати ще кілька вдихів і задихнутись. І я вирішила — хай краще розстріляють, аніж я відчуваю, що буду живцем похоронена. Я зібралась з останніми силами й вибралась із під землі", — згадувала Пронічева.

“4 місяці горіли люди"

Киянину Олександру Берлянту 41-го було 6 років. Перед тим як нацисти мали зайти у місто, він разом із матір'ю виїхав до Алма-Ати, його батько і бабуся залишились.

“Бабуся відмовилась їхати з нами й сказала: я нікуди не поїду, у 1917-му році німці були в Києві і я пекла їм різні пиріжки. Вони в мене жили й все було добре”, — згадує Олександр Берлянт.

Батька Олександра, Семена Берлянта, який був євреєм, Гестапо схопило у жовтні 41 року. Його відправили до Сирецького концтабору. Звідти у 43-му році його разом з іншими 200 полоненими відправили до Бабиного Яру, де їх змушували, до 15-ти годин на добу, викопувати трупи та спалювати їх. Ось як він свідчив про це під час допитів у НКВС.

“Розгортали ми ями, витягували з них трупи і після цього будували тимчасові печі. Вони будувались таким чином: приносили із єврейського кладовища гранітні пам'ятники, накладали їх навколо ями, на них клали залізні рейки, на які клали металеві сітки. На сітки клали шар дров, а потім клали вириті трупи. Трупи складали висотою 2 - 2.5 метра. Приблизно 300 трупів, а потім їх підпалювали", — розповідав Семен Берлянт.

Чому вбивали євреїв

Всього за словами дослідника історії Києва Михайла Кальницького за два роки окупації у Бабиному Яру вбили понад 100 тисяч людей. Половина із них були євреями, іншими стали зокрема військовополонені, репресовані та партизани різних національностей. Проте саме винищення євреїв — була один із головних пунктів ідеології нацизму.

 

         ТОП 8 унікальних бібліотек світу

               До Дня бібліотек 30 вересня оголошена Акція "Подаруй книгу бібліотеці!"

 Надійшов новий підручник для 5 класу

 Глазова О. П. Українська мова.- К.: Видавничий дім "Освіта",2022.- 240 с. - 60 примірників.

Переможці Київського обласного  конкурсу плакатів "Безпека дорожнього руху - це життя!" 2020 року

 Обов'язки пішоходів під час руху

 Місячник безпеки дорожнього руху "Увага! Діти на дорозі" 

Щорічно, протягом вересня, в ліцеї проводяться заходи присвячені безпеці дітей на проїжджій частині, адже статистика невтішно констатує, що з року у рік кількість постраждалих у дорожньотранспортних пригодах не зменшується. Отже, питання присвячені вивченню правил дорожнього руху є надзвичайно важливою справою, якій у закладі присвятили ряд заходів, в рамках місячника «Увага! Діти на дорозі!».

Пам’ятка  безпеки для учнів

Перебуваючи на вулиці й ставши учасником дорожньо-транспортного руху, слід чітко виконувати правила дорожнього руху:

1. Рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках, притримуючись правого боку.
2. За межами населених пунктів, рухаючись узбіччям чи краєм проїжджої частини, йти назустріч руху транспортних засобів.
3. Переходити проїжджу частину тільки по пішохідних переходах, зокрема, підземних і наземних, а у разі їх відсутності – на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч.
4. У місцях із регулюваними рухами, слід керуватися тільки сигналами регулювальника чи світлофора.
5. Виходити на проїжджу частину із-за транспортних засобів, упевнившись, що не наближаються інші транспортні засоби.
6. Чекати на транспортний засіб тільки на посадкових майданчиках (зупинках), тротуарах, узбіччях, не створюючи перешкод для дорожнього руху.
7. На трамвайних зупинках, не обладнаних посадковими майданчиками, можна виходити на проїжджу частину лише з боку дверей і тільки після зупинки трамвая.
8. У разі наближення транспортного засобу з увімкненим проблисковим маячком червоного або синього кольору, чи спеціальним звуковим сигналом, треба утриматися від переходу проїжджої частини або негайно залишити її.
9. Категорично заборонено вибігати на проїжджу частину, влаштовувати на ній або поблизу неї ігри, переходити проїжджу частину поза пішохідним переходом або встановленими місцями.
10. По проїжджій дорозі на велосипеді рухатися можна тільки дітям, які досягли 16-ти років; мопеди й велосипеди мають бути обладнанні звуковим сигналом та світлоповертачами: попереду – білого кольору, по боках – оранжевого, позаду – червоного; на голові у водія має бути захисний шолом; слід чітко дотримуватися правил дорожнього руху.
11. Водіям мопедів і велосипедів заборонено: керувати транспортом із несправним гальмом і звуковим сигналом, у темну пору доби; рухатися по автомагістралях, коли поряд є велосипедна доріжка; рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках; їздити не тримаючись за кермо та знімати ноги з педалей; перевозити пасажирів; буксирувати інші транспортні засоби.
12. Заборонено виїжджати на проїжджу частину на інших засобах для катання (скейтборд, самокат, ролики тощо), обирати місце для катання слід на дитячих майданчиках.
13. Учні повинні виконувати зазначені правила, а також інші Правила дорожнього руху України, із якими вони ознайомилися на уроках основ здоров’я, виховних годинах, інших навчальних спеціалізованих установах, предметних уроках.
14. Дітям заборонено перебувати поблизу залізничних колій без супроводу дорослих.
15. Учні, користуючись транспортним засобом, повинні сидіти або стояти тільки в призначених для цього місцях, тримаючись за поручні або інші пристосування.

 Всесвітній день боротьби з тероризмом

11 вересня проводиться Всесвітній день боротьби з тероризмом. З 2008 року. Ці вересневі заходи у другий декаді місяця мають традиційний щорічний характер. Терористичні акти - це дії, спрямовані на створення жаху, страху або хаосу серед людей. Поширення суспільного терору, страху та відчуття хаосу значною мірою залежить від образів і повідомлень, які передають засоби масової інформації про терористичні акти та загрози. Всюдисущість засобів масової інформації на глобальному рівні часто примножує ці ефекти.

Боротьба з тероризмом не повинна використовуватися державами як привід для обмеження свободи преси. Що стосується журналістів, то вони повинні уникати гри на руку терористам, обмежуючи поширення графічних фотографій і надмірно сенсаційної інформації.

 

Міжнародний день грамотності

8 вересня Міжнародний день грамотності. Грамотність - свято для людства, яке досягло вражаючого прогресу в цій галузі, вже кількість грамотних людей у світі до чотирьох мільярдів. Однак грамотність для всіх - дітей, молоді та дорослих - ще не до кінця досягнута мета.

Боротьба з неписьменністю як і раніше залишається завданням величезного масштабу і складності. Незважаючи на помітні успіхи багатьох країн, більше 860 мільйонів дорослих залишаються неписьменними, а більше 100 мільйонів дітей не ходять до школи.

Безліч дітей, молодих людей і дорослих, охоплених шкільними або іншими освітніми програмами, не відповідають рівню, необхідному для того, щоб їх можна було вважати грамотними в умовах сьогоднішнього світу, що стає все більш складним.

Існує явна необхідність у розгортанні програм поширення грамотності, які були б спрямовані на групи учнів, що вимагають до себе особливої уваги, і в першу чергу до них належать жінки та дівчата, що залишилися за дверима школи. Там, де чоловіки й хлопчики не мають можливості одержання якісної освіти, вони теж потребують особливої уваги.