День Соборності (день Злуки)

Щороку, 22 січня, українці відзначають День Соборності, присвячений об'єднанню України, яке відбулося у 1919 році.  

Вперше свято встановили у 1999 році, як памʼять про "велике політичне та історичне значення об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави". 

У 2011 році його скасували, пропонуючи українцям обʼєднати два свята: День Свободи та День Соборності. Обʼєднання цих свят не лише зміщувало акценти, а й зовсім підміняло сенси, кажуть історики. 

22 січня 2014 року свято Соборності повернулося до українців. 

Українська мрія - єдність, свобода і незалежність. Основа державності, якої споконвіку намагалися позбавити цю прекрасну частину земель всі її так звані сусіди прикриваючись «високими» інтересами, час від часу набувала цілком ясні обриси. 

Історик Іван Стичинський називає дату злуки УНР та ЗУНР чи не найголовнішою датою визвольної боротьби українців у тих роках. 

"Оскільки обʼєднавча ідея в українців була завжди, то виходить День Соборності одразу став вінцем визвольних змагань", – продовжує він. 

Коли у 1917 році розпалася Російська імперія, на українських територіях, що були в її складі, почалися самостійні рухи. 

Наддніпрянська Україна в уособленні Української Центральної Ради ухвалила третій універсал, яким відокремила себе як територіальна автономія. До неї входили 9 губерній: Київська, Волинська, Подільська, Чернігівська, Харківська, Полтавська, Катеринославська, Одеська та Таврійська.

Згодом, 22 січня 1918 року, в УЦР проголосували за четвертий універсал, який виголошував Українську народну республіку незалежною. 

Тодішня Західноукраїнська народна республіка (ЗУНР) утворилася лише за рік, після розпаду Австро-Угорської імперії, і охоплювала 5 областей: Львівську, Тернопільську, Чернівецьку, Івано-Франківську та Закарпатську. 

"Вже з цього часу, коли проголосили ЗУНР, в українських культурних і політичних колах йшли перемовини про те, щоб обʼєднати це все в одну країну", – розповідає головний спеціаліст Українського інституту національної пам'яті. 

Втілити це вдалося лише у 1919 році, коли зʼявилася така політична можливість, розповідає історик. 

"З обох боків були політичні перестороги, яким чином це відбуватиметься: бо це ж різні політичні системи, різні моделі правління. Тому спочатку був підписаний лише попередній Акт Злуки. 

Це було не просто підписання одного документу, а оновлення цілісного державного механізму, який до цього різнився", – додає Іван Стичинський. 

Але, за словами історика, після першого в історії обʼєднання українських земель для держави Україна настали важкі часи. 

"Українці вели війну на багатьох фронтах з різними супротивниками, території меншали. Зрештою поляки окупували Галичину, а потім більшовики окупували решту території. І цілісної держави України знову не стало. 

Західні землі були під окупацією Польщі, Чехословаччини і Румунії, а більша частина території стала Українською радянською соціалістичною республікою", – розповідає є Іван Стичинський.

 Після подій 2013-го - 2014-го року, революції Гідності і трагедії початку неоголошеної війни Росії проти України, окупації Кримського півострова і декількох обласних центрів на сході України «братнім російським народом», відповідно до Указу Президента України № 871 / 2014 від 13-го листопада 2014-го року, святу повернули колишню назву. «Відзначати щорічно 22 січня - у день проголошення в 1919 році Акта злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки - День Соборності України. Внести до Указу Президента України від 30 грудня 2011 року № 1209 "Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат та професійних свят” зміну, виключивши абзац другий статті 1.»- йдеться в Указі.

 

День Вінні Пуха

18 січня святкують День Вінні Пуха. Це свято було започатковано на честь Алана Александра Мілна, автора улюблених багатьма дітьми та дорослими книжок про Вінні Пуха та його друзів, який народився цього дня у 1882 році в Хампстеді, Лондоні.

Усе почалося з реального ведмедя. У своїй новій дитячій книжці "У пошуках Вінні" авторка Ліндсі Маттік розповідає, що 1914 року канадський ветеринар на ім'я лейтенант Гаррі Колеборн купив ведмежати за 20 доларів під час служби в Першій світовій війні. Він назвав свого нового вихованця Вінні, на честь рідного Вінніпега, і ведмежа стало талісманом полку, в якому він служив в Англії. Однак коли солдат поїхав до Франції, він залишив Вінні в Лондонському зоопарку, де йому було безпечніше.

Але на відміну від книг, Вінні була дівчинкою. Персонаж книжки був натхненний опудалом ведмедя (іграшкою), що було в сина А. А. Мілна. А Крістофер Робін - це ім'я сина Мілна.

Частина імені Вінні "Пух" насправді походить від імені лебедя. Але точне походження важко встановити: деякі джерела стверджують, що сім'я Мілн зустріла лебедя на ім'я Вінні під час відпустки, а Мілн також згадує лебедя на ім'я "Вінні" у своєму вірші "Дзеркало".

Протягом років, День Вінні Пуха став не просто святкуванням літературного персонажа, але й днем, коли дорослі та діти можуть повернутися до світу своїх дитячих фантазій. Він нагадує нам про важливість читання та виховання любові до книг з раннього віку. Це день, коли ми можемо згадати своє дитинство та зануритися в світ безтурботності та радості. Відзначення цього дня – це також спосіб підтримати літературу для дітей та виховати в молодому поколінні зацікавленість до читання. Це день, коли ми можемо нагадати собі та іншим про значення простих радощів життя, доброти та взаємодопомоги.

 

16 СІЧНЯ -ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕНЬ ПАМʼЯТІ "КІБОРГІВ" 

Захисників Донецького аеропорту, які тримали оборону 242 дні.

Сильні, незламні, сталеві, справжні патріоти. Вони змусили захоплюватися собою навіть противника. Адже це саме ворог назвав їх «кіборгами», маючи на увазі те, що лише роботи можуть витримати таку складну боротьбу в таких пекельних умовах. Вони стали символом патріотизму та відданості незалежній Україні, і їхній подвиг уже увійшов в історію України.

Бої за аеропорт тривали з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року і закінчились після повної руйнації старого та нового терміналів аеропорту. В обороні аеропорту також брали участь волонтери і медики.

Скориставшись черговим «перемир’ям» росіяни замінували і підірвали опори останнього терміналу, знищивши його остаточно. За час оборони аеропорту десятки тонн градів, снарядів важкої артилерії і російських боєприпасів летіло на цей об’єкт майже кожен день. Як правило через голови мирних донеччан, адже терористи, за бажанням свого лідера, стояли за їх спинами. «Люди витримали — не витримав бетон», — так про цю подію розповідають українські захисники.

За стійкість і незламність українських захисників назвали «кіборгами». Вони стали символом мужності та відданості ідеалам вільної та незалежної України.

У Донецькому аеропорту та селищі Піски протягом цього періоду воювали спецпризначенці 3-го окремого полку, бійці 79, 80, 81, 95 окремих аеромобільних та 93 окремої механізованої бригад, 57 окремої мотопіхотної бригади, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, бійці полку «Дніпро-1», Добровольчого українського корпусу (ДУК) та інші.

У період з 18 до 21 січня 2015 року внаслідок підриву окупантами терміналу ДАП загинуло 58 кіборгів, тож 21 січня було прийнято рішення відвести українських військовослужбовців з нового терміналу, який був повністю зруйнований і не придатний для оборони.

Захищаючи Донецький аеропорт, загинули понад 200 українських захисників, поранено понад 500. Багатьох із них відзначено державними нагородами, деяких — посмертно.

За час оборони аеропорту, з травня 2014 року по січень 2015 року, в його захисті по ротації взяли участь понад 2 500 військових і добровольців.

Царство небесне і вічна пам’ять загиблим захисникам Донецького аеропорту. Шана, уклін і повага живим!

"АД 242. Історія мужності, братерства та самопожертви"

Автори: укл. І. Штогрін · 2015

Книга про 242 дні боїв в аеропорту Донецька, або в АДу — як його назвали оборонці летовища — це майже шість десятків свідчень «кіборгів», коментарі військових експертів та військових аналітиків з України, Росії, США та Канади, представника Генерального штабу Збройних сил України. Але головне — про життя і смерть, про відчайдушність і страх, про любов і дружбу, про те — що і чому захищали у терміналах ДАПу українські бійці — читайте у розповідях безпосередніх учасників оборони Донецького аеропорту.

Читайте, аналізуйте та робіть свої неупереджені висновки!

Фото кореспондента The Los Angeles Times Сергія Лойка.

Понад 20 журналістів зібрали унікальний матеріал: понад 100 інтерв`ю, десятки ексклюзивних фото з місця подій.

  День Вікіпедії

15 січня, в цей день 2001 року стала доступною перша версія Вікіпедії. Щороку в цей день вікіпедисти різних країн святкують річницю з дня створення Вільної енциклопедії — Вікіпедії. В Україні це свято вперше широко відзначалося 2011 року.

 Василь Семенович Стус

6 січня 1938 року у селі Рахнівка Гайсинського району Вінницької області народився український поет - шістдесятник, перекладач, публіцист, прозаїк, мислитель, літературознавець, літературний критик, правозахисник, політв'язень СРСР, дисидент, борець за незалежність України у ХХ столітті.

Один із найактивніших представників українського дисидентського руху. Учасник акції протесту в київському кінотеатрі «Україна» в 1965 році. Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1991, посмертно), Герой України (2005, посмертно). Батько Дмитра Стуса.

За переконання про необхідність збереження й розвитку української культури зазнав репресій з боку радянської диктатури, його творчість була заборонена та частково знищена, а він сам був засуджений до тривалого перебування в місцях позбавлення волі, де й загинув. 

     

                                        

Збірки віршів

• «Круговерть» (1965)
• «Зимові дерева» (1970)
• «Веселий цвинтар» (1971), видана за кордоном: Стус В. Веселий цвинтар
• «Час творчості / Dichtenszeit» (1972)
• «Палімпсести» (1971—1977, опублікована 1986)

Надгробок Василя Стуса на Байковому кладовищі в Києві.

 Автор М. Малишко

 Всесвітній день дітей - сиріт війни

6 січня проводиться Всесвітній день дітей - сиріт війни. Ініційований французької організацією SOS Enfants en Detresses. Ці січневі заходи у першій декаді місяця мають традиційний щорічний характер.

Організація Об'єднаних Націй обрала дату 6 січня, щоб привернути увагу людей до становища сиріт (це наше "слово дня") війни. Міжнародна конвенція про права дитини свідчить, що їхніх прав мають дотримуватися навіть під час війни.

Діти не несуть відповідальності... і не повинні ставати жертвами дурості навіть своїх батьків. Діти мають право на захист за будь-яких обставин і на життя в мирній обстановці, навіть якщо дорослі не змогли розумно вирішити свої конфлікти.

Матеріальне становище дітей-сиріт у районах, порушених конфліктами, залишається вкрай проблематичним, і заклик до держав виправити такий стан справ необхідний.

Нині у світі дуже багато біженців від війни; більше половини з них - діти, і серед них багато сиріт.

Яблука війни 

Автор : Надійка Гербіш, Софія Томіленко

Анотація  "Яблука війни"

У тата, колишнього вояка Української галицької армії, посттравматичний розлад. Мама дбає про всіх і щосили випромінює оптимізм, хоч як, буває, опускаються руки. Софійка звикає до нового життя в Америці, куди її жовківська сім'я мігрувала по Першій світовій. А ще — дізнається дивовижну історію про те, як химерно переплітаються долі людей із різних країн, що належали до однієї імперії. Трохи сумна, часом смішна світла повість про історичну спадкоємність і подолання травми.

Унікальність видання – це складові, що допомагають дорослим знайти правильні слова для обговорення психологічних моментів з дітьми та глибшого розуміння історичного контексту:

- друкована книжка

- детальний бекґраунд за QR-кодом

- ігрова закладка

 

Всесвітній день азбуки Брайля

4 січня проводиться Всесвітній день азбуки Брайля. Резолюція ООН A / C.3 / 73 / L.5 / Rev.1 від 1 листопада 2018 роки. Ці січневі заходи у першій декаді місяця мають традиційний щорічний характер.

Луї Брайль (4 січня 1809 - 6 січня 1852) був французьким педагогом і винахідником системи читання і письма для використання людьми з ослабленим зором. У 1824 році, у віці п'ятнадцяти років, він розробив код Брайля на основі французького алфавіту як удосконалення нічного письма. Його система залишається практично незмінною і донині, і відома в усьому світі просто як шрифт Брайля.

Брайль - це не мова. Шрифт Брайля займає більше місця, ніж традиційний алфавіт, тому книжки Брайля більші, ніж їхні друковані аналоги.

Брайль пишеться тільки з великої літери, коли йдеться про Луї Брайля, винахідника системи. Більшість сліпих людей не знають шрифту Брайля.