Емоційний тиск на учня в школі

Емоційний тиск на учня в школі — це вплив, який змушує дитину діяти чи приймати рішення всупереч власним бажанням, що може проявлятися через маніпуляції, критику, погрози або приниження. Це серйозна проблема, яка може мати негативні наслідки для психічного здоров'я та успішності учня.

Джерела емоційного тиску

Від вчителів:

Крики та приниження: Публічні образи чи крик на дитину є неприпустимими.

  Маніпуляції та погрози: Використання оцінок або статусу для примусу до певної поведінки чи дій.

 Несправедлива критика: Глузування над помилками або постійне підкреслення недоліків замість підтримки.

   Порівняння з іншими учнями: Створення атмосфери постійного змагання, що шкодить самооцінці.

Від однолітків:

  Булінг (цькування): Систематичне фізичне або психологічне насильство, поширення пліток, ізоляція.

   Соціальний тиск: Примус відповідати певним стандартам, зовнішньому вигляду чи поведінці, щоб бути прийнятим у групі.

Від батьків:

 Завищені очікування: Тиск щодо високих оцінок чи успіхів у позашкільній діяльності.

 Надмірний контроль: Втручання у всі аспекти шкільного життя, не даючи дитині самостійності. 

Ознаки емоційного тиску на учня

Батькам і вчителям варто звертати увагу на такі зміни в поведінці дитини: 

Постійна втома, яка не зникає навіть після відпочинку.

Зниження концентрації та загальної розумової працездатності.

Невпевненість у собі, неорганізованість.

Відсутність мотивації до навчання, небажання йти до школи.

Підвищена забудькуватість, проблеми з виконанням складних завдань.

Зміни в емоційному стані: тривожність, страх, дратівливість або апатія.

Як протидіяти емоційному тиску

Для учнів:

Звертатися за допомогою: Розповісти про проблему дорослим, яким довіряєш (батькам, класному керівнику, психологу).

Відстоювати особисті кордони: Намагатися не дозволяти принижувати себе.

Використовувати дихальні вправи: Для зниження тривожності та стабілізації емоційного стану.

Для батьків:

Спостерігати та слухати: Уважно ставитися до емоційного стану дитини, називати почуття, допомагати їх висловлювати.

Співпрацювати зі школою: У разі виявлення фактів тиску, задокументувати їх (зібрати доказову базу) та написати офіційну скаргу директору школи або до Департаменту освіти і науки.

Забезпечити підтримку: Частіше обіймати дитину, хвалити за її досягнення та підтримувати інтерес до навчання.

Звернутися до фахівців: За потреби можна звернутися до шкільного психолога, або на безоплатні гарячі лінії психологічної підтримки, наприклад, Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації ГО "Ла Страда-Україна" за номерами 116111 або 0800500225.