Правила поведінки під час дистанційного навчання

                               

1 Вересня пройде Єдиний Перший урок

Мета уроку: сприяти вихованню патріотичних почуттів, любові до України, гордості за Батьківщину з давньою історією та багатою культурою, розширити знання учнів про українські символи; розвивати креативність, уяву, комунікабельність.

                                  День Державного Прапора України

Щорічно, 23 серпня, українці відзначають День прапора 2023. Свято засноване указом Леоніда Кучми в 2004 році з метою виховання поваги громадян до державних символів України.

Український прапор - наша гордість і найвідоміший символ України. Під час повномасштабної війни весь світ дізнався про самовідданість і хоробрість українського народу, а наш синьо-жовтий прапор вивішують з балконів, носять на собі і прикріплюють до машини на знак підтримки українців.

Що символізує прапор України

Державний Прапор України затверджено Верховною Радою 28 січня 1992 року. Це прапор з двох рівновеликих горизонтальних смуг синього (вгорі) і жовтого (внизу) кольорів, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

Немає офіційної відповіді, чому прапор України синьо-жовтий. Найпопулярніше "народне" тлумачення говорить, що синя смуга означає ясне небо, а жовта - золоте пшеничне поле під ним.

Є також версія, що кольори прапора здавна символізують головні стихії природи - вогонь і воду. А по релігійному трактуванню жовтий колір уособлює Бога і духовність, а синій - все земне.

Як створили прапор України

Перша історична згадка про поєднання синього і жовтого кольору в українській символіці датується 1256 роком - роком заснування Львова. Герб цього міста прикрасив золотий лев на синьому тлі.

Таке ж поєднання кольорів можна побачити на прапорах, значках, гербах і нагородах часів козацтва, особливо починаючи з XVIII століття. Часто у запорожців були сині прапори, прикрашені золотистими орнаментами, образами православних святих або ж козаків.

Вважається, що сучасні кольори прапора як державного символу України з'явилися під час правління гетьмана Івана Мазепи, якому шведський король дозволив використовувати в символіці кольори прапора Швеції. Ось чому прапор України схожий на шведський. Під такими прапором Мазепа бився з Петром I у Полтавській битві.

Поєднання синього і жовтого кольорів остаточно оформилося як єдинонаціональне на початку XX століття. Перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора відбулося 22 березня 1918 року за законом Центральної Ради.

Досі не відомо точно, в якому порядку розташовувалися кольори на прапорі УНР. Цілком можливо, що використовувалися як синьо-жовтий, так і жовто-синій варіанти.

23 серпня - це дата, коли в Україні відзначають День прапора в наші дні. Свято відзначають за день до Дня Незалежності.

Чому український прапор пропонують перевернути

Правильна назва державного прапора України - синьо-жовтий. Його кольори розташовані в такому порядку: вгорі - синій, внизу - жовтий.

Така послідовність кольорів подобається не всім. Деякі люди пропонують поміняти кольори на прапорі місцями, оскільки вірять, що жовто-синій колір прапора принесе розквіт Україні.

Якщо ж звернутися до історії, то можна помітити, що довго час порядок смуг на прапорі був невизначеним і використовувався в двох варіантах. Але з 1848 року поступово став переважати синьо-жовтий варіант, який і закріпили в XX столітті.

 Як правильно читати книги

Книга є безцінним джерелом знань, ключем, що відкриває всі дороги, другом і порадником людини. Саме про це найбільша кількість прислів'їв і приказок про книгу.

Якщо Ви читаєте просто для розваги, просто щоб убити час, то все приблизно так і відбувається. Але якщо Ви хочете винести з цього заняття щось корисне, хочете отримати знання і новий досвід, то все не так просто. І ось чому.

У 1940 році Мортімер Адлер написав працю під назвою «Як читати книги. Керівництво з читання великих творів», який зараз вважається класичним. Сьогодні ми спробуємо дуже коротко познайомитися з деякими його твердженнями, висловленими близько 75 років тому, але не втрачають актуальність по наш час.

 

У цьому дослідженні виявлено, що існує цілих чотири методи читання.

 

Елементарний. Це саме те, що мається на увазі під цим словом. Цей навик ми отримуємо в початковій школі, і він означає тільки те, що ми можемо прочитати слова на сторінці і зрозуміти їх зміст, а також слідувати за основним сюжетом, але нічого більше.

Інспекційний. Це читання ковзаючим поглядом, те, що ми називаємо "по діагоналі". Ми дивимося на початок сторінки, потім переходимо до її кінця, попутно намагаючись зачепити основні ключові моменти і зрозуміти протягом думки автора. Це часто доводиться робити, коли є необхідність в освоєнні великих навчальних чи робочих матеріалів в умовах дефіциту часу.

Аналітичний. Це коли Ви дійсно занурюєтеся в текст. Ви читаєте повільно і уважно, Ви робите замітки, Ви шукаєте слова, які не розумієте, і переходите по посиланнях, які наводить автор. Основне Ваша зазавдання в цьому випадку - повне розуміння і засвоєння тих ідей, які викладені в тексті.

Дослідницький. Використовується письменниками, науковцями та творчими працівниками. При цьому Ви читаєте одночасно кілька книг на одну тему в пошуках підтвердження або спростування власних теорій з даного питання. Це досить специфічний спосіб читання, який пов'язаний швидше з роботою, а не з хобі чи задоволенням.

Далі ми докладніше зупинимося на другому і третьому виді читання як найбільш актуальних і корисних навичках. Тому що елементарне читання Вам напевно вже знайоме, раз Ви читаєте ці рядки, а дослідницьке являє собою досить специфічний рід діяльності, який зацікавить небагатьох. З аналітичним і інспекційним читанням зовсім інша картина: багатьом воно необхідне, але далеко не всі люди ним володіють. Отже, що ж потрібно зробити, щоб підняти свій навик читання з елементарного на наступний рівень?

 

Інспекційне читання

Такий вид читання варто застосувати в цілому ряді ситуацій. Наприклад, Вам в магазині необхідно швидко оцінити доцільність покупки тієї чи іншої книги, швидко усвідомити суть об'ємної доповіді, бути в курсі останніх подій в сфері своїх інтересів і так далі. У будь-якому випадку від вас буде потрібно не глибоке занурення в текст, а швидке освоєння і оцінка необхідної Вам інформації. Для цього Вам необхідно зробити наступне.

- прочитайте назву і вивчіть обкладинку книги

Ця порада здається очевидною, але дуже багато нею нехтують, відразу ж переходячи до змісту. Адже всім відомо, що автор завжди надає величезного значення назві та оформленню обкладинки, часто вкладаючи в них основну суть (або натяк на неї) всієї книги. Якщо Вам вдасться вгадати це послання, то багато що стане зрозумілим ще до перших рядків тексту.

- приділіть особливу увагу першим кільком сторінкам

Зміст, передмова, пролог є неймовірно корисними сторінками, які дадуть Вам уявлення про всю книгу, навіть якщо перед Вами об'ємна наукова праця.

- перегляньте назви розділів і кінцеві рядки

Особливо це стосується ділової та науково-популярної літератури. Тут можна відразу перейти до кінцівки, щоб дізнатися головні висновки, а вже потім, якщо вони вас зацікавлять, прочитати основний матеріал.

- вивчіть відгуки

Якщо Ви підбираєте книгу в мережі, то для вас не складе труднощів ознайомитися з думкою інших читачів. Хоча ці коментарі треба сприймати з певною часткою скептицизму, тому що іноді вони бувають продиктовані корисливими спонуканнями збільшити продажі або, навпаки, "втопити" автора. Але все ж таки можна знайти книжкові сайти, які публікують відгуки реальних людей.

Таким чином, виконавши ці прості пункти, Ви легко зможете скласти думку про будь-яку книгу. Цей навик допоможе Вам буквально за 5-10 хвилин вибирати справді важливі матеріали і відкидати непотрібний баласт, що заощадить Вам цілі роки життя.

 

Аналітичне читання

Слід врахувати, що далеко не кожна книга гідна бути прочитаною подібним чином. Такий спосіб слід застосовувати тільки тоді, коли Ви дійсно хочете отримати максимальну віддачу від читання. Якщо Ви не вмієте застосовувати аналітичний спосіб читання, ніяка книга - навіть сама корисна і потрібна - не зможе дати Вам все, що в ній закладено автором. Давайте подивимося, як отримати максимум від того, що ми читаємо.

-дізнайтеся трохи більше про автора і інші його роботи

Просте наведення довідок про особу автора багато в чому може прояснити мотиви і особливості його роботи. Погодьтеся, що книга про способи досягнення фінансового успіху буде викликати набагато більше довіри, якщо її написав практикуючий підприємець, а не збіднілий невдаха. Або, наприклад, роман про війну зовсім по-іншому буде читатися, якщо в біографії автора є відповідні епізоди.

-присвятіть кілька хвилин інспекційному читанню

Перед зануренням у глибини тексту виділіть трохи часу для короткого попереднього знайомства, описаного в попередньому розділі. Не пропускайте можливість отримати інформацію з аналізу назви, змісту, передмови і так далі.

-повертайтеся до складних моментів

Прочитайте всю книгу до кінця, але намагайтеся не надто розтягувати цей процес. Адлер називає це "поверхневим читанням", тобто таким, під час якого Ви знайомитеся зі змістом книги, не надто вдаючись у окремі деталі. Це означає, що якщо Ви зустрічаєте важке або незрозуміле місце, то не починаєте відразу ж з ним розбратися, а просто робите позначку і продовжуєте читання. Коли Ви закінчите книгу, то необхідно повернутися до своїх закладок і приділити вже максимальну увагу всім незрозумілим моментам. Залучайте додаткові джерела, перечитуйте деякі місця повторно, але в результаті у Вас не повинно залишитися незрозумілих місць в досліджуваному матеріалі.

-Підготуйте коротке резюме

Після завершення роботи з книгою (а аналітичне читання є саме роботою) складіть короткий звіт, що відображає ваші основні враження і отримані знання. Найкраще, якщо Ви складете його у формі відповідей на наступні прості запитання. Ідеально, якщо Ви зробите це письмово.

Про що ця книга? Іноді ми так занурюємося в хитросплетіння сюжету чи незначні деталі, що до кінця розповіді геть забуваємо про головні думки автора. Просто викладіть в декількох реченнях основний зміст твору.

Що сталося і чому? Складіть дуже короткий план книги. Для художньої літератури це може бути ланцюжок подій основного сюжету, для науково-популярної - основні тези і докази концепції автора.

Чи є описані в книзі події, факти і думки цікавими, вірними, повчальними? Яке ваше ставлення до прочитаного? Чи згодні Ви з думкою автора або вважаєте її помилковою?

Які висновки Ви зробили з прочитаного особисто для себе? Книги є потужним інструментом для зміни себе і свого ставлення до світу. Якщо підходити до цього питання по максимуму, то можна сказати, що якщо прочитана книга абсолютно нічого Вам не дала, то Ви просто даремно витратили час. Ось і спробуйте в цій відповіді зафіксувати все те, що змогли витягти з даної книги для свого розвитку.

Так, подібний скрупульозний підхід до читання не сприяє швидкому поглинанню літератури і, ймовірно, може здатися занадто виснажливим. Але зате Ви точно можете бути впевнені, що кожна книга у вашому житті залишить свій слід і Ви отримаєте максимум від кожної години, проведеної з книгою в руках.

 Книги, про які хочеться говорити вічно 

Маркус Зузак «Крадійка книжок»

Книга розповідає про серйозні речі — нелегку долю однієї сім’ї в часи Другої світової війни. Недарма основним оповідачем у ній представлено саму Смерть. Якби не звичка красти книжки та талант до вигадування й розказування історій, головній героїні не вдалося би підтримувати своїх близьких. Цей твір — про хороших і світлих людей у темні та важкі часи, про вічні цінності, маленькі особисті перемоги та фатальні помилки, тож читачам знайдеться що обговорити.

Ернест Клайн «Першому гравцеві приготуватися»

Книга пророкує, що у майбутньому люди значно більше часу проводитимуть у віртуальній симуляції, а не в реальному світі. І, здається, ми наближаємося до цього невтішного майбутнього семимильними кроками. Та автор має ключ до ліпшої розв’язки…

Емма Доног’ю «Кімната»

Як це — вирости в кімнаті і ніколи не бачити зовнішній світ? Герою історії 5-річному хлопчику Джеку мама розповідає, що реальність дійсно обмежується кімнатою, а все, що поза нею, — вигадка. Чого Джек не знає, так це того, що його матір викрали і заточили в цьому домі в 19-річному віці, він сам — результат її постійних ґвалтувань кривдником, а світ — набагато більш складний і непередбачуваний, ніж він собі уявляє. Однак з будь-якої кімнати рано чи пізно знаходиться вихід…

Ренсом Ріггз «Дім дивних дітей»

Талант робить усіх нас дивними для суспільства, але такими особливими і майже магічними. Ця фантастична книга здатна довести — химерність не є чимось поганим, а фантастичне знаходиться зовсім поряд, варто лише придивитися.

 

ПОРАДИ  БАТЬКАМ ПЕРШОКЛАСНИКІВ НУШ

Шановні батьки, ваша дитина вперше переступить поріг  школи, де на неї чекатимуть  гарні друзі та перша вчителька, цікаві уроки, веселі перерви, змістовне дозвілля. Щоб навчання першокласника було цікавим, результативним, приносило користь дитині і радість батькам, ми пропонуємо вам низку порад.

Пам’ятка батькам першокласника:

- Підтримайте в дитині його прагнення стати школярем. Ваша щира зацікавленість в його шкільних справах і турботах, серйозне відношення до його перших досягнень і можливих труднощів допоможуть першокласникові підтвердити значущість його нового положення і діяльності.

- Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими він зустрівся в школі. Поясніть їх необхідність і доцільність.

- Ваш малюк прийшов у школу, щоб вчитися. Коли людина вчиться, у нього може щось не відразу виходити, це природно. Дитина має право на помилку.

- Складіть разом з першокласником розпорядок дня, стежте за його дотриманням.

- Не пропускайте труднощів, які можуть виникнути у дитини на початковому етапі навчання в школі. Якщо у першокласника, наприклад, є логопедичні проблеми, постарайтеся впоратися з ними на першому році навчання.

- Підтримайте першокласника в його бажанні добитися успіху. У кожній роботі обов’язково знайдіть, за що можна було б його похвалити. Пам’ятайте, що похвала та емоційна підтримка (“Молодець!”, “Ти так добре впорався!”) здатні помітно підвищити інтелектуальні досягнення.

- Якщо вас щось турбує в поведінці дитини, його учбових справах, не соромтеся звертатися за порадою і консультацією до вчителя або шкільного психолога.

- Зі вступом до школи в житті вашого малюка з’явилася людина авторитетніша, ніж ви. Це вчитель. Поважайте думку першокласника про свого педагога.

- Навчання – це нелегка і відповідальна праця. Вступ до школи істотно міняє життя дитини, але не повинно позбавляти її різноманіття, радості, гри. У першокласника повинно залишатися досить часу для ігрових занять.

10 заповідей для батьків першокласника:

1.Починайте “забувати” про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов’язків. Зробіть це м’яко: “який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд”.

2. Визначте загальні інтереси. Це можуть бути як пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (обговорення сімейних проблем).

 

3. Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той і на інший продукт).

 

4. Не лайте, а тим більше – не ображайте дитини в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя  відповідайте: “Спасибі, ми обов’язково поговоримо на цю тему”.

5. Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.

6. Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення – запорука гарного навчання. Були в театрі (цирку, кіно) – нехай розповість, що більше всього подобалося. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина почувала, що це вам цікаво.

 

7. Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не вгасне.

8. Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачити світ очима іншого – основа для взаєморозуміння.

9. Частіше хваліть вашу дитину. На скарги про те, що щось не виходить, відповідайте: “Вийде обов’язково, тільки потрібно ще раз спробувати”. Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте, що ваша дитина може все, потрібно тільки допомогти. Хваліть словом, усмішкою, ласкою й ніжністю.

10. Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу.

 

Якщо у вашій місцевості трапиться радіаційна надзвичайна ситуація, вам необхідно залишатися в приміщенні або негайно зайти до нього, якщо ви перебуваєте на вулиці. Це найбезпечніша дія, яку ви можете зробити. 

— Зайдіть в укриття, підвал або в середину будівлі. Радіоактивний матеріал осідає на зовнішній стороні будівель, тому найкраще триматися якомога далі від стін і даху будівлі.

— Заберіть всередину домашніх тварин.

— Закрийте та заблокуйте всі вікна та двері в приміщенні, не підходьте до них без нагальної потреби. 

— Зробіть кількаденний запас води у герметичних ємностях. Продукти загорніть у плівки і покладіть у холодильник або шафу. 

— Підготуйте маску, респіратор або ватно-марлеву пов’язку для захисту органів дихання. 

— Слідкуйте за повідомленнями від рятувальників ДСНС, поліції, місцевої влади.

Як діяти, якщо вам необхідно вийти з укриття?

— Виходьте лише у разі нагальної потреби. Користуйтеся респіратором, одягніть плащ та гумові чоботи й рукавички. 

— Не роздягайтеся на вулиці, не сідайте на землю, не купайтеся у відкритих водоймах, не збирайте гриби або лісові ягоди.

— Після повернення додому зніміть верхній шар одягу. Так ви позбудетеся до 90% радіоактивного матеріалу. Робіть це обережно, аби не розтрусити радіоактивний пил. Помістіть одяг у пластиковий пакет або герметичний контейнер і тримайте його подалі від людей і домашніх тварини. 

— Помийтесь. Якщо така можливість є, прийміть душ з милом, голову помийте шампунем. Не використовуйте кондиціонери для волосся, оскільки вони можуть закріпити радіоактивний матеріал на вашому волоссі. Не тріть і не подряпайте шкіру, аби радіоактивний матеріал не потрапив у відкриті рани. 

Якщо можливості прийняти душ немає, вимийте з милом під проточною водою руки, обличчя та відкриті частини вашого тіла. Якщо доступу до води немає, скористайтеся вологими серветками, вологою тканиною. Зверніть особливу увагу на ваші руки й обличчя протріть повіки, вії, вуха.

— Одягніть чистий одяг. 

Як безпечно харчуватися та пити воду?

— Вживайте воду лише з перевірених джерел. Допоки рятувальники чи влада не повідомляють про безпеку водопровідної води, доти лише вода в пляшках залишатиметься не забрудненою. Упаковка захищає рідину всередині від радіоактивних речовин.

— Кип’ятіння водопровідної води не позбавляє від радіоактивних речовин. Тож майте запас води у пляшках чи інших герметичних контейнерах. Напої у холодильнику теж безпечні для вживання.

— Вода в інших ємностях у вашому домі, таких як унітаз або водонагрівач, не буде містити радіоактивних речовин. Водопровідну або колодязну воду для можна використовувати для миття себе та упаковок їжі і води.

— Навіть якщо водопровідна вода забруднена, ви все одно можете використовувати її для знезараження. Будь-який радіоактивний матеріал, який потрапляє в поверхневі або підземні води, буде розбавлятися водою до дуже низького рівня і буде безпечним для миття шкіри, волосся та одягу.

— Безпечною є їжа з герметичних контейнерів (консерви, банки, пляшки, коробки тощо). Також безпечною є їжа, яка зберігалася у холодильнику або морозильній камері. 

— Перед відкриттям протріть харчові контейнери вологою тканиною або чистим рушником. Перед використанням протріть кухонне приладдя вологою тканиною або чистим рушником. Використану тканину чи рушник покладіть у поліетиленовий пакет або герметичний контейнер і залиште у недоступному місці, подалі від людей і тварин.

Йодопрофілактика

Відповідно до Наказу МОЗ від 09.03.2021 № 408 «Про затвердження Регламенту щодо проведення йодної профілактики у разі виникнення радіаційної аварії», йодна профілактика здійснюється лише після офіційного оповіщення і полягає у введенні в організм людини препаратів стабільного йоду в разі радіаційної аварії та за умови впливу на людину радіоактивних ізотопів йоду. Важливо дотримуватися вказівок Центру громадського здоров’я та місцевої влади і чекати офіційних повідомлень на їхніх сторінках, а не здіймати паніку. Безпідставна йодна профілактика шкідлива для вашого здоров’я!

Регламент йодної профілактики у разі виникнення радіаційної аварії визначає такі вікові групи і дозування препарату стабільного йоду (калій йодид):

• діти до 1 місяця (немовлята й діти, які перебувають на грудному вигодовуванні) — 16 мг;
• діти від 1 місяця до 3 років — 32 мг;
• діти від 3 до 12 років — 62,5 мг;
• підлітки від 13 до 18 років, дорослі до 40 років, вагітні та матері, які годують груддю — 125 мг.

Важливо! Йодид калію слід приймати після їжі та лише після офіційного оповіщення про радіаційну аварію і необхідність йодної профілактики.