середа, 9 квітня 2025 р.


КНИГИ-ЮВІЛЯРИ 2025

  2430 років з часу написання та постановки (405 р. до н. е.) комедії Арістофана «Жаби»

  855 років з часу першої згадки (1170) твору героїчного епосу «Пісня про Роланда», пам’ятки давньої французької літератури 

840 років з часу написання (1185–1187) «Слова о полку Ігоревім», видатної пам’ятки давньоруської літератури 

825 років з часу першої згадки (1200) епічної поеми «Пісня про Нібелунгів», пам’ятки середньовічної німецької епіки 

430 років з часу написання (1595) В. Шекспіром трагедії «Ромео та Джульєтта» 

425 років з часу публікації (1600) комедій В. Шекспіра «Багато галасу даремно», «Венеційський купець», «Сон літньої ночі» 

420 років з часу публікації (1605) роману М. Сервантеса Сааведри «Хитромудрий ідальго Дон Кіхот Ламанчський» (т. 1)

  410 років з часу публікації (1615) роману М. Сервантеса Сааведри «Хитромудрий ідальго Дон Кіхот Ламанчський» (т. 2)

  360 років з часу видання (1665) збірки афоризмів Ф. де Ларошфуко «Роздуми, або Моральні вислови і максими» 

360 років з часу написання (1665) Ж.-Б. Мольєром (Ж.-Б. Покленом) комедії «Дон Жуан, або Кам’яний гість» 

355 років з часу написання (1670) Ж.-Б. Мольєром (Ж.-Б. Покленом) комедії «Міщанин-шляхтич»

  355 років з часу публікації (1670) праці Д. Мілтона «Історія Британії»

  340 років з часу виходу збірки (1685) Ж. де Лафонтена «Казки та оповідання у віршах» 

240 років з часу публікації (1785) книги Р. Е. Распе «Пригоди барона Мюнхгаузена» 

225 років з часу написання (1800) Ф. Шиллером трагедії «Марія Стюарт»

  225 років з часу публікації (1800) поеми «Слово о полку Ігоревім», пам’ятки давньоруської літератури 

205 років з часу публікації (1820) роману В. Скотта «Айвенго»

  200 років з часу написання (1825) В. Гауфом казок «Каліф-лелека», «Маленький Мук» 

195 років з часу написання (1830) роману Стендаля «Червоне і чорне» 

195 років з часу публікації (1830) повісті О. де Бальзака «Гобсек» 

190 років з часу написання (1835) Г. Ф. Квіткою-Основ’яненком п’єси «Сватання на Гончарівці» 

190 років з часу публікації (1835) казок Г. К. Андерсена «Принцеса на  горошині», «Дюймовочка», «Квіти маленької Іди», «Кресало» 

190 років з часу публікації (1835) карело-фінського поетичного епосу «Калевала»

  190 років з часу публікації (1835) повістей М. В. Гоголя «Тарас Бульба», «Вій» 

185 років з часу виходу з друку (1840) збірки поезій Т. Г. Шевченка «Кобзар» 

185 років з часу публікації (1840) романів Дж. Купера «Мерседес із Кастилії, або Подорож до Катаю», «Слідопит, або Суходольне море» (з пенталогії про Шкіряну Панчоху) 

185 років з часу публікації (1840) роману Г. Ф. Квітки-Основ’яненка «Пан Халявський» 

180 років з часу написання (1845) Г. К. Андерсеном казок «Дівчинка з сірниками», «Пастушка і сажотрус», «Циганська голка»

  180 років з часу написання (1845) П. Меріме новели «Кармен»

  180 років з часу написання (1845) Т. Г. Шевченком вірша «Заповіт», поем: «Великий льох», «І мертвим, і живим...», «Кавказ», «Наймичка», «Невольник», «Єретик» 

  180 років з часу публікації (1845) романів О. Дюма «20 років потому» (з циклу романів про мушкетерів) та «Королева Марго» 

175 років з часу публікації (1850) роману Ч. Дікенса «Девід Коперфілд» («Життя Девіда Коперфілда, розказане ним самим») 

175 років з часу публікації (1850) роману О. Дюма «Чорний тюльпан» 

170 років з часу виходу з друку (1855) першої збірки віршів В. Вітмена «Листя трави» 

170 років з часу написання (1855) Т. Г. Шевченком повістей: «Близнюки», «Капітанша», «Нещасний» 

170 років з часу публікації (1855) поеми Г. Лонгфелло «Пісня про Гайавату»

165 років з часу публікації (1860) роману В. Коллінза «Жінка в білому»

  160 років з часу написання (1865) Т. М. Рідом роману «Вершник без голови» 

160 років з часу публікації (1865) повісті-казки Льюіса Керрола «Пригоди Аліси в Країні Чудес»

  160 років з часу публікації (1865) роману М. М. Додж «Срібні ковзани» 

160 років з часу публікації (1865) третього тому збірки оповідань Марка Вовчка «Народні оповідання», оповідання «Кармелюк» 

155 років з часу публікації (1870) роману Ж. Верна «20000 льє під водою» 

150 років з часу написання (1875) Панасом Мирним повісті «Лихі люди», роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» 

150 років з часу написання (1875) І. С. Нечуєм-Левицьким драми «Маруся Богуславка»

  145 років з часу публікації (1880) новели Гі де Мопассана «Пампушка» 

140 років з часу написання (1885) Іваном Карпенком-Карим драми «Наймичка» 

140 років з часу публікації (1885) роману Г. Р. Гаґґарда «Копальні царя  Соломона» 

140 років з часу публікації (1885) роману Гі де Мопассана «Любий друг»

  135 років з часу написання (1890) А. К. Дойлем повісті «Знак чотирьох»

  135 років з часу написання (1890) Лесею Українкою вірша «Contra spem spero», казок «Біда навчить», «Лілея» 

135 років з часу публікації (1890) балади Р. Л. Стівенсона «Вересовий трунок» 

135 років з часу публікації (1890) казки І. Я. Франка «Лис Микита» 

135 років з часу публікації (1890) оповідання Б. Д. Грінченка «Олеся» 

135 років з часу публікації (1890) п’єси М. П. Старицького «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці»

135 років з часу публікації (1890) повної українськомовної версії роману П. О. Куліша «Чорна рада. Хроніка 1663 року»

  135 років з часу публікації (1890) роману О. Вайлда «Портрет Доріана Грея»

130 років з часу написання (1895) Г. Веллсом роману «Машина часу» 

130 років з часу написання (1895) Ж. Верном роману «Плавучий острів»

130 років з часу публікації (1895) Р. Кіплінгом збірки оповідань «Друга книга джунглів» (з циклу про Мауглі)

  130 років з часу публікації (1895) поеми-казки І. Я. Франка «АбуКасимові тапці» 

125 років з часу виходу з друку (1900) першої збірки оповідань Джека Лондона «Син Вовка» 

125 років з часу написання (1900) Іваном Карпенком-Карим п’єси «Хазяїн»

125 років з часу написання (1900) І. Я. Франком поеми «Іван Вишенський»

125 років з часу публікації (1900) повісті-казки Л. Ф. Баума «Дивовижний чарівник країни Оз» (із серії книг про країну Оз) 

125 років з часу публікації (1900) поеми-казки І. Я. Франка «Коваль Бассім

125 років з часу публікації (1900) роману Т. Драйзера «Сестра Керрі» 

125 років з часу публікації (1900) роману Г. Сенкевича «Хрестоносці»

  120 років з часу написання (1905) Ф. Бернетт роману для дітей «Маленька принцеса»

  120 років з часу написання (1905) О. Генрі новели «Дари волхвів» 

120 років з часу написання (1905) Джеком Лондоном новели «Жага до життя» 

120 років з часу написання (1905) Лесею Українкою драми «Осіння казка», поеми «В катакомбах» 

120 років з часу написання (1905) І. Я. Франком поем «Мойсей», «Страшний суд» 

120 років з часу публікації (1905) роману Ж. Верна «Маяк на краю світу»

  115 років з часу виходу з друку (1910) першої збірки віршів М. Т. Рильського «На білих островах» 

115 років з часу написання (1910) Лесею Українкою поеми «Бояриня» 

115 років з часу публікації (1910) новели О. Генрі «Дороги, які ми обираємо»

115 років з часу публікації (1910) повісті В. К. Винниченка «Брехня»

  115 років з часу публікації (1910) повісті М. М. Коцюбинського «Fata morgana» (ч. 2) 

115 років з часу публікації (1910) повісті-казки Л. Ф. Баума «Смарагдове місто країни Оз» (із серії книг про країну Оз) 

  110 років років з часу написання (1915) Л. М. Монтгомері повісті «Енн із острова Принца Едварда» (із серії книг) 

110 років з часу публікації (1915) повісті-казки Л. Ф. Баума «Страшило з країни Оз» (із серії книг про країну Оз) 

110 років з часу публікації (1915) роману В. С. Моема «Тягар пристрастей людських» 

105 років з часу виходу з друку (1920) першої збірки віршів В. Л. Поліщука «Сонячна міць» 

105 років з часу написання (1920) К. Чапеком п’єси «Р. У. Р. (Россумові Універсальні Роботи)» 

105 років з часу публікації (1920) повісті Г. Лофтинга «Історія доктора Дуліттла» (із серії книг про доктора)

  105 років з часу публікації (1920) повісті-казки Л. Ф. Баума «Глінда з країни Оз» (із серії книг про країну Оз)

105 років з часу публікації (1920) роману В. К. Короліва-Старого «Чмелик»

105 років з часу публікації (1920) роману Джека Лондона «Серця трьох» 

100 років з часу виходу з друку (1925) першої збірки віршів Ю. Ю. Дарагана «Сагайдак»

  100 років з часу виходу з друку (1925) першої збірки віршів Ю. І Липи «Світлість»

  100 років з часу виходу з друку (1925) першої збірки віршів Є. Ф. Маланюка «Стилет і стилос» 

100 років з часу написання (1925) Т. Драйзером роману «Американська трагедія» 

100 років з часу написання (1925) Г. М. Косинкою новели «В житах» 

100 років з часу написання (1925) М. Г. Кулішем п’єс «Комуна в степах», «Отак загинув Гуска» 

  100 років з часу публікації (1925) повісті Г. Лофтинга «Зоопарк доктора Дуліттла» (із серії книг про доктора)

  100 років з часу публікації (1925) роману Ф. С. Фіцджеральда «Великий Ґетсбі» 

95 років з часу виходу з друку (1930) першої збірки віршів Василя Барки «Шляхи» 

95 років з часу виходу з друку (1930) першої збірки оповідань О. Д. Іваненко «Майка та жабка» 

95 років з часу написання (1930) І. А. Кочергою поеми «Свіччине весілля» 

95 років з часу публікації (1930) роману В. П. Підмогильного «Невеличка драма»

95 років з часу публікації (1930) роману у віршах Івана Багряного «Скелька»

90 років з часу виходу з друку (1935) першої збірки віршів Олега Ольжича «Рінь» 

90 років з часу написання (1935) В. М. Владком роману «Аргонавти Всесвіту» 

90 років з часу написання (1935) К. Чапеком роману «Війна з саламандрами»

90 років з часу публікації (1935) повісті Сірої Сови «Саджо та її бобри» 

90 років з часу публікації (1935) повісті-казки П. Треверс «Мері Поппінс повертається»

  90 років з часу публікації (1935) роману Ю. І. Яновського «Вершники»

  85 років з часу публікації (1940) повісті М. П. Трублаїні «Шхуна «Колумб»

85 років з часу публікації (1940) роману Е. Гемінгвея «По кому подзвін»  

80 років з часу написання (1945) Остапом Вишнею оповідань: «Бекас», «Вальдшнеп», «Ведмідь», «Вовк», «Заєць», «Лисиця», «Як варити і їсти суп з дикої качки» 

80 років з часу публікації (1945) повісті Дж. Орвелла «Колгосп тварин» 

80 років з часу публікації (1945) повісті-казки А. Ліндґрен «Пеппі Довгапанчоха» 

80 років з часу публікації (1945) роману Е. М. Ремарка «Тріумфальна арка»

75 років з часу виходу з друку (1950) збірки оповідань А. Азімова «Я, робот»

75 років з часу виходу з друку (1950) першої збірки віршів Грицька Бойка «Моя Донеччина» 

75 років з часу публікації (1950) роману Івана Багряного «Сад Гетсиманський» 

75 років з часу публікації (1950) роману Р. Бредбері «Марсіанські хроніки»

75 років з часу публікації (1950) роману К. С. Льюїса «Лев, чаклунка і шафа» (з серії книг «Хроніки Нарнії») 

70 років з часу виходу з друку (1955) першої збірки віршів М. Т. Яременка «Весняні мелодії» 

70 років з часу написання (1955) А. Азімовим роману «Кінець Вічності» 

70 років з часу написання (1955) Остапом Вишнею оповідання «Перший диктант» 

70 років з часу написання (1955) М. Нортон повісті-казки «Роздобудьки в полі» (з серії книг «Роздобудьки») 

70 років з часу публікації (1955) повісті-казки А. Ліндґрен «Малий та Карлсон, що живе на даху» 

70 років з часу публікації (1955) роману К. С. Льюїса «Небіж чаклуна» (із серії «Хроніки Нарнії») 

  70 років з часу публікації (1955) роману Дж. Р. Р. Толкіна «Повернення короля» (з трилогії «Володар перснів») 

65 років з часу виходу з друку (1960) збірки казок Д. Родарі «Казки по телефону»

65 років з часу виходу з друку (1960) першої збірки віршів Э. М. Летюка «Хто там зорі ворушить?» 

65 років з часу написання (1960) В. М. Сосюрою поеми «Розстріляне безсмертя»

65 років з часу публікації (1960) повісті Б. П. Комара «Векша»

  65 років з часу публікаціі (1960) повісті-казки М. Енде «Джим Ґудзик і машиніст Лукас» 

65 років з часу публікації (1960) роману Д. Апдайка «Кролик, біжи» 

65 років з часу публікаціі (1960) роману О. П. Бердника «Стріла часу» 

65 років з часу публікаціі (1960) роману О. Т. Гончара «Людина і зброя» 

65 років з часу публікаціі (1960) роману Г. Лі «Убити пересмішника»

  65 років з часу публікаціі (1960) роману Г. М. Тютюнника «Вир» (ч. 1) 

60 років з часу виходу з друку (1965) збірки новел В. А. Симоненка «Вино з троянд»  

60 років з часу виходу з друку (1965) першої збірки віршів С. І. Гостиняка «Пропоную вам свою дорогу» 

60 років з часу виходу з друку (1965) першої збірки віршів І. В. Жиленко «Соло на сольфі» 

60 років з часу виходу з друку (1965) першої збірки віршів Р. М. Лубківського «Зачудовані олені» 

60 років з часу виходу з друку (1965) першої збірки віршів О. Є. Орача «Подорожник» 

60 років з часу написання (1965) Д. В. Павличком поеми-казки «Золоторогий олень» 

  60 років з часу публікації (1965) повісті В. С. Близнеця «Паруси над степом»

60 років з часу публікації (1965) роману Івана Багряного «Людина біжить над прірвою» 

60 років з часу публікації (1965) роману Ф. Герберта «Дюна»

  60 років з часу публікації (1965) роману А. Моруа «Прометей, або Життя Бальзака» 

55 років з часу виходу з друку (1970) першої збірки віршів В. І. Біляїва «Поліття» 

55 років з часу виходу з друку (1970) першої збірки віршів В. І. Голобородька «Летюче віконце» 

55 років з часу виходу з друку (1970) першої збірки віршів Л. В. Кисельова «Стихи-Вірші» 

55 років з часу виходу з друку (1970) першої збірки віршів В. С. Стуса «Зимові дерева» 

55 років з часу виходу з друку (1970) першої збірки віршів Г. Т. Чубач «Журавка» 

55 років з часу виходу з друку (1970) першої збірки оповідань для дітей Г. М. Тютюнника «Ласочка» 

55 років з часу публікації (1970) повісті К. Нестлінгер «Рудоволоса Фредеріка» 

55 років з часу публікації (1970) повісті-казки Р. Дала «Фантастичний містер Лис» 

55 років з часу публікації (1970) повісті-казки В. З. Нестайка «Таємниця трьох невідомих» (з трилогії «Тореадори з Васюківки») 

55 років з часу публікації (1970) роману І. Шоу «Багач, бідняк» 

55 років з часу публікації (1970) роману-фентезі Р. Желязни «Дев’ять принців Амбера» (з циклу «Хроніки Амбера») 

50 років з часу виходу з друку (1975) першої збірки віршів Т. О. Федюка «Досвітні журавлі» 

  50 років з часу виходу з друку (1975) першої збірки віршів В. В. Чухліба «Червоні краплини вишень» 

50 років з часу написання (1975) повісті К. Нестлінгер «Конрад, або Дитина з бляшанки» 

50 років з часу публікації (1975) повісті У. Старка «Петер і червоний птах»

50 років з часу публікації (1975) повісті-казки В. З. Нестайка «Олексій, Веселесик і Жар-птиця» 

50 років з часу публікації (1975) роману П. А. Загребельного «Євпраксія»

  50 років з часу публікації (1975) роману Г. Маркеса «Осінь патріарха» 

50 років з часу публікації (1975) роману-фентезі Р. Желязни «Знак Єдинорога» (з циклу «Хроніки Амбера»)

  45 років з часу виходу з друку (1980) першої збірки віршів М. Є. Сміщенка «Росная весна» 

45 років з часу написання (1980) В. К. Маликом роману «Князь Кий»

  45 років з часу публікації (1980) роману О. Т. Гончара «Твоя зоря» 

45 років з часу публікації (1980) роману П. А. Загребельного «Роксолана»

  45 років з часу публікації (1980) роману У. Еко «Ім’я рози» 

40 років з часу виходу з друку (1985) першої збірки віршів Ю. І. Андруховича «Небо і площі» 

40 років з часу виходу з друку (1985) першої збірки віршів В. С. Бороти «Непреклонность» 

40 років з часу виходу з друку (1985) першої збірки віршів М. П. Воробйова «Пригадай на дорогу мені» 

40 років з часу виходу з друку (1985) першої збірки віршів О. С. Забужко «Травневий іній» 

  40 років з часу написання (1985) В. К. Маликом роману «Черлені щити»

  40 років з часу публікації (1985) повісті В. З. Нестайка «П’ятірка з хвостиком» 

40 років з часу публікації (1985) повісті-казки М. Бонда «Паддінгтонхудожник» (з серії книг про ведмежа Паддінгтона) 

40 років з часу публікації (1985) роману П. Зюскінда «Парфумер» 

35 років з часу виходу з друку (1990) збірки казок В. О. Шевчука «Панна квітів» 

35 років з часу виходу з друку (1990) першої збірки віршів В. І. Кіора «Печальные письма» 

35 років з часу виходу з друку (1990) першої збірки казок З. З. Мензатюк «Тисяча парасольок»

  35 років з часу написання (1990) Ю. П. Винничуком повістей-казок «Королевич-машкара», «Місце для дракона» 

35 років з часу написання (1990) В. З. Нестайком повісті «Таємничий голос за спиною» 35 років з часу написання (1990) Дж. Стронґом повістей «Вікінг у моєму ліжку», «Гармидер у школі»

35 років з часу публікації (1990) повісті-казки Г. М. Малик «Пригоди Алі в країні Недоладії» 

30 років з часу виходу з друку (1995) першої збірки віршів С. В. Жадана «Генерал Юда» 

30 років з часу виходу з друку (1995) першої збірки віршів В. А. Павловського «Три дороги» 

30 років з часу виходу з друку (1995) першої збірки віршів М. О. Савки «Оголені русла» 

30 років з часу написання (1995) Дж. Стронґом повістей «А в нас у ванні фараон!», «Кімнатні пірати» 

  25 років з часу виходу з друку (2000) збірки казок-притч Е. І. Андієвської «Казки» 

25 років з часу публікації (2000) повістей К. Ковелл «Гикавка – вікінг з морською хворобою», «Не роби цього, Кітті Кілрой» 

25 років з часу публікації (2000) повісті Л. А. Ворониної «Суперагент 000. Нові пригоди» 

25 років з часу публікації (2000) повісті О. С. Забужко «Казка про калинову сопілку» 

25 років з часу публікації (2000) роману Ю. П. Винничука «Мальва Ланда»

25 років з часу публікації (2000) роману Дж. Мартіна «Буря мечів» (з циклу романів «Пісня льоду і полум’я») 

25 років з часу публікації (2000) роману Дж. Ролінґ «Гаррі Поттер і келих вогню» (із серії книг про Гаррі Поттера) 

25 років з часу публікації (2000) роману К. Функе «Володар над злодіями»

20 років з часу написання (2005) М. Зузаком роману «Крадійка книжок» 

20 років з часу написання (2005) М. С. Павленко повісті «Русалонька із 7-В, або прокляття роду Кулаківських» 

20 років з часу публікації (2005) повісті Л. А. Ворониної «Таємниця пурпурової планети»

20 років з часу публікації (2005) повісті П. Маар «Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу» 

20 років з часу публікації (2005) повісті М. Парр «Вафельне серце» 

20 років з часу публікації (2005) повісті У. Старка «Сікстен» 

20 років з часу публікації (2005) повісті-казки Ю. П. Винничука «Історія одного поросятка» 

20 років з часу публікації (2005) повісті-казки Сашка Дерманського «Король буків, або Таємниця Смарагдової книги» 

  20 років з часу публікації (2005) повісті-казки К. Ковелл «Як вивчити мову Дракона» (з циклу книжок «Як приборкати дракона»), повісті «Татусь на місяці» 

20 років з часу публікації (2005) роману Д. Д. Білого «Козацький оберіг» 

20 років з часу публікації (2005) роману С. Маєр «Сутінки» (з серії «Сутінкова сага») 

20 років з часу публікації (2005) роману Дж. Мартіна «Бенкет круків» (з циклу романів «Пісня льоду і полум’я») 

20 років з часу публікації (2005) роману Галини Пагутяк «Королівство» 

20 років з часу публікації (2005) роману Дж. Ролінґ «Гаррі Поттер і напівкровний Принц» ( із серії книг про Гаррі Поттера) 

20 років з часу публікації (2005) роману К. Функе «Чорнильна кров» (з трилогії «Чорнильної»)

15 років з часу написання (2010) А. А. Кокотюхою повісті «Таємниця козацького скарбу» 

15 років з часу публікації (2010) повістей-казок Сашка Дерманського «Корова часу», «Маляка – принцеса Драконії»

  15 років з часу публікації (2010) повісті А. А. Бачинського «Неймовірні пригоди Остапа і Даринки» 

15 років з часу публікації (2010) повісті-казки І. М. Андрусяка «Кабан дикий – хвіст великий» 

15 років з часу публікації (2010) роману Ю. П. Винничука «Груші в тісті» 

15 років з часу публікації (2010) роману С. В. Жадана «Ворошиловград» 

15 років з часу публікації (2010) роману Дари Корній «Гонихмарник» 

15 років з часу публікації (2010) роману Л. В. Костенко «Записки українського самашедшого»

  15 років з часу публікації (2010) роману В. С. Лиса «Століття Якова» 

  15 років з часу публікації (2010) роману В. Г. Рутківського «Джури і підводний човен» (з тетралогії «Джури») 

10 років з часу написання (2015) Г. М. Кирпою оповідання «Мій тато став зіркою» 

10 років з часу написання (2015) роману-антиутопії О. А. Чупи «Акваріум»

10 років з часу публікації (2015) повістей Л. А. Ворониної «Таємне Товариство Боягузів, або Засіб від переляку № 9», «Таємне товариство брехунів, або пастка для синьомордів» 

10 років з часу публікації (2015) повісті Р. Романишина та А. Лесіва «Війна, що змінила Рондо» 

10 років з часу публікації (2015) повісті-казки Г. К. Вдовиченко «36 і 6 котів» 

10 років з часу публікації (2015) повісті-казки Галини Пагутяк «У кожного є бабуся» 

10 років з часу публікації (2015) роману Володимира Арєнєва «Порох з драконових кісток» (з трилогії «Сезон Кіноварі»)

  10 років з часу публікації (2015) роману Дж. Бойна «Хлопчик на вершині гори» 

10 років з часу публікації (2015) роману Ю. П. Винничука «Аптекар» 

10 років з часу публікації (2015) роману Люко Дашвар «Покров» 

10 років з часу публікації (2015) роману Є. В. Положія «Іловайськ»

  10 років з часу публікації (2015) роману В. Г. Рутківського «Джури і Кудлатик» (з тетралогії «Джури») 

10 років з часу публікації (2015) роману В. М. Шкляра «Чорне сонце або дума про братів азовських»

  5 років з часу публікації (2020) повістей І. М. Андрусяка «Сірка на порох», «Морськосвинський детектив»

  5 років з часу публікації (2020) повістей Н. Гербіш «Ми живемо на краю вулкана», «Яблука війни» 

5 років з часу публікації (2020) повістей О. Купріян «Кісточка оливи», «Коляда з лицарями»

  5 років з часу публікації (2020) повістей-казок Сашка Дерманського «Маляка і Крококовть», «Нічийний хруль», «Обиральний день» 

5 років з часу публікації (2020) повісті Володимира Арєнєва «Заклятий меч, або Голос крові» 

5 років з часу публікації (2020) повісті М. Артеменко «Стріла степу» 

5 років з часу публікації (2020) повісті В. Вздульської «Євині ями»» 

5 років з часу публікації (2020) повісті С. Лоскота «Чубзики» 

5 років з часу публікації (2020) повісті Н. Малетич «Привид, який не міг заснути» 

5 років з часу публікації (2020) повісті О. Мамчич «Олениця біжить по морю» 

5 років з часу публікації (2020) повісті Ю. Стахівської «Місяць над Кінбурном» 

5 років з часу публікації (2020) повісті-казки Г. К. Вдовиченко «Містельфи»

5 років з часу публікації (2020) роману С. Ю. Андрухович «Амадока»


пʼятниця, 4 квітня 2025 р.

       Міжнародний День бродячих тварин

4 квітня гарний День, щоб приділити особливу увагу більш ніж 600.000.000 бродячих тварин в нашому світі.
Собаки і кішки повинні мати дома. Але бродячі собаки і бездомні коти не з’являються самі по собі.
Вони ведуть іноді вельми тяжкі та нещасні життя на вулицях. Вони часто просто вмирають, страждають від сильної спеки, холоду або хвороб. Дуже часто, вони переслідуються жорстокими людьми.
Ми, як люди, які піклуються про тварин, можемо зробити щось, щоб полегшити становище бродячих тварин.

На фото наш кіт Василій. Знайшовся він ще маленьким. В нашій родині вже була доросла кішка, але вона  прийняла та вигодувала його. 





4 квітня ця Всесвітній День бродячих тварин. Він ініційований щоб показати співчуття, турботу, а також вжити заходів для бродячих тварин по всій нашій планеті. Що можна зробити вже зараз? Наприклад, підтримати цей День розповівши про нього тим, кого ви знаєте або поселити бездомного собаку. Чи є у вас по близькості притулок для тварин? Чи можете ви допомогти людям, які займаються допомогою таким тваринам? Підтримка організацій, які працюють з бездомними тваринами може бути зовсім не зайвою. Погодуйте бездомну тварину. 

четвер, 3 квітня 2025 р.

 Олесь Гончар 

1918 року 3 квітня – у селі Ломівка біля нинішнього міста Дніпро народився Олесь Гончар – письменник, літературний критик, громадський  діяч, Лауреат Сталінської премії (1948), перший лауреат республіканської премії ім. Шевченка (1962), голова Спілки письменників України, академік НАН України. Герой України (2005, посмертно).

Виховувала бабуся у слободі Суха на Полтавщині, оскільки мама померла, а батько одружився вдруге і забрав до себе старшу сестру Олесю. Все життя прожив під прізвищем матері, хоча при народженні отримав прізвище батька – Біличенко.

У 1927 році пішов до Бреусівської семирічної школи. У 1933 року підлітком влаштувався кореспондентом районної газети, яка згодом направила його до харківського технікуму журналістики. Після закінчення працював учителем у селі Мануйлівка, згодом — в обласній молодіжній газеті «Ленінська зміна». У 1938 році Олесь Гончар став студентом філологічного факультету Харківського університету. На першому курсі написав оповідання «Черешні цвітуть», яке опублікували в журналі «Радянська література», а у 1941 році за оповідання «Орля» отримав свою першу премію. 

Добровольцем, у складі студентського батальйону, пішов на фронт Другої світової війни у 1941 року. Попав у полон, звідки втік у 1943 році і повернувся захищати свою Батьківщину у складі Червоної Армії.Отримав два поранення, був нагороджений орденами «Слави» і «Червоної Зірки», трьома медалями «За відвагу», медаллю «За оборону Києва».

У грудні 1945-го демобілізувався з армії, оселився у старшої сестри в тодішньому Дніпропетровську (нині - Дніпро), почав літературну роботу. Відновив навчання на філологічному факультеті Дніпропетровського університету.

Перша книжка «Альпи» із трилогії «Прапороносці» вийшла в 1946 році у журналі «Вітчизна». Восени 1948 року світ побачила остання книга трилогії «Прапороносці» – «Злата Прага». Події роману охоплюють шлях, який проходять офіцери й солдати – українці у 1944-1945 роках через Румунію, Угорщину, Словаччину та Чехію. На відміну від практично всіх текстів інших письменників-фронтовиків, з роману випливає, що Європа близька для українців-вояків. Вони знаходять спільну мову і з румунськими солдатами, які недавно були ворогами, а тепер стали союзниками, і з цивільним людом у Будапешті, і навіть з перестарілим угорським графом у його маєтку, і, ясна річ, із словацькими селянами та мешканцями чеських містечок.

Протягом 1949-1960 років у світ вийшла низка творів Олеся Гончара на воєнну тематику: «Земля гуде», «Партизанська іскра», «Людина і зброя». У цей період письменник працював над творами сучасної та історичної тематики (збірки «Південь», «Дорога за хмари», повісті «Микита Братусь», «Щоб світився вогник», романи «Таврія», «Перекоп», «Тронка» та ін.). У 1968 році вийшов друком роман «Собор», але невдовзі був вилучений з літературного процесу.



Цікаві факти з життя письменника

1. Любив творити зранку

Олесь Гончар зазвичай твори писав зранку – приблизно з 10 до 14 години. Замикав на ключ двері кабінету, відключав телефон, а коли хто письменника в цей час шукав, то домочадці відповідали, що його немає вдома. Якщо з тих чи інших причин не випадало попрацювати за письмовим столом, О. Гончар журився: «Ляснув день». Перешкод траплялося чимало — з’їзди, засідання, депутатські обов’язки, спілчанські справи... Тож, повернувшись додому, письменник щоразу намагався надолужити згаяне. І називав це «каторгою на творчих галерах» (щоденниковий запис від 23.11.1980).

Письменник був не з тих, хто пише романи щорік, після написаних за три роки «Прапороносців», він створив за майже 30 років вісім романів. Постійно удосконалював свої тексти, правив навіть надрукований твір. Відтак, друге видання, третє – всюди є відмінності, порівняно з початковим журнальним варіантом.

 

вівторок, 1 квітня 2025 р.

 День їстівної книги 

(Міжнародний фестиваль їстівних книжок)

Якщо День дурня 1 квітня не Ваше свято, то чому б у цей день не відсвяткувати День їстівної книги? «Деякі книги потрібно спробувати, інші проковтнути, а треті - розжувати і перетравити», - сказав якось сер Френсіс Бекон. Схоже, деякі люди сприйняли його слова буквально і почали практикувати це регулярно. Точніше, раз на рік.
Міжнародний фестиваль їстівної книги, також відомий як День їстівної книги, - це щорічний захід, який проводиться 1 квітня або в найближчі до цієї дати дні в різних країнах світу. І це не першоквітневий жарт, а дуже важлива подія. Вона об’єднує видавців, письменників, ілюстраторів, бібліотекарів і всіх бажаючих любителів книг, які збираються, щоб оцінити їх ... «поживну цінність». Його метою є популяризація читання серед дітей та дорослих. Учасники створюють «їстівні книги», які виставляють, фотографують, обговорюють, а потім - з’їдають в той же день.
Перший подібний захід було організовано Джудіт А. Хоффберг і Беатрис Корон у 2000 році, щоб відзначити день народження французького гастроному Жана Антельм Брілат-Саварина (1755-1826), відомого завдяки своїй книзі «Фізіологія смаку: дотепна медитація на їжу», хоча і сама дата 1 квітня, за твердженням ініціаторів свята, також має до нього відношення, бо є ідеальним днем для того, щоб «з’їсти свої слова» (англ. ідіома "to eat one’s words" - взяти свої слова назад).


З тих пір День їстівної книги встиг здобути широку популярність і зараз відзначається по всьому світу. Великі і маленькі заходи проводяться в різних його частинах. Шанувальники книг з Великобританії, США, Австралії, Бразилії, Мексики, Індії, Люксембургу, Марокко, Нідерландів, Італії, Україні, Канаді, Росії, Японії, Гонконгу та інших країн об’єднуються, щоб насолодитися одночасно мистецтвом книжкової справи і майстерністю кулінарів.
Бібліотеки та книгарні часто відзначають цю подію, проводячи конкурси їстівних книжок. Зазвичай для таких конкурсів існує два загальних правила: експонати повинні бути їстівними і повинні мати якесь відношення до книг. Вони можуть візуально нагадувати книгу, або щось розповідати про історію книги, або ж, якщо не вистачило фантазії на більше, просто містити текст. Їх оцінюють суворі судді і запрошена публіка. Нагороди традиційно присуджують в таких категоріях, як: «Найбільш креативна», «Найменш їстівна», «Найкращий смак», «Найсмачніша на вигляд», «Найкращий роман», «Найкраща дитяча книга» і т.п.




У Сполучених Штатах День їстівної книги часто відзначають в зв’язку з Національним тижнем бібліотек, що також проходить у квітні.