Історичними стежками Вільнянщини

Над Вільнянськом вечір зорі сіє, 

Музика чарівна вдалині.

 Місто мрій ясних, життя надія, 

Ти навік сподобалось мені...

 Самоткан М.

Вільнянськ у минулому і сьогодні

Місто Вільнянськ (до1935 р. – Софіївка, до 1939 р. – Красноармійське, до 1966 р. – Червоноармійське) – адміністративний центр Вільнянського району, розташоване в північно-східній частині Запорізької області на відстані 25 км від обласного центру. Залізнична станція Вільнянськ знаходиться на лінії Синельникове – Запоріжжя, через місто проходить автомагістраль Запоріжжя – Донецьк. Міста, як і  люди,  мають свої долі. Проходять роки, змінюються покоління, нових рис набуває і місто.

 А починалась історія теперішнього Вільнянська з невеличкого села Софіївка, заснованого в 1840 р. у північній частині Таврійського степу у верхів'ях річки Вільнянки, де оселились вихідці з центральних губерній Росії. Розростанню Софіївки в останній чверті Х1Х ст. сприяло будівництво Лозово - Севастопольської залізниці і заснування чавуно - ливарного механічного заводу німецьких колоністів Классена і Нейфельда. 

Підприємство виготовляло сільськогосподарські машини. Продукція заводу одержала у 1908–1911 роках "Гран-Прі" та чотири золоті і срібні медалі на виставках у Росії, Римі, Буенос-Айресі. У 1920 р. підприємство було націоналізовано і одержало назву "Машинобудівний завод № 10", а в 1924 р. йому було присвоєно ім'я славетного українського поета Т. Г. Шевченка. Сьогодні – це ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Ріст", на його території збереглись два старовинних корпуси заводу. 

Чудовим пам’ятником архітектури є Свято-Володимирський храм, побудований у 1902 році. Пізніше, у 1927 році його було закрито. Тут було влаштовано зерновий склад, потім клуб. Лише у 1990 р. храм відновив свою діяльність. 

10 грудня 1924 р. Софіївка стала центром району. У 1926 р. у селищі  організовується товариство спільного обробітку землі (ТСОЗ) "Червона праця".  А  в  1929  році  тут  утворився  перший – колгосп "Нове життя" і  відкрилася машинно-тракторна станція. З 1935 року виходить районна газета "Зоря комунізму" (зараз –"Дніпровські вогні"). Роки німецько-фашистської окупації стали чорними сторінками в історії міста. Невдовзі після початку Великої Вітчизняної війни, 27 червня 1941 року був сформований винищувальний батальйон у кількості 125 чоловік для охорони території району у боротьбі з диверсантами і шпигунами. Керували батальйоном секретар райкому партії Ф. І. Спиридонов і начальник райвідділу міліції І. Є. Вишняков. 18 серпня 1941 р. організовується партизанський загін з 23 чоловік, командиром якого був став М. І. Ліньков, а комісаром І. Л. Глиняний. За час короткого існування загону партизани здійснювали виходи у тил ворога, знищували німців, здобували розвіддані.6 жовтня 1941 р. у місто ввійшли ворожі війська. Майже на два роки було встановлено окупаційний режим. Фашисти розстріляли в Ароновому саду кілька  десятків мирних мешканців міста і району. 21 вересня 1943 року Вільнянськ було визволено від німецькофашистських загарбників воїнами 1-го гвардійського механізованого корпусу генерала  І. М. Руссіянова і танкістами 135-ї танкової бригади підполковника М. З. Безнощенка (8-а гвардійська армія генерала В. І. Чуйкова, Південно-Західний фронт). Відтоді 21 вересня відзначається вільнянцями як День міста. Як знак увічнення пам`яті  про події Великої Вітчизняної війни у Вільнянську встановлено пам `ятники  історії і монументального мистецтва. У центрі міста знаходиться Меморіальний комплекс на честь радянських воїнів. 

 

Він присвячений бійцям Червоної Армії, які визволяли наш край від німецько-фашистської навали у вересні–жовтні 1943 року, а також молодим землякам, які загинули в Афганістані під час локальної війни 1979–1989 рр. У братській могилі покояться 773 радянських воїни 12-ї армії і 8-ї гвардійської армії. Серед них – Герой Радянського Союзу Яків Васильович Бочаров. Старший сержант Я. В. Бочаров був командиром розрахунку 45-мм протитанкової гармати 76-го гв. стрілецького полку 27-ї гв. стрілецької дивізії 8-ї гв. армії. 2 жовтня 1943 р. на вузькій ділянці фронту між с.Любимівка і ст. Янцеве під час ворожої контратаки наші артилеристи знищили німецький танк. Після загибелі бойових товаришів Я. В. Бочаров підбив ще два танки супротивника. У цьому бою відважний герой поліг смертю хоробрих. Алея Слави, що входить до складу Меморіального комплексу, увічнює пам`ять про Героїв Радянського Союзу, які загинули, звільняючи Вільнянщину. 

Це – Я. В. Бочаров, В. Й. Гнаровська, П. С. Зачиняєв, Я. Т. Клочков, В. Ф. Конопля, А. С. Гайсин. Також тут є  погруддя наших земляків – Героїв Радянського Союзу: О. Т. Слободчикова і А. Я. Тихоненка. На гранітній стелі – зображення О. Г. Єрьоменка – легендарного комбата, нашого земляка. 

При в`їзді у м. Вільнянськ на постаменті височіє танк – пам’ятник танкістам  25-го танкового корпусу, який у лютому 1943 року здійснив легендарний рейд по тилах ворога. В центрі міста встановлено бойову гармату – пам’ятник на честь подвигу Я. В. Бочарова. Біля підприємства НВП "Ріст" – пам’ятний знак на честь робітників заводу імені Шевченка, які  загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни. У західній частині міста у колишньому Ароновому саду знаходиться братська могила радянських воїнів і жертв фашизму. На околиці Вільнянська – пам’ятний знак на місці командного пункту 8-ї гвардійської армії. Статус міста Вільнянськ отримав у 1966 році. Нині туту мешкає біля 17, 3 тисяч жителів. Серед видатних людей – уродженців міста – Герой Радянського Союзу В. Г. Канарєєв (1915–1973), заслужена артистка УРСР К. П. Хом’як (нар. 1922 р.). Сьогодні найбільшими підприємствами Вільнянська є ТОВ НВП "Ріст",  ЗАТ "Агротехсервіс", ТОВ "Ритм", ВАТ "Вільнянський маслозавод", ВАТ "Вільнянський комбінат хлібопродуктів", ТОВ "Пожтехніка". Працюють одна загальноосвітня школа, два ліцея "Успіх", "Потенціал" та гімназія Світоч", три дитячих садка, професійний ліцей № 63. Функціонують також комунальна районна лікарня. У місті є центр електрозв’язку  ВАТ “Укртелеком”, ДП “Укрпошта”, друкарня, 3 банківських установ, "Вільнянський райавтодор", ТОВ "Агрошляхбуд". Місто добре озеленене, у ньому є два парки. Серед закладів соціальної сфери діють: дві бібліотеки, будинок культури, музична, спортивна і художня школи, центр дитячої і юнацької творчості, краєзнавчий музей. 

Підготувала матеріал - Гриценко  Тетяна Рубенівна, директор Вільнянського  районного краєзнавчого музею.

"Моє рідне місто Вільнянськ" Віртуальна екскурсія рідне місто у якому ми народилися, виконав Зуб Ігор учень 

10- Б класу ліцея "Успіх"

Дивитись...

 

 

Спорт В Україні - здоров'я нації

Хочеш бути ти здоровим - 

про своє здоров'я дбай,

Спорт, змагання, фізкультура,

Друже, ти не забувай!

“Здоров’я – це головне життєве благо.” Я.Корчак 

“Здорова людина – найдорогоцінніше творіння природи.” Т.Корлейль

 “Здоров’я– це не все, все без здоров’я – це ніщо.” Сократ

Головне завдання Забезпечити дітям здоровий спосіб життя; оберігати здоров’я дітей і привчати їх самих до цього; розвивати в дошкільнят компетенцію у галузі фізичного “Я” (власне тіло та його функціонування, живлення, загартування, гігієна, здоров’я і хвороба, безпека); формувати інтерес до історії України, народних звичаїв, традицій, ігор; виховувати бажання бути схожими на козаків: сміливими, дужими, кмітливими.

Модель фізкультурно-оздоровчих заходів Спеціальні фізичні вправи: заняття з фізкультури; заняття з хореографії; музично-ритмічні вправи; ранкова гімнастика; рухливі ігри, пішохідні переходи; спортивні свята, розваги. Спеціальні загартувальні процедури: полегшений одяг в приміщенні; одяг відповідно до пори року; дотримування температурного режиму; повітряні процедури;; ходіння босоніж; гігієнічна гімнастика після денного сну; дихальні та звукові вправи; загартування за допомогою морської солі, сольові доріжки; Фізичні вправи протягом дня: фізкультурні хвилинки; фізкільтурні паузи. Вітамінотерапія: вітамін С Психокорекція: кольорова терапія; звукова терапія; психогімнастка. Масаж: оздоровчий; дотиковий. 

Книжкові видання, що представлені на виставці, будуть корисними та пізнавальними для різних цільових аудиторій, запрошуємо до перегляду

Шімечка М.М.  Фізичне виховання (Київ, 2022)

Книга "Фізичне виховання" авторства М.М. Шімечка є істотним джерелом знань для тих, хто цікавиться проблемами фізичного розвитку та виховання. У цій книзі автор досліджує широкий спектр питань, пов'язаних із фізичною активністю, здоров'ям та спортом. Книга включає в себе теоретичні аспекти фізичного виховання, методи формування фізичних навичок та навичок саморегуляції, а також огляд сучасних підходів до тренувань та оздоровчих занять.

 Іваній І. В. Фізична культура особистості фахівця фізичного виховання та спорту (2023)

У посібнику розглядається фізична культура як феномен соціокультурного розвитку особистості фахівця фізичного виховання та спорту. Висвітлюються теоретико-методологічні, змістово-спрямувальні та управлінські основи формування фізичної культури особистості майбутнього фахівця в процесі професійної підготовки.
Для викладачів вищої школи, студентів, учителів фізичного ­виховання, з основ безпеки життєдіяльності, валеології, тренерів, ­фахівців з фізкультурно-оздоровчої роботи, фізичної реабілітації, прикладного фізичного виховання та спорту.

Книга Навчаємо граючись. Методичний посібник для вчителів фізичної культури 1-4 класів  

Методичний посібник містить значний обсяг практичного матеріалу, який буде корисний учителям фізичної культури 1-4 класів і класоводам загальноосвітніхнавчальних закладів під час підготовки і проведення як урочної, та позакласної роботи з фізичного виховання.

 

Дорога родино ліцію "Успіх"!

Щиро вітаємо вас із початком нового навчального року! Це час нових можливостей, відкриттів та звершень. Для учнів — це можливість здобути нові знання, розвивати свої таланти та наближатися до здійснення мрій. Для викладачів — це час передати свій досвід, надихати та вести за собою молоде покоління.

Нехай цей рік буде наповнений цікавими зустрічами, яскравими подіями та взаємним збагаченням знань. Переконані, що кожен із вас зробить усе можливе, щоб цей рік був успішним, плідним та незабутнім.

Бажаємо вам сил, наснаги, творчого підходу до всіх завдань і, звісно, міцного здоров’я. Нехай ваш шлях до знань буде легким та захоплюючим, а успіхи — значними!

Дякуємо ЗСУ за можливість навчатися та навчати!

Нехай цей навчальний рік стане ще однією щаблиною до великих досягнень!

 

29 серпня Україна відзначає День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Символом пам'яті захисників України став сонях. Трагічні події російсько-української війни з 2014 року розгорталися на полях соняхів.

Увага! Завтра в ліцеї "Успіх" буде проходити акція "Сонях пам'яті".

Це передбачає виготовлення стилізованих соняхів та використання їх як елемента одягу (розміщується на одязі на лівій стороні грудей). Сонях має 15 пелюсток жовтого кольору. Пелюстку рекомендовано робити висотою 23 мм і шириною 12 мм. Верхній край пелюстки – загострений. Нижні краї кожної пелюстки закріплені на великому колі діаметром 40 мм з чорного фетру товщиною 1 мм. Маленьке коло з фетру чорного кольору товщиною 1 мм діаметром 30 мм розміщено посередині соняха поверх жовтих пелюсток. Сонях закріплено на основу для значків у вигляді піну (кліпси). й спрямовані на формування громадської свідомості у суспільстві та збереження пам'яті про тих, хто поклав життя за Україну.

Просимо українців у День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, доповнити одяг соняхом – символом пам’яті захисників України, і тим самим продемонструвати свою шану та повагу.

 ДЕНЬ НЕЖАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

День Незалежності України - щорічне свято в Україні, яке відзначають 24 серпня з нагоди ухвалення у 1991 році Акта проголошення незалежності України. Цей документ, ухвалений позачерговою сесією Верховної Ради УРСР, проголосив створення самостійної української держави.

Акт початку дев'яностих - не єдина спроба узаконити незалежність України: протягом буремного 20 ст. різні регіони України оголошували про створення самоврядних держав. Три з них припадали на 1918 рік, зокрема, у січні цього року Українська Народна Республіка оголосила свій Четвертий Універсал."Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною Вільною Суверенною Державою Українського Народу. Зо всіма сусідніми державами як-то: Росія, Польща, Австрія, Румунія, Туреччина та інші, ми хочемо жити в згоді і приязні, але ні одна з них не може втручатися в життя Самостійної Української Республіки, — власть у ній буде належати тільки Народові України", - йдеться в документі.

У той же рік проголосили незалежність Кубанська й Західноукраїнська народні республіки. Всі ці державні утворення проіснували недовго: Кубань та УНР більшовики захопили у 1920 році, а державність на заході України не витримала польсько-української війни, тож в липні 1919 року землі Буковини, Галичини й Закарпаття анексували тодішні Польща, Румунія і Чехословаччина.У 1939 році на території України постала ще одна держава - Карпатська Україна, яка за рік до того здобула автономію у складі Чехословаччини. Однак цей факт не давав спокою Угорщині з її територіальними претензіями. У ніч з 13 на 14 березня угорські частини із гітлерівськими військами вдерлися до Карпатської України і буквально на наступний день Сейм оголосив про незалежність Карпатської України. Але вже 18 березня угорські війська окупували цей регіон.

Але на цьому українська державність не припинила своє існування, оскільки органи цих держав працювали в еміграції.

Чергове проголошення відновлення незалежності Української держави відбулося 30 червня 1941 року у Львові, на той час окупованому німецькими військами. Акт відновлення Української держави виголосив перший заступник провідника ОУН Степана Бандери Ярослав Стецько. Але у плани німців не входило створення самостійної України, тож у вересні 1941 року відбулися арешти та розстріли членів ОУН з боку німців.

І лише за 50 років українці втілили п'яту, найуспішнішу, спробу побудувати власну самоврядну державу: 24 серпня 1991 року Україна здобула довгоочікувану незалежність, яку ми зараз боронимо від нащадків більшовиків.

Сьогодні Україна ефективно стримує російський збройний напад завдяки зусиллям на військовому фронтах,а також потужній міжнародній допомозі. Ми боротимемося до звільнення від окупанта останнього сантиметра української землі. Тож наше суспільство має консолідуватися для перемоги над агресором та розбудови держави як демократичної правової країни в сім'ї європейських народів.

 ДЕНЬ ПРАПОРА УКРАЇНИ

23 серпня щорічно, починаючи з 2004 року, в Україні вшановують один з трьох ключових державних символів – синьо-жовтий стяг. Це також національний символ. Символ нашої української ідентичності. Символ боротьби за волю.

Синьо-жовте поєднання утвердилося як українські національні кольори під час європейської «Весни народів» у 19 столітті. Але загалом ця символіка з нами зі значно давніших часів.

Поєднання блакитного тла та жовтого малюнку зустрічається в символіці українських населених пунктів, починаючи з часів Русі. Козаки використовували синє тло та малювали жовті хрести, небесні світила та зброю на полкових і сотенних знаменах.

Під час хвилі європейських революцій 1848 року, названої «Весна народів», синьо-жовтий стяг утвердився вже як прапор українського народу. Тоді, у червні 1848-го, таке знамено вперше підняли над ратушею у Львові.

На Наддніпрянщину, яка була в складі Російської імперії, синьо-жовтий прапор як символ української національної боротьби прийшов після подій революції 1905–1907 років. А вже за десятиріччя, у 1917-му, він став офіційним стягом української державності. Під синьо-жовтими прапорами відбувалися маніфестації українців. З ними українські воїни 100 років тому вирушали в бій. У квітні 1918-го синьо-жовті прапори підняли над кораблями Чорноморського флоту у Севастополі. З релігійної точки зору, синій - це колір божественої сили, а жовтий - колір віри. Існує також версія сакрального тлумачення кольорів, згідно з якою жовтий - це сонцеподібний, вогненний, творчо активний божественний принцип (вогонь), а синій - консервативний, пасивний, який потребує активізації (вода). Вчителі та учні нашого ліцею долучилися до флешмобу "Мій синьо - жовтий оберіг"

 

список рекомендованих творів з зарубіжної літератури 

5 клас 

•  Ернст Теодор Амадей Гофман «Лускунчик і Мишачий король»;
•  Астрід Анна Емілія Ліндґрен «Пеппі Довгапанчоха»;
• Клайв Стейплз Льюїс «Хроніки Нарнії»;
• Марк Твен «Пригоди Тома Соєра»;
• Туве Янссон «Капелюх Чарівника»;
• Памела Ліндон Треверс «Мері Поппінс»;
•  Льюїс Керролл «Аліса в Країні Див»;
•  Елеанор Портер «Полліанна».

6 клас 

• Грецькі міфи «Міф про Прометея», «Міфи про Геракла»;
•  Ж. Верн «П'ятнадцятирічний капітан»;
•  Р. Л. Стівенсон «Острів скарбів»;
•  О. Генрі. «Вождь червоношкірих»;
•  Ч. Діккенс «Різдвяна пісня в прозі»;
•  М. Гоголь «Ніч перед Різдвом»;
•  Джек Лондон «Жага до життя»;
•  В. Короленко «Сліпий музикант».