Книгу «Чорнобильський роман» ліквідатора Анатолія Демського презентували в Національній бібліотеці імені Ярослава Мудрого у Києві з нагоди Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

«Чорнобильський роман» – результат понад десяти років творчої роботи і десятиліть роздумів та досліджень”, - розповів автор Анатолій Демський.

Зазначається, що на презентації він згадував про саму катастрофу, її ліквідацію, зведення саркофага і представив книгу, яка виникла в результаті художнього переосмислення тих подій.

Сюжет «Чорнобильського роману» розповідає про знайомство головного героя з жінкою мрії, що відбулося в Зоні ЧАЕС, де вахти ділять все існування на “тут” і “там”, де можливе життя "тут і тепер", альтернативне до того, що за межами Зони. Автор перемежовує історію кохання глибокими екскурсами в історію Чорнобиля, Київщини.

На відміну від багатьох книг про ЧАЕС, у “Чорнобильському романі” події розгортаються не в момент самої аварії, а впродовж п’яти років після неї. У той час, коли над зруйнованим 4-м реактором зводили саркофаг.

За словами Демського, в цій книзі він у художній формі поєднав особистий досвід і романтичну історію, адже в головному герої книги можна впізнати самого автора.

Анатолій Демський - учасник ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС. У складі Оперативної групи Академії наук України впроваджував нову систему контролю безпеки за станом зруйнованого 4-го блока. Автор статей та книжки «ЧАД» (2011) про Чорнобиль.

День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

14 грудня в Україні відзначається День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Указ N 945/2006 про установу цієї пам’ятної дати підписаний Президентом 10 листопада 2006 року.

У багатьох можуть виникнути сумніви, навіщо потрібно це свято, якщо є 26 квітня - Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф, і чому саме 14 грудня вибрано для вшановування учасників ліквідації.

Справа в тому, що 30 листопада 1986 р. було закінчено будівництво саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС, а 14 грудня в газеті «Правда» надруковано повідомлення про те, що держкомісією був прийнятий в експлуатацію комплекс захисних споруд.

Ті, хто вважають 14 грудня своїм святом, вже давно називають цей день Днем ліквідатора. Ще в 1986 р. учасники ліквідації зібралися разом, щоб відзначити свою першу перемогу. У 1994 р. громадські організації чорнобильців України звернулися з листом до керівників держави, у якому запропонували заснувати в календарі день учасників ліквідації чорнобильської катастрофи. Тоді офіційне рішення не було прийнято, але ліквідатори самостійно почали відзначати цю дату. Святкування було офіційно дозволено, від різних силових структур виділялася почесна варта, покладалися вінки від керівників держави, іноземних посольств і громадських організацій, але було відсутнє визнання цього дня на державному рівні.

Незважаючи на всі труднощі і проблеми, самі ліквідатори називають 14 грудня святом. У ліквідації катастрофи на ЧАЕС брали участь більше 650000 людей з усього Радянського Союзу, з яких більше половини представляли тодішню УРСР. 

Джерело

 Реклама книги 

До дня пам'яті жертв злочинів геноциду

Рафаель Лемкін 

 "Радянський геноцид в Україні. Стаття 33 мовами"

Це доповнене перевидання публікації 6 офіційними мовами ООН та 27 іншими мовами знаменитої доповіді Рафаеля Лемкіна про геноцид української нації, вчинений комуністичним режимом. Книгу відкриває вступне слово від Національного музею Голодомору-геноциду та Інституту дослідження Голодомору. До статті додано текст Конвенції про запобігання та покарання злочину геноциду, історичний вступ професора Романа Сербина і фотографію професора Рафаеля Лемкіна в товаристві ключових дипломатів ООН, які активно підтримали проект Конвенції про Геноцид. 

Джерело

Реклама книги 

До дня пам'яті жертв злочинів геноциду

                          

  Франц Верфель

                      "40 днів Муса-Дага"

Історичний роман австрійського письменника єврейського походження , заснований на реальних подіях і виданий 34 мовами

  Відомий австрійський поет, романіст і драматург Франц Верфель (1890-1945) народився в заможній єврейській родині у Празі (на той час Австо-Угорщина). Вчився в університетах Праги, Лейпцига, Гамбурга. У 1915-1917 рр. воював у лавах австрійської армії на російському фронті. У 1929 р., подорожуючи Сирією, Верфель відвідав у Дамаску килимову фабрику, де побачив сотні виснажених, обірваних дітей вірменських біженців. Це спонукало його написати роман "40 днів Муса-Дага", щоб розповісти європейському читачеві про геноцид вірменського народу в Османській імперії 1915-1916 рр. В основу твору покладено реальні історичні події. Не можна без хвилювання читати про випробування, які випали на долю вірменів, зокрема головного героя Габріеля Багратяна - людини з європейською освітою, колишнього офіцера турецької армії, одруженого з француженкою, який, так уже судилося, раптом опинився на своїй батьківщині у найжахливіші часи...

Електронна книга

9 грудня 

Міжнародний день пам’яті жертв злочинів геноциду, вшанування їхньої людської гідності і попередження цих злочинів

У Конвенції про попередження злочину геноциду і покарання за нього (стаття 2) геноцид визначається як «наступні дії, вчинені з наміром знищити, повністю або частково, яку-небудь національну, етнічну, расову чи релігійну групу ...»:вбивство членів такої групи;

заподіяння серйозних тілесних ушкоджень чи розумового розладу членам такої групи;

навмисне створення для якої-небудь групи таких життєвих умов, які розраховані на її повне або часткове фізичне знищення;

заходи, розраховані на запобігання дітородіння в середовищі такої групи;

насильницька передача дітей з однієї людської групи в іншу.

У Конвенції підтверджується, що геноцид, незалежно від того, відбувається він у мирний або воєнний час, є злочином, який порушує норми міжнародного права і проти якого учасники Конвенції зобов’язуються «вживати заходів попередження і карати за його вчинення» (стаття 1). Головна відповідальність за попередження і припинення геноциду покладається на державу, в якому цей злочин вчиняється. Мета цього Дня - підвищувати обізнанность про Конвенцію щодо попередження злочину геноциду і покарання за нього та її ролі в боротьбі з геноцидом і попередженні цього злочину, як воно визначено у Конвенції, щоб поминати людей, які стали його жертвою, і шанувати їх пам’ять.

Приймаючи цю резолюцію без голосування, все 193 держави-члена тим самим підтверджують, що кожна окрема держава відповідальна за захист свого населення від геноциду, що така відповідальність передбачає попередження цього злочину, в тому числі підбурювання до нього.

Деякі факти про геноцид за останні 100 років:

6 грудня

День Збройних Сил України

Загальне професійне свято всіх українських військовослужбовців давно заслужило всенародну повагу і шану з боку офіційних державних структур усіх рівнів. Цей День приурочений до дати прийняття Закону незалежної України від 6-го грудня 1991-го року «Про Збройні Сили України». Саме свято - День Збройних Сил України було встановлено у 1993-му році постановою Верховної Ради України від 19-го жовтня № 3528-XII.

На сьогоднішній день сили українських миротворців широко затребувані всім світовим співтовариством, що свідчить і про високі технічні можливості, і про довіру до професійної підготовки військовослужбовців Збройних Сил України.

Український воїн - надійний захисник, відданий патріот і людина, для якої честь, свобода і незалежність далеко не порожній звук.

У цей День ми приєднуємося до привітань на адресу наших славних військовослужбовців, ветеранів і новобранців, солдатів і офіцерів, генералів та адміралів.