День народження Т. Шевченка                     

День народження Тараса Григоровича Шевченка відзначають щороку 9 березня. Великий український поет, художник та національний символ народився 9 березня 1814 року (за старим стилем — 25 лютого) у селі Моринці на Черкащині в родині кріпаків.  Не важко здогадатися, що за народженням він був таким же рабом, як і його батьки, які незабаром покинули його, залишивши цей світ на суд Божий. Він є основоположником сучасної української літератури та автором «Кобзаря». Надзвичайно талановитий український поет і художник, прозаїк і етнограф, вільно працювавший як українською, так і російською мовами.

Поезію Тараса Шевченка перекладено більш ніж ста мовами світу. Один із 300 кратерів Меркурія отримав ім’я Тараса Григоровича. Діаметр кратера Т. Г. Шевченко – 137 кілометрів.

Український майстер Микола Сядристий створив найменшу у світі книжку "Кобзар", розміром трохи більше половини квадратного міліметра. Це майже у 19 разів менше від найменшої японської книги. Сторінки настільки тонкі, що перегортати їх можна лише кінчиком загостреного волоска. Зшито книгу павутинкою, а обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника.

Чи міг тоді хто передбачити, що ім’ям цього хлопчиська колись стануть називати деякі кораблі, друкувати його зображення на державних грошових купюрах, поштових марках, ставити йому розкішні пам’ятники і численні меморіальні таблички, випускати на його честь ювілейні монети і засновувати всілякі премії? Але так вже влаштований цей грішний світ. 

Ім'я Тараса Шевченка відоме в усьому світі: у багатьох країнах йому встановлені пам'ятники. 1384 пам’ятники Кобзареві встановлено на території від Бразилії до Китаю. Більшість — 1256, розташовані на території України, майже півтори сотні розмістились у 35 країнах. Нині в Україні 164 населені пункти названі на честь Тараса Шевченка.  Твори поєта перекладені майже на всі мови світу, його ім'ям в Україні названі навчальні заклади, театри, площі, вулиці, міста. Національна опера України, Київський національний університет, центральний бульвар міста Києва носять ім'я видатного сина українського народу - Тараса Шевченка.

Поет мріяв про ті часи, коли його країна буде незалежною суверенною державою, коли в Україні шануватимуться мова, культура та історія народу, а люди будуть щасливими.

 Державний гімн України

 2003 року, 6 березня - Верховна Рада ухвалила Закон України "Про Державний Гімн України". Закон утверджує національний гімн "Ще не вмерла Україна" на слова Павла Чубинського й музику Михайла Вербицького Державним Гімном. Стаття 1 цього закону говорить: "Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького на слова П. Чубинського.

Як створювався Державний Гімн – архівні документи

«Символічно, що вірш «Ще не вмерла Україна» був створений на Наддніпрянській Україні, а піснею-гімном став у Галичині», – пише Олександр Штоквиш у матеріалі до 200-річчя Михайла Вербицького.

«У 1863 році у четвертому номері львівського літературно-політичного часопису «Мета» серед інших поезій Тараса Шевченка («Лічу в неволі», «Мені однаково», «Весело сонечко ховалось», «Заповіт») був надрукований вірш «Ще не вмерла Україна», і саме тому в Галичині він певний час вважався твором Кобзаря. Насправді ж автором вірша був український етнограф, громадський діяч, поет Павло Чубинський, який написав його у Києві восени 1862 року.

Цей вірш припав М. Вербицькому до вподоби як своїм патріотичним змістом, так і легкістю форми. Спочатку композитор представив цю пісню як солоспів і сам виконав її на сходинах гімназійної «Громади» в Перемишлі. А щоб усі члени «Громади» могли цю патріотичну пісню співати разом, то він зробив з неї хорову композицію. 

Вперше майбутній гімн публічно було виконано 10 березня 1865 року в Перемишлі як заключний концертний номер перших у Галичині світських «вечерниць в пам’ять Тараса».3 17 вересня 1991 року Українське радіо розпочинає свої передачі виконанням пісні-гімну «Ще не вмерла Україна», а 5 грудня того ж року вона вперше офіційно зазвучала урочисто на засіданні Верховної Ради України, присвяченому підсумкам Всеукраїнського референдуму та виборам Президента країни у виконанні уславленого хору ім. Г. Верьовки під керівництвом А. Авдієвського.

 Всесвітній день письменника

Всесвітній день письменника відзначається за рішенням 48 конгресу Міжнародного ПЕН-клубу, що відбувся 12-18 січня 1986 року. ПЕН-клуб був заснований у 1921 році.

Назва організації – абревіатура, утворена першими літерами англійських слів poets- поети, essayists – нарисовці, novelists – романісти (слід відзначити, що абревіатура в даному випадку співпадає зі словом pen – ручка в перекладі з англійської). Ідея її створення належить англійській письменниці Кетрін Емі Доусон-Скотт. Першим президентом ПЕН-клубу став Джон Ґолсуорсі. В 1923 році відбувся перший конгрес ПЕН-клубу в Лондоні, в той час ПЕН-центри були створені у 11 країнах світу. Сьогодні подібні центри діють в 130 країнах.

Цей день є особливим для тих, хто розповідає нам історії, творить світи і розвиває культуру через письменників. Цей день відзначається як Всесвітній день письменника і є символом визнання заслуг авторів, поетів та журналістів у розвитку суспільства.

Гоголь мав пристрасть до рукоділля: в’язав на спицях шарфи, кроїв сестрам сукні, ткав пояси, до літа шив собі шийні хустки.

Корнія Чуковського насправді звали Микола Васильович Корнейчуков.

Джек Лондон був соціалістом, а крім того - першим в історії американським письменником, який заробив своєю працею мільйон доларів.

Агата Крісті страждала на дисграфію, тобто практично не могла писати від руки. Всі її знамениті романи були надиктовані.

Едгар Аллан По все життя боявся темряви, а Оноре де Бальзак завжди писав у темряві. Марк Твен був непоганим винахідником. Серед його розробок - блокнот з відривними листочками для журналістів, шафа з розсувними полками, саморегульовані підтяжки, а також самий геніальний з його винаходів - машинка для зав’язування краваток!

Діккенс не міг працювати, якщо столи і стільці в його кабінеті не стояли так, як треба, а у Лорда Байрона було чотири домашніх гусака, які всюди слідували за ним, навіть на громадських зборах.

Основою створення цього свята стала потреба вшанувати письменників, які відіграють ключову роль у формуванні світогляду, культурних цінностей та національної свідомості.

Вітаємо всіх письменників з професійним святом! Бажаємо невичерпного джерела натхнення та легкого слова. Нехай ваші книги змінюють світ на краще.

                                   Американський день читання

2 Березня проводиться Американський день читання. Важливість книги для дітей. Ці березневі заходи у першій декаді місяця мають традиційний щорічний характер.

Національний день читання, що відзначається 2 березня, був започаткований у 1997 році Національною освітньою асоціацією США. Цей день обрано не випадково: саме 2 березня народився знаменитий американський автор дитячих книжок Тед Гейзель, більше відомий як доктор Сьюз. Його книги, такі як "Грінч, який вкрав Різдво" та "Кіт у капелюсі", стали класикою дитячої літератури і досі захоплюють мільйони дітей по всьому світу.

Цього дня в усьому США організовуються акції, зустрічі з авторами, читання книг у школах та бібліотеках, адже мета цього свята — заохочення дітей до читання. Участь у заходах Національного дня читання є чудовою можливістю звернути увагу на важливість освіти та розвитку дітей.

Читання робить нас кращими людьми. Сучасні історії і пригоди, якими нас наповнюють книги, настільки різноманітні, як і сам світ. Читання дає можливість краще розуміти інші культури, звичаї і погляди, відкриває нові горизонти. Це дозволяє глибше зрозуміти багатство і різноманіття нашої культури та суспільства. Зокрема, книги можуть допомогти дітям розібратися в таких важливих питаннях, як інклюзивність, толерантність та різноманітність.

                                          

 День «Розкажи казку» в США

26 лютого проводиться День «Розкажи казку» в США. Від давніх традицій до сучасних версій. Ці лютневі заходи у третьої декаді місяця мають традиційний щорічний характер.

Уявіть собі, що одній із найвідоміших казок, "Красуні і чудовиську", може бути понад 4 000 років! Ця історія вражає своєю давністю та універсальністю. Ще давніше, близько 6 000 років тому, з'явилася народна казка "Коваль і диявол", яка розповідає про коваля, що продав свою душу в обмін на надприродні здібності. Ця казка налічує кілька тисячоліть і бере свій початок у бронзовому віці.

Сам термін "казка" був введений французькою письменницею Марі-Катрін д'Ольнуа у 1697 році. Водночас, казки, які розповідалися та передавалися усно через покоління, мали різні варіації. Наприклад, версія Шарля Перро про "Червону Шапочку" була значно моторошнішою за ту, яку ми знаємо сьогодні.

Що ж до західних казок, то перші з них належать до часу Стародавньої Греції. Мудрий Езоп (6 ст. до н.е.) створив низку коротких моральних історій, відомих і сьогодні. Однак оригінальні казки передавалися з уст в уста протягом століть, і їхні творці залишалися невідомими. Серед перших письменників, які зафіксували ці історії, були французи Шарль Перро та мадам д'Ольнуа, які допомогли популяризувати казки в письмовій формі.

День "Розкажи казку" в США — це свято, яке нагадує нам про важливість збереження і передачі культурних традицій. Чи замислювалися ви, як багато з цих казок передавали важливі життєві уроки? У кожній з них закладені універсальні теми боротьби між добром і злом, мудрості та наївності, радості і трагедії, що, хоч і змінюються у часі та просторі, залишаються актуальними для кожного покоління.

 Не забудемо, не пробачимо. Наближаємо перемогу

Загадаю бажання, найдорожче у світі!

Щоб настав Мир в країні і не гинули діти,

Щоб під небом блакитним колосилися ниви,

Щоб всміхалися люди й жили дружно, щасливо.

Щоб не плакали мами у журбі над синами,

Перемога настала в боротьбі з ворогами.

Щоб старенькі в достатку свій вік доживали,

Щоб і пісня, і слово українські звучали.

Щоб країна розквітла, незалежна і вільна!

Хай здійсниться бажання це моє неодмінно!

В ліцеї "Успіх" Вільнянської міської ради Запорізької області пройшла година спілкування "Не забудемо, не пробачимо. Наближаємо перемогу" з учнями 3-х класів, вчителі Дмитренко І. М., Бородаєнко І. М. 

24 лютого 2022 року, близько 5 години ранку, росія розпочала війну з Україною. Глава країни-агресора Володимир Путін 24 лютого оголосив, що починає спецоперацію в Україні і вводить російські війська. Після цього на низку українських міст було скоєно ракетні удари, атаковано військові об’єкти Збройних сил України. Війська рф обстрілюють і знищують ключові об’єкти інфраструктури, проводять масовані обстріли житлових районів українських міст і сіл з використанням артилерії, реактивних систем залпового вогню, авіабомб і балістичних ракет. По всій території держави запроваджується воєнний стан. Так, ми з вами зараз переживаємо жахливі дні, бо в нас ВІЙНА.

Українці – незламні, нескорені, об’єдналися у лютому 2022 року й так вже рік, у неймовірно складних умова демонструють всьому світові свою волелюбність і більшість демократичних країн світу об’єдналися й підтримують Україну в нелегкій боротьбі з ворогом. Ми проходимо через біль гірких втрат у боях за рідну землю. Ми не зазіхаємо на чуже, але й свого не віддамо. Дорослі й малі, з перших днів повномасштабної війни об’єдналися для надання підтримки нашим захисникам.

Нашу перемогу наближають усі – волонтери, лікарі, всі, хто працює в тилу, всі, хто донатить і навіть ви маленькі школярі, які старанно навчаються задля майбутнього процвітання нашої Батьківщини. Та найбільше ми вдячні нашим захисникам, сильним і мужнім хлопцям та дівчатам, які захищають нас і вдень, і вночі. Наші славні воїни ЗСУ!

 До Міжнародного дня рідної мови

 "Мова - то серце народу"

Міжнародний день рідної мови, що відзначається 21 лютого, під гаслом «Мова - то серце народу» нагадує, що мова є основою національної ідентичності, культури та незламності. За висловом Іванв Огієнка, гине мова - гине народ, тому збереження української мови є запорукою існування нації.

В нас українська мова промениста,

Доступна й лагідна, весела і дзвінка.

Багата, як земля, джерельно-чиста

I тепла, наче мамина рука.

 Вона дзвенить у срібному джерельці,

У дивних квітах, у дзвінкій росі.

Вона живе й співа в моєму серці,

Її ми дуже любимо усі.

Ключові аспекти Дня рідної мови:

• Символ стійкості: Під час війни українська мова стала символом єдності, боротьби за свободу та незалежність.
• Збереження коріння: Мова — це душа народу, її плекання забезпечує зв'язок між минулим, сьогоденням і майбутнім.
• Культурна спадщина: Мова виступає головним двигуном культури та ментальності.

В цей день — учні 3-Б класу, вчитель Дмитренко Ірина Миколаївна вшанували рідне слово, читали вірші про рідну мову.