Прощавай, Букварику!

Є багато свят чудових
У календарі щорік.
Серед них є особливе –
Букваря прощальна мить.

У календарі багато визначних і пам’ятних дат. Але для наймолодших учнів особливо важливим є день, коли вони прощаються зі своєю першою книжкою — Букварем. Саме цій події було присвячене тепле, зворушливе і радісне свято, яке відбулося сьогодні в 1-А класі ліцею "Успіх" (вчителі: Бондаренко В. Г., Обілемиць Ю. В.).

Ще зовсім нещодавно ці діти несміливо ступили на поріг ліцею. Багато хто з них не вмів читати й лише починав знайомство з літерами. Та сьогодні кожен першокласник впевнено читає, пізнає світ через книжку і з цікавістю відкриває для себе нові знання.

Це свято — символ першої перемоги, перших досягнень і великих старань. Разом із батьками, учителями та, звісно, з незамінним другом Букварем, діти подолали свій перший важливий крок у навчанні.

Буквар — це не просто підручник. Це перша сходинка до великого світу книг, знань і відкриттів. Попереду на учнів чекає захоплююча подорож у книжковий всесвіт. І нехай кожна нова сторінка, яку вони відкриють, буде джерелом мудрості, натхнення та любові до навчання.

Щиро вітаємо наших першокласників із цією знаковою подією! Бажаємо їм легкого й радісного шляху до нових вершин!

 День Героїв в Україні

День Героїв України відзначається щороку 23 травня на честь пам'яті тих, хто віддав своє життя за свободу та незалежність нашої країни. Це свято було встановлено 1941 року Другим Великим Збором Організації Українських Націоналістів (ОУН) і приурочено до трагічної дати — 23 травня 1938 року, коли в Роттердамі був убитий Євген Коновалець, видатний діяч українського національно-визвольного руху.

День Героїв не тільки нагадує про смерть Коновальця, але й вшановує пам'ять інших великих українців, які стали символами боротьби за національну гідність. Саме в травні пішли з життя "кращі сини України XX століття" — Микола Міхновський, Симон Петлюра та багато інших, чиї імена стали легендами в історії національної боротьби.

Цей день закликає українців не забувати про героїчну спадщину минулого і продовжувати боротьбу за свободу і незалежність, як це робили їхні попередники. Важливо пам'ятати про цієї історії, щоб вона не повторювалася, а наша нація завжди залишалася вільною.

 День Шерлока Холмса

Шерлок Холмс з моменту своєї появи зачарував публіку різного віку і цілком заслуговує свій власний день в календарі свят. Якщо ми говоримо фразу "всесвітньо відомий детектив", то звичайно ж маємо на увазі - Шерлока Холмса! 

22 травня 1859 року в Единбурзі, Шотландія, народився сер Артур Конан Дойл, автор одного з найвідоміших детективів у світі – Шерлока Холмса. Цей день став важливою віхою не тільки для літератури, а й для усієї культури, оскільки саме його перші твори заклали основи сучасного детективного жанру.

Цікаво, що у прізвищі Конан Дойл насправді немає слова "Конан" – це частина двох його других імен. Повне ім’я письменника — Arthur Ignatius Conan Doyle. Він змінив це ім’я після закінчення середньої школи, обравши "Конан" як частину свого літературного псевдоніма.

Відомо, що в 1902 році сер Артур отримав титул лицаря від короля Едуарда VII за свої заслуги. Однак, крім літературної діяльності, Конан Дойл був також захопленим дослідником, який подорожував по світу та навіть займався науковими дослідженнями.

Цікава деталь: його мати, за деякими свідченнями, була ще більшим шанувальником Шерлока Холмса, ніж сам письменник. Її захоплення персонажем мало вплив на те, як автор розвивав образ детектива.

Перше оповідання Дойла про Шерлока Холмса вперше з'явилося у пресі 1887 році. Наступні оповідання продовжували публікуватися протягом сорока років, аж до смерті автора. За цей час детектив пережив незліченну кількість пригод, зазвичай в супроводі свого вірного друга і помічника, доктора Ватсона. Всього Дойл написав 60 оповідань про Шерлока Холмса.

У різних країнах існують десятки присвячених йому товариств, музеїв і пам'ятників, шанувальники досі пишуть йому листи, романісти складають продовження його пригод, а книга рекордів Гіннесса називає Холмса "самим екранізуємим літературним героєм".

                                           Міжнародний день чаю

Чай - найпопулярніший напій на Землі. Друге місце за популярністю належить пиву. В Ірландії та Англії все ж пиво популярніше за чай.

«День чаю» відзначається щорічно 15 грудня. Метою створення цього цікавого свята стало залучення уваги урядів і громадян до проблем поширення чаю, зміцнення взаємозв’язків між виробниками і споживачами чайної продукції, а так само обговорення проблем дрібних виробників і працівників чайних виробництв. 15 грудня була прийнята «Світова Декларація Прав працівників чайної індустрії», що безпосередньо вказує на те, що чайна галузь змушена боротися з безліччю проблем, які потребують вирішення.

Ідея відзначати «День чаю» практично витала в повітрі вже багато років. І після обговорення на всесвітніх громадських форумах в індійському Мумбаї в 2004 році і бразильському Порту-Алегрі, в особі Центру з освіти і Спілкування в 2005 році, дата 15 грудня стала носити назву «Міжнародний день чаю».

Офіційний Міжнародний день чаю тепер відзначається щорічно 21 травня, згідно з резолюцією ООН № A/RES/74/241. Вона була прийнята 21 грудня 2019 року і закликає Продовольчу і сільськогосподарську організацію Об’єднаних Націй (ФАО) очолити святкування Дня.

Найгучніше святкування «Міжнародного дня чаю» відповідно проходить в Індії і Шрі-Ланці, але такі країни, як Непал, Індонезія, Бангладеш, В’єтнам, Кенія, Уганда, Малайзія і Танзанія, будучи також у ряді провідних світових сільгоспвиробників чаю, не залишаються байдужими до цього свята.

Про користь вживання різноманітних сортів чаю написано не мало наукових праць. У багатьох країнах по всьому світу існують унікальні багатовікові чайні традиції. І «День чаю» є чудова можливість згадати про них і приєднатися до численних привітань на адресу всіх тих людей, хто весь цей час працює над тим, щоб у нас на столі був цей чудовий напій. З Днем чаю!

 День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу

День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу — день пам'яті в Україні, що відзначається щорічно 18 травня у річницю депортації кримськотатарського народу 1944 року. Започаткований 12 листопада 2015 року постановою Верховної Ради України.

Тією ж постановою ВР депортація з Криму кримських татар визнана геноцидом кримськотатарського народу. 

18 травня є днем скорботи в історії кримськотатарського народу і днем пам’яті в Україні. В цей день 1944 року за наказом Сталіна люди були з корінням вирвані зі своєї рідної землі — близько 200 тисяч кримських татар зігнали до залізничних товарних вагонів і депортували з рідного півострова у віддалені регіони Радянського Союзу — від північного Передуралля до республік Середньої Азії. В основному, це були жінки, діти і люди похилого віку. Чоловіки в цей час воювали на фронтах Другої світової війни у лавах Червоної армії.

1994-го року в Україні, згідно Указу Президента України № 165/94 від 14-го квітня 1994 року, відзначався «День скорботи і пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу». Згодом, 16 травня 2014 року указом виконувача обов'язків Президента України Олександра Турчинова, напередодні 70-ї річниці виселення кримських татар з Криму започаткований «День боротьби за права кримськотатарського народу», що згідно з документом відзначається щорічно 18 травня.

12 листопада 2015 року Верховною Радою України установлений 18 травня «День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу», який також вшановує пам'ять жертв депортації кримськотатарського народу 1944 року.

Про долю кримськотатарського народу українські режисери зняли низку художніх фільмів.

 Для вшанування жертв депортації в Україні відбуваються різні заходи, просвітницькі кампанії. Зокрема про трагедію народу розповідають і в художній формі. Так, «Кримська платформа та Представництво Президента в АР «Крим» пропонують переглянути три знакові фільми про боротьбу кримськотатарського народу 80 років тому і зараз, під час російської окупації півострова.

«Додому» / Evge (2019) — драма про повернення кримськотатарської
родини до Криму після окупації росією.

«Чужа молитва» (2017) — історія кримськотатарської дівчини, яка
рятувала єврейських дітей під час Другої світової війни.

«Хайтарма» (2013) — історія льотчика Амет-Хана Султана та депортації
кримських татар.

Художній фільм до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу "Хайтарма"

Все починається з родини

Всесвітній день вишиванки — міжнародне свято, яке покликане зберегти давні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Дата проведення — щороку в третій четвер травня. Свято не прив'язане до жодного державного чи релігійного. До нього може долучитися будь-хто, одягнувши вишиванку.

Святу передувала акція «Всесвітній день вишиванки», котру в 2006 році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. До цього спонукав її друг Ігор Житарюк, який прийшов на пару у вишиванці. Леся запропонувала одногрупникам та іншим студентам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Спочатку вишиванки одягнули кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету. Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України. Співзасновники Дня вишиванки надсилали листи до державних органів з проханням підтримати студентів у започаткуванні свята.

Перші роки свято найширше відзначалося в Чернівцях. Дата, третій четвер травня, була обрана з наміром підкреслити, що святкування припадає на будній день, і що вишиванка – органічна складова повсякденної культури українців.

Народні костюми у музеї Бережан на Тернопільщині

Надалі сформувалася традиції проводити конкурси у інтернет-мережі, наприклад, «Найкраща вишиванка» або «Найкраще фото» у вишиванці. Фото у вишиванках викладають у мережу не лише жителі України, а також і українці за кордоном. З огляду на російсько-українську війну, що триває з 2014 року, свято стало нагодою актуалізувати національну ідентичність українців. Попит на вишиванки зріс після широкого вторгнення Росії. Чимало публічних осіб популяризовують носіння вишиванки.

Ініціативи з надання святу статусу державного не отримали успіху. Втім Леся Воронюк зазначає, що офіційність свята накладає зобов'язання на людей, а його неофіційний характер лишає більше свободи.

Популярності свята сприяє уявлення про вишиту сорочку як оберіг і популяризація відомостей про регіональні традиції вишивання в Україні. Воно посприяло використанню давніх традиційних елементів вишивки в сучасному одязі. День вишиванки слугує приводом для науково-популярних матеріалів, які розповідають про історію та традиції давнього та сучасного вишитого одягу.

"Культура і побут населення України" 

V. I. Naulko. Навчальний посібник. 19993 р.

• Перше видання цієї книжки (1991 р.) стало водночас і першим знайомством читача з оригінальним систематизованим посібником з українського народознавства. У другому, доповненому і переробленому виданні з урахуванням новітніх даних подано огляд основних етапів етнічної історії України, розвитку різноманітних сфер матеріальної та духовної культури її населення, містяться відомості про українську діаспору та її культурні надбання. Для науковців, студентів, усіх, хто цікавиться історією та етнографією рідного краю.

 До 80-ї річниці перемоги над нацизмом у Європі

У цьому році виповнюється 80 років від завершення Другої світової війни. Українці на боці антигітлерівської коаліції зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Мільйони вихідців із України чинили спротив зі зброєю в руках у різних регулярних арміях світу, сотні тисяч боролися в підпільних і повстанських структурах. Українці зробили вагомий внесок у перемогу над нацизмом — у лавах антигітлерівської коаліції воювали близько 8 млн наших громадян. Втрати України становили від 8 до 10 млн осіб, більшість із яких — цивільні..

80-річчя завершення Другої світової Україна зустрічає в умовах повномасштабного вторгнення рф — найбільшої війни в Європі з 1945 року. Вона спричинила гостру безпекову кризу в Європі, незнану з часів Другої світової війни. Очевидно, перебіг, а згодом і наслідки, цієї війни безпосередньо впливають на глобальні тенденції, що спонукає до створення засад нових безпекових правил у Європі. Пам’ятаючи подвиг предків, маємо здолати новітнє зло — рашизм.

 Книги, які варто прочитити

"Україна в полум'ї війни 1941-1945"

На основі аналізу фактичного матеріалу, нових архівних джерел автори розглядають найважливіші операції Червоної армії на території України, що суттєво вплинули на подальший хід другої світової війни, значною мірою збагатили воєнне мистецтво. У книзі розкриваються діяльність руху Опору, тактика козачих та кавалерійських формувань, що визволяли українську землю від ненависного ворога, особливості політико- виховної роботи серед військовослужбовців у фронтових умовах, масовий героїзм, мужність, самовідданість бійців і командирів, які вистояли і перемогли у жорстокому двобої з фашизмом. Для усіх тих, хто виявляє інтерес до історії Великої Вітчизняної війни.

Музичук С., Марчук І. "Українська повстанча армія"

Книга у науково - популярній формі розповідає про передумови, історію створення, структуру, бойові дії, озброєння, уніформу, символіку та нагороди Української Повстанчої Армії - найвідомішої нерегулярної революційної формації XX століття, створеної у роки Другої Світової війни, яка вела збройну боротьбу за здобуття Незалежної Української Держави протягом 1940-х-1950-х рр.

Видання вирізняється історичною достовірністю, об'єктивністю підходу до описаних подій, новизною та повнотою залучених документів, містить кольорові ілюстрації, унікальні документи та фотографії, багато з яких публікуються вперше