Шановні колеги!

З 09 по 21 лютого 2024 року починаємо знайомитися з макетами підручників на 7 клас НУШ. Графік онлайн - презентацій авторських концепцій підручників, поданих на конкурсних відбір підручників (крім електронних) для здобувачів повної загальної середньої освіти і педагогічних працівників у 2023-2024 роках (7 клас) Онлайн-презентації будуть доступні на YouTube-каналі ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти».

Інститут модернізації змісту освіти

12.02. 2024 14-00

Українська мова: підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти.

12.02. 2024 16-00

Технології: підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти.

13.02.2024 14-00

Географія: підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти.

13.02.2024 16-00

Інформатика: підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти.

14.02.2024 14-00

Українська література: підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти.

Зарубіжна література: підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти.

14.02.2024 16-00

Біологія: підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти.

15.02.2024 14-00

Алгебра: підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти.

Геометрія: підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти.

Математика: підручник інтегрованого курсу для 7 класу закладів загальної середньої освіти (до 2-х частин).

15.02.2024 16-00

Мистецтво: підручник інтегрованого курсу для 7 класу закладів загальної середньої освіти.

16.02.2024 14-00

Історія України: підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти.

Історія: України і світ: підручник інтегрованого курсу для 7 класу закладів загальної середньої освіти.

16.02.2024 16-00

Здоров'я, безпека та добробут: підручник інтегрованого курсу для 7 класу закладів загальної середньої освіти.

19.02.2024 14-00

Англійська мова (7-й рік навчання): підручник  для 7 класу закладів загальної середньої освіти (з аудіосупроводом).

19.02.2024 16-00

Хімія: підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти.

20.02.2024 14-00

Фізика: підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти.

20.02.2024 16-00

Всесвітня історія: підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти.

 

     День безпеки в Інтернеті

6 лютого 2024 року у світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day) під гаслом “Разом для найкращого Інтернету”. Це вже 21 День безпечного Інтернету.

Метою Дня безпечного Інтернету є поширення знань про безпечне та відповідальне використання цифрових технологій для дітей та молоді.  Більш того, це запрошення для всіх до поважливого онлайнового спілкування задля забезпечення найкращого цифрового досвіду.

Ця подія дозволяє зробити акцент на позитивному використанні технологій і вивчити роль, яку ми всі граємо в цілях сприяння створенню кращого і більш безпечної онлайн-спільноти. Воно служить закликом для молодих людей, батьків, вихователів, вчителів, соціальних працівників, співробітників правоохоронних органів, підприємств, політиків і широких верств суспільства, щоб об’єднатися з метою сприяння та створення найбільш позитивного і кращого інтернету.

Рекомендуємо учасникам освітнього процесу ознайомитися з добіркою корисних освітніх матеріалів:

Дізнатися як зробити свій гаджет безпечним для використання та що робити, якщо хтось зв’язується з тобою, а ти цього не хочеш. Відповіді на ці та інші питання з онлайн-безпеки можна знайти у симуляторі “Онлайн-безпека для дітей”.

Як створити безпечний пароль і захистити свою приватність у мережі, розібратися, хто такий булер чи кібербулер, чому не варто реагувати на тролінг та як розпізнати онлайн-шахрая допоможе симулятор “Онлайн-безпека для підлітків”.

Знайомити дитину з правилами безпеки в інтернеті потрібно змалку. Тому батькам варто бути обізнаними з усіма “підводними каменями” мережі. Навчіться розмовляти з дітьми про приватність і захист в інтернеті, небажані контакти тощо. Симулятор “Онлайн-безпека для батьків” допоможе дізнатися, з якими проблемами стикаються діти онлайн та які базові правила допоможуть малечі почуватися безпечно в інтернеті.

Беззпека дітей в інтернеті — це відповідальність не лише батьків, а й учителів. Дізнайтеся, як покращити свої цифрові навички та провести безпечний онлайн-урок. Навчіться розпізнавати загрози, з якими учні найчастіше стикаються в інтернеті, наприклад, кібербулінг та грумінг. Усе це та навіть більше знайдете в симуляторі “Онлайн-безпека для освітян”.

Дітям і молодим людям віком до 18 років радимо ознайомитися з рекомендаціями Ради Європи щодо поваги, захисту та здійснення прав дитини в цифровому середовищі “Дізнайся про свої права в цифровому середовищі”.

                     Всесвітній день читання вголос

1 лютого проводиться Всесвітній день читання вголос. Це день, присвячений силі грамотності та тієї радості, яка виникає, коли ми розповідаємо вголос історії в сім'ї, класі і суспільстві. Свято започатковане некомерційною організацією LitWorld і спонсорується Scholastic. 

Учні 2-А класу ліцею "Успіх", вчитель Шепко Наталія Володимирівна приєдналися до акції читання в голос та завітали до шкільної бібліотеки.

Читання вголос розвиває швидкість мовлення. Це розширює словниковий запас. Гарне читання вголос потребує часу. Це не те, що можна квапити або втискати. Необхідно обговорювати, ділитися почуттями і робити прогнози. Процес покращує розуміння й активне слухання. Читання вголос знижує стрес і робить нас щасливими.

Запам'ятовування є найсильнішим під час безпосереднього читання вголос, що свідчить про те, що вплив відбувається не тільки від чуття слів, а й від їхнього вимовляння. Це пояснюється тим, що усне проголошення слова створює досвід, що запам'ятовується, - явище, яке дослідники називають "ефектом виробництва".

Читання дитині вголос також має безліч переваг. Воно допомагає їм розвивати навички мислення, зміцнює навички слухання і підвищує грамотність. 

 День пам’яті Героїв Крут

29 січня в Україні відзначають пам'ять героїв Крут - українських студентів, які ціною власного життя зупинили більшовицький наступ на Київ у 1918 році.

Бій під Крутами - історія 

У кінці грудня 1917-го уряд радянської Росії розпочав відкриту агресію проти Української Народної Республіки. Більшовиків дратувало проголошення Україною самостійності, тож Москва створила у Харкові окремий "український червоний уряд", який і оголосив війну незалежній частині держави.

Наступ більшовиків українське військове командування очікувало з полтавського напрямку - саме туди скерували свіжі підрозділи. Але наступ почався з іншого боку. 

У грудні 1917-го станцію Бахмач на Чернігівщині - важливий залізничний вузол на кордоні УНР і Росії - охороняв загін Першої української військової школи ім. Б. Хмельницького. На початку 1918 року до них надійшло підкріплення з Києва - 1-ша сотня Куреня студентів Січових Стрільців. Це були студенти Українського народного університету, київського Університету Святого Володимира (нині ім. Т. Шевченка), гімназисти старших класів. Вони зайняли оборону біля станції Крути  - між Ніжином і Бахмачем, за 130 км від Києва.

Вранці 29 січня 1918 року розпочався наступ більшовиків на станцію Крути. За різними даними їх було від 4 до 6-7 тисяч. З українського боку в бою під Крутами брали участь 300-600 бійців. Бій тривав кілька годин: були відбиті декілька атак, бойові втрати більшовиків складали до 300 убитих, а ще поранені, полонені.

Аби уникнути оточення, українським військам віддали наказ відійти. Тоді, відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення. Взвод у сутінках втратив орієнтир і вийшов на станцію Крути, яку вже зайняли червоноармійці. Близько 30 юнаків взяли у полон, катували, а потім стратили.

Бій під Крутами - цікаві факти та значення

У бою під Крутами українські війська виконали наказ командування - наступ більшовиків було зупинено. Наші війська організовано відступили, руйнуючи за собою колії й мости. А Симон Петлюра мав час придушити повстання більшовиків, яке тоді ж розпочалося на заводі "Арсенал".

Саме цими днями тривали переговори між УНР і країнами Четверного союзу (Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною та Болгарією). Важливо було, аби на той момент українська столиця перебувала під контролем Центральної Ради - затримка більшовиків під Крутами дозволила це зробити.

9 лютого 1918 року був підписаний Берестейський мирний договір - УНР була визнана як самостійна держава, а її армія отримала підтримку німецької та австро-угорської армій у боротьбі з більшовиками.

Пам’ятай про Крути - заходи до Дня пам’яті Героїв Крут

• Близько 30 юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків та були страчені, поховали біля Аскольдової Могили. Всі вони - герої Крут, але відомі прізвища лише 19 загиблих. Павло Тичина присвятив Героям Крут вірш "Пам'яті тридцяти". 
  
  
  
  

     Меморіальний комплекс пам'яті Героїв Крут (с.Крути, Чернігівська обл.)

• У 2006 році на місці бою під Крутами встановлено пам'ятник.
  
  
  
• До 80-ї річниці бою під Крутами Монетний двір випустив в обіг пам'ятну монету номіналом 2 гривні.
  
  
  
• У 2019 році на екрани вийшла історична драма Олександра Шапарєва "Крути 1918", яка отримала неоднозначні відгуки.

Бій під Крутами - трагічна і важлива подія в історії нашої країни, яка нагадує про боротьбу за незалежність України. Історія, як відомо, повторюється - сьогодні ми продовжуємо тримати оборону від російської навали.

                                      Державний прапор України

28 січня Верховна Рада України офіційно затвердила синьо-жовтий стяг Державним прапором України. Постанова Верховної Ради України № 2067-ХХ1 від 28 січня 1992 року:

«Затвердити Державним прапором України національний прапор, що являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої - синього кольору, нижньої - жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3»

Нагадаємо, що 23-го серпня 2004 року Президент України Леонід Кучма підписав Указ № 987/2004 «Про День Державного Прапора України». Цим Указом «на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України» встановлено в Україні нове свято — День Державного Прапора України, який щорічно відзначається 23 серпня.

 Джеремі Дронфілд "The Boy Who Followed His Father into Auschwitz"

Книги про Голокост є важливою частиною історії та допомагають нам зрозуміти жахливі наслідки ненависті та дискримінації. Вони висвітлюють не тільки страшні злочини нацистської Німеччини проти єврейського народу, але й страшні наслідки цих дій на всіх, хто був залучений до війни. Крім того, такі історичні книги дають глибоке розуміння того, як насильство та терор можуть змінити життя людей назавжди. Вони розповідають історії про тих, хто був на межі життя та смерті в концтаборах, про тих, хто зміг утекти з них, і про тих, хто боровся проти нацистського режиму зсередини. У книжковому інтернет-магазині laboratoria.pro ви знайдете великий вибір книг про Голокост, які поглиблять ваші знання про цю тему.

Про книгу Хлопчик, який пішов за батьком в Аушвіц

Бестселер №1 за версією Sunday Times

Таємний щоденник, що став свідченням реальних злочинів нацистів

Там, де є сім'я, — є надія

У 1939 році столяр із Відня Густав Кляйнманн разом із шістнадцятирічним сином Фріцом потрапляють у руки гестапо, а згодом у концентраційний табір Бухенвальду. Вони дивом виживають після жорстоких знущань нацистів.

Але згодом, смерть до них підкрадається ближче: Густав дізнається, що його відправляють до Аушвіца, а для Фріца відпустити батька — немислимо. Відчайдушно прагнучи бути разом, юнак робить божевільний вибір — наполягає на тому, що теж повинен піти. Для нацистів це рішення дається з легкістю, адже один табір смерті не відрізняється від іншого. 

Протягом шести років жаху і незмірних страждань живими їх тримає одна річ — любов і надія на майбутнє.

Чому варто прочитати книжку «Хлопчик, який пішов за батьком в Аушвіц»?

• Дивовижна історія про героїчний і непорушний зв'язок між батьком і сином, яка надихає як «Татуювальник Аушвіцу» і зачаровує як «Вибір».
• Написана на основі реального щоденника Густава Кляйнманна, ретельних архівних досліджень й інтерв'ю з молодшим братом Фріца Куртом, якого в одинадцять років відправили до США, щоб уникнути війни.
• Надзвичайна розповідь про мужність, вірність, виживання і любов, яку неможливо забути.

Про автора:

Джеремі Дронфілд — доктор археології в Кембриджі та автор художніх книжок. Його перший роман увійшов до шорт-лиіста Меморіальної премії Джона Крізі за дебютну кримінальну фантастику. Також займається копірайтингом і пише нонфікшн.

 Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

Щорічно 27 січня міжнародна спільнота вшановує пам’ять жертв Голокосту.

 27 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших нацистських таборів смерті – Аушвіц-Біркенау.

Під час Другої світової війни 6 мільйонів євреїв стали жертвами нацистської політики, що передбачала знищення народів і груп, які нацисти вважали загрозою або неповноцінними. Близько 1,5 мільйона з них були з території сучасної України. 

«Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, завжди слугуватиме всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…» – таке формулювання містить резолюція Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 2005 року, якою запроваджено памʼятну дату. Утім, останній рік війни Росії проти України виразно засвідчив, що пасивна памʼять про злочини геноциду не є запобіжником від їхнього повторення. Необхідний мінімум – активне осмислення та діалог, щоб сприяти постійній свідомості у принаймні значної частини суспільства того, як діють механізми соціальної агресії.

 А ще – уважність з боку міжнародних інституцій до системних порушень прав людини авторитарними режимами, щоб не бути засліпленими й заскоченими зненацька тим, що людиноненависницька ідеологія загорнулася в нову, неочевидну, обгортку. І звісно – неможливо запобігати повторенню геноцидів у майбутньому без рішучого і справедливого засудження та покарання організаторів і виконавців подібних злочинів сьогодні. І без власне готовності діяти на випередження. Міжнародний день памʼяті жертв Голокосту – нагода ще раз замислитися над цим.

 За минулий рік ключові місця памʼяті про Голокост в Україні стали обʼєктами нападу з боку рашизму. 

Бабин Яр. Символ Голокосту від куль у Східній Європі. 1 березня 2022 року, через вісім десятиліть після масових розстрілів, скоєних нацистами в цьому урочищі, а потім спалення ними тіл, щоб замести сліди своїх злочинів, – світ знову побачив обгорілі тіла загиблих у Бабиному Яру. Цього разу – внаслідок російської ракетної атаки.

 Дробицький Яр у Харкові. Це – відоме місце масових розстрілів цивільного, насамперед єврейського, населення нацистами під час Другої світової війни. За різними оцінками, тут поховано від 14 до 20 тисяч жертв нацизму. У 2002 році на місці трагедії відкрили меморіал. А у 2022-му в центральний монумент меморіалу – менору влучили російські снаряди. Люди, які пережили Голокост чи нацистські табори смерті, після повномасштабного нападу Росії на Україну стали жертвами рашизму.

 Ванда Об’єдкова була однією з тих людей, які вижили в окупованому гітлерівцями Маріуполі. Її мати була єврейкою. Ванда Семенівна вижила тільки тому, що переховувалася від нацистів у міських підвалах. У цих же міських маріупольських підвалах обірвалося через 80 років її життя, 4 квітня 2022 року, коли вулиці й будинки міста перетворювали в пустку російська артилерія й авіація. 

 Борис Романченко був в’язнем одного з найбільших концтаборів нацистської Німеччини — Бухенвальду. Крім того, його утримували в таборах Пенемюнде, Дора та Берген-Бельзен. Він опікувався збереженням пам'яті про нацистські злочини, був віцепрезидентом Міжнародного комітету Бухенвальд-Дора. Свої знання про жахітття Другої світової війни Борис Тимофійович передавав майбутнім поколінням. Його життя обірвалося не в нацистській в’язниці чи за колючим дротом, а у власній харківській квартирі, в яку 18 березня 2022 року влучили смертоносною зброєю росіяни. Борису Романченку було 96 років. 

 Ми бачимо, що навіть маючи таке потужне застереження, як памʼять про Голокост, не всі народи зробили висновки з цієї жахливої сторінки в історії людства. Значить, нам потрібно потроїти зусилля, віднайти нові підходи для збереження цієї памʼяті живою, для поширення правди про геноциди, щоб уникнути їх нового й нового повторення.

 матеріал взято