Всесвітній день усмішки

2 жовтня 2026 року відзначають Всесвітній день усмішки — неофіційне свято, яке щороку припадає на першу п’ятницю жовтня. Його започаткував американський художник Харві Болл, який у 1963 році створив той самий жовтий смайлик із усміхненим обличчям. Ідея свята проста: зробити добру справу, подарувати комусь усмішку та хоча б на один день нагадати про силу звичайної людської доброти.

Болл створив жовте кругле обличчя з двома очима та простою чорною усмішкою у 1963 році. До художника звернулася страхова компанія State Mutual Life Assurance Company. Після об’єднання з іншою компанією серед працівників виникли проблеми з настроєм і моральним духом. Керівництво хотіло придумати простий символ, який допоміг би створити доброзичливішу атмосферу. Боллу запропонували зробити невеликий малюнок для внутрішньої кампанії компанії.

П'ятницю для цього дня обрали невипадково. Вона сама по собі асоціюється з гарним настроєм, адже попереду вихідні. А початок жовтня для багатьох людей уже означає коротші дні, холоднішу погоду та завершення теплого сезону. Тож ідея свята полягає в тому, щоб додати трохи позитиву саме в цей період.

 День захисників і захисниць України

1 жовтня в Україні відзначають День захисників і захисниць — державне свято, присвячене військовослужбовцям та всім, хто стоїть на захисті держави. Саме на цю дату свято перенесли у 2023 році після календарної реформи. Відтоді 1 жовтня також відзначають Покрову Пресвятої Богородиці та День Українського козацтва.

За роки незалежності дата й назва дня, присвяченого захисникам України, змінювалися кілька разів. Спочатку в державному календарі залишалася дата 23 лютого, пізніше свято перенесли на 14 жовтня, а з 2023 року його відзначають 1 жовтня.

Щодня о 9 годині з гучномовців лунає оголошення про загальнонаціональну хвилину мовчання. Найпростіший спосіб віддати шану полеглим захисникам та захисницям України – схилити голову під час хвилини памʼяті та скорботи. Це не формальність і не звичка. У цей момент приходить усвідомлення, що свобода тримається на плечах тих, хто заплатив і продовжує платити найвищу ціну.

Шостий рік поспіль, коли вдячність переплітається з відповідальністю, а памʼять про загиблих - із думкою про майбутнє. Бо попереду ще один шлях: шлях повернення мільйонів ветеранів і ветеранок у цивільне життя, де вони мають відчути довіру, підтримку і гідне ставлення.

До Дня захисників та захиснмць України рекомендуємо прочитати такі книжки.У цих книжках - реальний досвід війни та переживань, які вона приносить: складний окопний побут, страх і надія, відвага і втрата. Ці історії варто читати, щоб пам'ятати. 

«Битись не можна відступити», Павло Белянський

Автобіографічна і чесна проза про людей, які не планували ставати військовими, але на початку великого вторгнення російських військ в Україну вони взяли до рук зброю, щоб захистити свою країну. Разом із героями ви пройдете шлях від формування підрозділу до боїв із ворогом, визволення сіл та їхніх мешканців, відчуття розчарування і втрат.

Цьогоріч книжка здобула Національну премію України імені Тараса Шевченка в номінації «Проза».

Павло Белянський у 2022 році долучився спочатку до ТрО, а пізніше — до батальйону спеціального призначення ЗСУ.

«Позивний «Бандерас», Сергій Дзюба, Артемій Кірсанов 

Мужні чоловіки, які виконують справжній військовий обов’язок, підлі та підступні сепаратисти, калібровані вороги в образі полковника російського ГРУ, шпигунські пристрасті, кмітливі контррозвідники, м’який і беззахисний «мирняк», ностальгія за втраченим шматочком маленької батьківщини, кохання, зрада, смерті й нові життя. Все сплелось у супербойовику, заснованому на реальних подіях. Динамічний сюжет, захоплюючий — кінематографічний! — стиль оповіді, яскраві герої та оригінальні діалоги. Успіху книзі додала кінострічка, міжнародна прем’єра якої відбулась у Торонто кілька років тому. Якщо хтось хоче знати, як мають виглядати популярні бойовики про справжніх захисників вітчизни, то роман Сергія Дзюби та Артемія Кірсанова — відмінний приклад.

День пам’яті трагедії Бабиного Яру

Бабин Яр – місце пам’яті та некрополь близько 100 тисяч цивільних громадян і військовополонених, розстріляних нацистами у 1941–1943 роках. Серед них – євреї і роми, червоноармійці, комуністи, підпільники Організації українських націоналістів, в’язні Сирецького концтабору, «саботажники», порушники комендантської години та навіть пацієнти психіатричної лікарні імені Павлова.

Масовий розстріл євреїв у Бабиному Яру 29–30 вересня 1941 року став символом «Голокосту від куль» і нацистської політики масового знищення людей.

Розстріли в урочищі розпочалися відразу після вступу нацистів та їхніх союзників до Києва у вересні 1941 року і відбувалися чи не щоденно до завершення окупації міста.

Найтрагічнішими стали 29–30 вересня, коли вбили майже 34 тисячі євреїв – мешканців Києва. В німецьких донесеннях цю операцію назвали «гросакцією» («велика акція», від нім. Großaktion). Формальним приводом для неї стала радянська диверсія зі знищення Хрещатика 24 вересня.

Нацистська операція в Бабиному Яру 29–30 вересня стала однією з наймасштабніших каральних акцій Другої світової війни. Більшість населених пунктів України мають свої більші чи менші «бабині яри» – місця нацистських розстрілів євреїв та інших жертв.

Виконавцем розстрілів кінця вересня – початку жовтня 1941 року в Бабиному Яру була зондеркоманда 4а під орудою штандартенфюрера СС Пауля Блобеля. Цей нацистський підрозділ здійснив також масові вбивства євреїв у Львові, Рівному, Луцьку, Новограді-Волинському, Житомирі, Білій Церкві та інших містах.

Голокост – важка незагоєна рана в історії України в Другій світовій війні. Жертвами злочину стали близько півтора мільйона українських євреїв. Нацисти знищили їх як соціокультурну й етнорелігійну спільноту.

Пам’ять про трагедію Бабиного Яру попри всі обставини завжди залишалася живою. Перші художні твори на цю тему з’явилися вже в 1941–1943 роках. Художник-етнограф Юрій Павлович щодня робив замальовки олівцем із натури. Першими художніми текстами стали поетичні твори Ольги Анстей та Людмили Титової.

По війні радянський режим замовчував або спотворював пам’ять про жертв, намагався зруйнувати сам яр та навколишні кладовища. Проте це йому не вдалося. Бабин Яр залишався застереженням про небезпеку від ненависті, расизму, міжнаціональної ворожнечі, переслідування та знищення людей за етнічною, політичною, релігійною або іншими ознаками. 

Після відкриття й осмислення жахів Голокосту світова спільнота пристала на позицію «ніколи знову», проте геноциди стаються дотепер. Сьогодні в Україні – війна. Рашисти навіть риторику запозичують у нацистів, заявляючи про «розв’язання українського питання», подібно до гітлерівського «розв’язання єврейського питання». Російський так званий «антифашизм» став головною загрозою для євреїв у сучасній Україні та сприяв нарузі над пам’яттю про Голокост: російські війська обстрілюють єврейські цвинтарі, синагоги, навіть Бабин Яр.

Ми побачили жорстокі масові вбивства рашистами чоловіків, жінок, дітей, літніх людей, тварин, тортури – фізичні та моральні, зґвалтування. Навіть іноді мали місце намагання спалити тіла, щоб приховати вчинені злочини, як свого часу, відчуваючи наближення поразки, робили нацисти. Відомості зі звільнених Бучі, Ізюма, Маріуполя та інших українських міст і сіл жахають цивілізований світ. Мир, безпека й рівновага в Європі та світі можливі тільки після того, як Україна переможе у війні, а всіх злочинців буде належно покарано.

Читати книги по темі

«Бабин Яр» — Анатолій Кузнєцов
Документальний роман-гомін очевидця. Автор жив у Києві під час нацистської окупації та на власні очі бачив початок трагедії. Це одне з найправдивіших і найвідоміших свідчень про масові розстріли.

«Мабуть Естер» — Катерина Петровська
Роман-пошук власного родоводу та пам'яті. Письменниця намагається відновити історію своєї прабабусі, яка загинула в Бабиному Яру, та осмислює масштаб катастрофи через долю однієї родини. 

«Бабин Яр. Голосами» — Маріанна Кіяновська
Поетична книга-рефлексія, написана від імені вбитих. За цей твір поетеса отримала Шевченківську премію. Книга допомагає відчути жах Голокосту на рівні особистого болю. 

Сьогодні наше місто Вільнянськ відзначає 186-ту річницю від дня свого заснування. 

До 1924 р. селище при станції Софіївка, до 1935 р. — селище Софіївка, до 1939 р. — селище Красноармійське, до 1966 р. — селище Червоноармійське, з 1966 р. — місто Вільнянськ. Місто районного підпорядкування, центр району, залізнична станція на лінії Синельникове-1 — Запоріжжя-1. Розташоване у верхів'ях річки Вільнянки, за 25 км від м. Запоріжжя. Через місто пролягає автодорога Донецьк — Запоріжжя. Міській раді підпорядковане с. Смородине. Населення м. Вільнянська (станом на 01.01.2007) бл. 17,5 тис. чол. Площа — 1324 га.

З невеликого степового села Софіївка виріс сучасний Вільнянськ - місто з багатою історією, пам'ятками та традиціями, які формувалися поколініями його мешканцями.

Тривалий час вважалося, що Софіївка була заснована як поміщицьке село в 1840 р. Проте на сьогодні це твердження викликає певні сумніви. Так, на думку дослідника Ю.Князькова сучасний Вільнянськ утворився від селища Софіївки, яке з'явилося при однойменній залізничні станції в 1873 р.

Але є відомості, що у середині ХІХ ст. Софіївка вже належала до Катеринославської губернії

Тривалий час вважалося, що Софіївка була заснована як поміщицьке село в 1840 р. Проте на сьогодні це твердження викликає певні сумніви. Так, на думку дослідника Ю.Князькова сучасний Вільнянськ утворився від селища Софіївки, яке з'явилося при однойменній залізничні станції в 1873 р.

Але є відомості, що у середині ХІХ ст. Софіївка вже належала до Катеринославської губернії

Саме це селище при станції Софіївка в 1924—1935 рр. і вважалося районним центром. Стосовно поміщицького села Софіївки, то воно виникло не у 1840 р., а близько 1810—1816 рр. і тепер, за словами Ю.Князькова, це західна частина села Новоселівки, за межею сучасного м. Вільнянська.

З невеликого степового села Софіївка виріс сучасний Вільнянськ - місто з багатою історією, пам'ятками та традиціями, які формувалися поколініями його мешканцями.

Історія Вільнянська читати...

День миру

21 вересня, українці разом з цивілізованим світом відзначають Міжнародний день миру та День миру в Україні. Останній встановлено відповідно до Указу Президента від 5 лютого 2002 року. 

Мета Дня – звернути увагу на необхідність завершення усіх війн та конфліктів, а також підкреслити важливість мирних переговорів, дипломатії та толерантності.

Міжнародний день миру є символом надії та співчуття для мільйонів людей у всьому світі, які прагнуть завершення збройних конфліктів та побудови світу без війн та страждань.  

Особливо це відчуття нині актуальне для нас – українців. Цей день – не лише символічна дата, але й важливе нагадування світу про те, що в нашій країні вже другий рік триває жорстока і кривава війна, яку почала росія. Ми пережили стільки випробувань і втрат, що справді можемо сказати, що як ніхто розуміємо цінність миру. 

 

День усиновлення

17 вересня в Україні відзначається День усиновлення, який співпадає з великим православним святом Віри, Надії, Любові і матері їхньої Софії.

Вперше в Україні воно відзначається з 2009 року. Указ Президента України Віктора Ющенка № 1088/2008, яким цей день був установлений, був підписаний 27 листопада 2008 року. В Указі наголошується суспільна значущість усиновлення (і удочеріння) у забезпеченні права кожної дитини на виховання в сім’ї.

С того часу День усиновлення відзначався щорічно 30 вересня. Згідно з Указом Президента України №455/2023 від 28 липня 2023 року, День усиновлення тепер відзначається 17 вересня. 

Усиновлення – це особливе батьківство, благородний і непростий шлях до щасливої родини. Все більше і більше українських сімей відкривають свої серця і двері домівок для дітей, які потребують допомоги, розуміння і підтримки з боку дорослих. Тому цей день став святом здійснення мрій, другим днем народження багатьох дітей та сімей.

Це свято для дітей, які отримали люблячих та дбайливих батьків. Це свято сімей, які взяли на себе відповідальність за долі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Дякуємо всім усиновлювачам, опікунам, піклувальникам, батькам-вихователям! Прийміть доземний уклін та найщиріші слова поваги з нагоди Дня усиновлення. Ви відкрили дитині своє серце, розділили з нею свою любов і душевне тепло. Ви дали кожній дитині, яка зростає у вашій сім’ї, найважливіше — щастя мати родину.

Хай щедрість та милосердя Ваших душ, заради наших дітей, примножується з кожним днем, а Віра, Надія і Любов ніколи не покидає Ваші серця! 

Нехай у Ваших родинах панує злагода, оселі повняться достатком, а всі теплі слова і побажання, які ви почуєте у цей день, додають сил і душевного спокою, всім мирного неба, світлих надій, упевненості у завтрашньому дні та довгих мирних років життя у квітучій Україні!

 До дня пам'яті захисників України

В Україні День пам'яті захисників, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави, відзначається щороку 29 серпня.

 Цю дату обрано не випадково. Саме в цей день 2014 року під час Іловайської трагедії сталася одна з найкривавіших подій українсько-російської війни — розстріл «зеленого коридору», яким виходили українські військові.

Офіційним символом цього пам'ятного дня є соняшник, оскільки більшість українських воїнів загинули саме в соняшникових полях на Донбасі під час виходу з оточення.

За даними Книги пам’яті полеглих за Україну, з 2014-го, станом на 1 грудня 2021 року загинули 4490 українських воїнів.
Повномасштабне вторгнення Росії 24 лютого 2022-го відкрило нову сторінку героїзму, стійкості та, на жаль, втрат. Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний повідомив, що з моменту повномасштабного нападу на серпень 2022 року.

Як вшановують пам'ять

Загальнонаціональна хвилина мовчання: Щороку 29 серпня о 9:00 ранку країна зупиняється на одну хвилину, щоб згадати полеглих Героїв. У багатьох містах зупиняється громадський транспорт і пішохідний рух.
 Проходять виставки, меморіальні заходи та акції на кшталт «Стіл пам'яті», присвячені вшануванню захисників і захисниць України. 

Після перемоги ми віднайдемо свої традиції пам’яті про загиблих воїнів. Ми вже називаємо і продовжимо називати на їхню честь вулиці. У нас уже є місця пам’яті та меморіальні дошки у публічному просторі. Але після остаточної перемоги в країні повинні постати особливі місця, з проникливою архітектурою і людяними меморіальним практиками, які свідчитимуть, що ми шануємо і дякуємо.

Пам’ятаємо і будемо пам’ятати.

 

Міжнародний день грамотності

Зі святом світлим, днем знань і слова,

Нехай лунає чистамова!

Без помилок щоб кожен писав,

Книжки читав і світ пізнавав.

Адже грамотність — сила і крила,

Що дають натхнення і міць,

Щоб людинапевнено йшла

До омріяних світлих сторіч!

Міжнародний день грамотності відзначається щороку 8 вересня. Його офіційно започаткувала ЮНЕСКО у 1966 році за рекомендацією Всесвітньої конференції міністрів освіти, що проходила в Тегерані у 1965 році. 

Мета Міжнародного дня грамотності — відзначити, що бути грамотним важливо для кожної людини та суспільства в цілому. Він підкреслює важливість грамотності та хоча б базової освіти як незамінних інструментів, що необхідні для побудови інтегрованого й мирного суспільства у XXI столітті.

Цікаві факти та статистика

За даними ООН, у світі налічується приблизно 4 мільярди грамотних людей, проте понад 860 мільйонів дорослих досі залишаються неписьменними.
Близько 100 мільйонів дітей у світі не мають можливості відвідувати школу.
В Україні питання базової неписьменності давно вирішене, проте надзвичайно актуальним залишається питання чистоти мови, високої культури мовлення та поширення української у всіх сферах життя.

 

  1991 було піднято жовто-блакитний прапор над будинком Верховної Ради України

Це знаковий день для народу суверенної України. 4-го вересня 1991 року, після багаторічної окупації з боку промосковських послідовників більшовицького світу, які, як гриби чорної цвілі, що з’явилися на рештках гниючьої російської імперії, після болісних десятиліть нелюдського комуністичного терору, країна впевнено продовжила курс національного розвитку.

Це був ковток свободи. За це вже не відправляли в гулаги і в’язниці, не розстрілювали і не саджали до психдиспансерів, намагаючись знищити особистість медикаментозним шляхом. Жовто-блакитний прапор на будівлі найвищого законодавчого органу держави символізував початок нової епохи для понівеченої країни.

 Мова гідності

Перший  урок нового навчального року — це завжди більше, ніж просто формальний старт. Це момент, коли задається вектор взаємин, формується атмосфера у класі та закладаються ціннісні орієнтири на увесь рік. У сучасних українських реаліях тема «Мова гідності» є надзвичайно актуальною для учнів будь-якого віку.

Гідність — це не абстрактне поняття з підручника. Це те, як ми звертаємося один до одного, як висловлюємо незгоду, як підтримуємо у важку хвилину та як бережемо власні й чужі кордони. Поговоримо про те, як побудувати змістовний, цікавий та натхненний перший урок на цю тему.

Що таке «мова гідності» і чому вона важлива?

Мова гідності — це сукупність слів, інтонацій, дій та поведінкових моделей, які базуються на взаємоповазі, рівності, емпатії та самоповазі. Це вміння говорити так, щоб не принижувати інших, і водночас здатність захистити власне я.

• - Слова мають силу. Вони можуть зцілювати, надихати, об'єднувати, але можуть і завдавати болю.

• - Гідність починається з себе. Людина, яка поважає свої почуття та кордони, здатна поважати інших.

• - Культура спілкування — це вибір. Щодня ми обираємо, яку атмосферу створюємо навколо нас: конфліктну чи підтримуючу.

• ЧИТАТИ ДАЛІ...

 

Що таке «незалежність» очима сучасних дітей та підлітків? Наші учні готові поділитися своїми думками, і ми запускаємо цей важливий марафон у стінах нашого закладу.

Про що цей проєкт?

Наші учні записують короткі відео, де щиро продовжують одну головну фразу: «Для мене незалежність – це…».

Чому це важливо для нас?

Голос кожного малюка: участь беруть діти різного віку .Різні долі, одна мета: долучаються учні з різним життєвим досвідом. Унікальний погляд: кожне дитяче слово — це історія нашого спільного майбутнього. Ми пишаємося тим, що наші ліцеїсти мають активну громадянську позицію та вміють так глибоко мислити. Зовсім скоро ми покажемо перші результати та опублікуємо відео наших учасників на цій сторінці! 

Бажаєте, щоб ваша дитина теж стала частиною флешмобу?

Записуйте свої відео та надсилайте їх класному керівнику або публікуйте у своїх соцмережах із нашими тегами.

#ДітиНезалежноїУкраїни #ЛіцейУспіхВМР #НезалежністьЦе #ГолосДітей #НашіУчні #МайбутнєУкраїни

 «Пиріг Незалежності - 2026»

Офіційно стартує і відкриває анкету реєстрації на конкурс "Мій Пиріг Незалежності"! Якщо у вашій родині є особливий рецепт пирога або ви вже придумали свій Пиріг Незалежності- будемо дуже раді познайомитися з ним.

Для участі у конкурсі необхідно до 24 серпня 2026 року заповнити анкету за посиланням: https://web2.gradus.app/survey/pyrih

Детальна інформація про умови проведення конкурсу та перебіг ініціативидоступна на офіційних інформаційних ресурсах організаторів: - офіційна сторінка конкурсу https://www.instagram.com/pyrih_konkurs/-

 

ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

День Незале́жності Украї́ни — державне свято України, яке відзначається щороку 24 серпня на честь ухвалення Акту проголошення незалежності України та від'єднання від СРСР, що заведено вважати датою відновлення незалежної держави Україна. 

Що стало приводом до проголошення незалежності України

Після 24 серпня 1991 року в Україні щороку проходить святкування Дня Незалежності України. Однак шлях до цього видався нелегким та довгим для нашої держави. Річ у тім, що у 1991 році вже була далеко не перша спроба України отримати незалежність та суверенітет. Ще у ХХ столітті окремі регіони нашої країни прагнули до створення власних держав. Ще у 1918 році з’явилися Українська Народна Республіка, Західноукраїнська НР та Кубань. Однак вільні країни не протрималися довгий час, вже у 1919 році Західноукраїнські землі були поділені між Польщею, Чехословаччиною та Румунією, а у 1920 - УНР та Кубань потрапили під владу більшовиків. 

У 1939 році існувала Карпатська Україна, що була автономною республікою у складі Чехословаччини. Однак  і цього разу Україну спіткала невдача, коли в ніч на 14 березня, угорські війська разом з гітлерівськими силами окупували ці території. Історичною датою вважається й 30 червня 1941 року, коли Ярослав Стеценко від імені ОУН проголосив Україну незалежною державою. Німці придушили цю ідею, а членів ОУН чекали розстріли та арешти. 

Тож, як бачимо, історія Дня Незалежності України мала довгий і тернистий шлях, завдяки якому Україна все є таки стала вільною. Саме тому, День Незалежності в Україні - це величезне свято, яке щороку відзначається українцями, це дата, коли ми вшановуємо пам’ять тих, хто боровся за наш суверенітет та радіємо, що вибрати саме таких шлях для нашої держави та її громадян.

Історія

Як святкують День Незалежності України

Цікавим є й те, як святкують День Незалежності України. З кожним роком це свято набуває все більшого значення для нашого народу. 2026 рік не є виключенням, адже сьогоднішні реалії війни, нагадують нам про те, що наш народ знов має боротися за свою свободу, волю та незалежність. 

Звичаї та традиції під час святкування Дня Незалежності України

Щороку на честь Незалежності нашої держави у різних містах України проходять виставки, концерти, паради тощо. Незмінною традицією є й покладання квітів до пам’ятників видатних діячів українського народу.

У День Незалежності України 2026 можна буде побачити й безліч заходів, які присвячені основним цінностям українського народу. Наприклад, у Києві було створено фестиваль “Про Українське”, який у 2024 році вперше проходив офлайн. Тут всі охочі могли насолодитися мистецтвом, крізь яке доносилися п’ять принципів українців: кінострічки демонстрували сміливість, у візуальному мистецтві можна побачити гумор, література сповнена свободи, театральне мистецтво розповідає про любов, а чуйність розкривається через музичні твори.

  Надійшли нові підручники НУШ 2026 рік

З новин знаємо, що дуже багато згоріло підручників на складах, але заклад все таки встиг отримати на 9 та 4  клас:

1. Зарубіжна літератуа 9 клас (авт. Ніколенко О. М.)

2. Фізика 9 клас (авт. Бар'яхтар В. Г.)

3. Хімія 9 клас (авт. Григорович О. В.)

4. Здоров'я, безпека та добробут 9 кл. (авт. Гущина Н. І.)

5. Підприємництво і фінансова  грамотність 9 кл. (авт. Ролік В. А.)

6. Мистецтво 9 кл. (авт. Масол Л. М.)

7. Громадянська освіта 9 кл. (авт. Пометун О. І.)

8. Українська мова 9 кл. (авт. Авраменко О.)

9. Алгебра 9 кл. (авт. Мерзляк А. Г.)

10. Геометрія 9 кл. (авт. Мерзляк А. Г.)

11. Англійська мова 9 кл. (авт. Джозеф Н.)

12. Інформатика 9 кл. (авт. Морзе Н.)

13. Біологія 9 кл.(авт. Балан П.)

14. Всесвітня історія 9 кл.  (авт. Щупак І. Я.)

15. Історія України 9 кл. (авт. Щупак І. Я.)

16. Технології 9 кл. (авт. Біленко О. В.)

17. Українська література 9 кл. (авт. Авраменко О.)

18. Географія 9 кл. (авт. Гільберг Т.Г.)

19. Правознавство 9 кл. (авт. Наровлянський О.)

20. Математика 4 кл. Ч. 1 (авт. Скворцова С. О.)

21. Математика 4 кл. Ч. 2 (авт. Скворцова С. О.)

22. Дизайн і технології 4 кл. (авт. Агєєва О. В.)

23. Англійська мова 4 кл. (авт. Мітчелл Г. К.)

24. Літературне читання 4 кл. Ч. 1 (авт. Савченко О.)