День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя

Ця пам’ятна дата встановлена 2020 року Указом Президента України № 58 на вшанування мужності й героїзму громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території – в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, відзначення річниці проведення 26 лютого 2014 року в місті Сімферополі мітингу на підтримку територіальної цілісності України за участю кримських татар, українців та представників інших національностей.

20 лютого 2014-го розпочалася активна збройна агресія Росії проти України з переміщенням російських військових підрозділів у Криму та в районі Керченської протоки. Ця дата зафіксована на відомчій медалі Міністерства оборони Росії «За повернення Криму». А в заяві Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року та в Законі України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення дати початку тимчасової окупації» 20 лютого 2014 року визначено днем початку російської агресії.

У лютому – березні конфлікт розвивався в Криму. Туди зайшли російські військові без розпізнавальних знаків; із місцевих жителів створювали та озброювали іррегулярні формування найманців, їх використовували разом із підрозділами збройних сил РФ, дислокованими в Криму. На  півострові встановили режим воєнної окупації.

Війна Росії проти України почалася з Криму. Тимчасова окупація Автономної Республіки Крим та міста Севастополя російськими регулярними з'єднаннями й підрозділами, підпорядкованими міністерству оборони РФ, підрозділами та спеціальними формуваннями, підпорядкованими іншим силовим відомствам РФ, їхніми радниками, інструкторами та іррегулярними незаконними збройними формуваннями, озброєними терористичними бандами та групами найманців, створеними, підпорядкованими та фінансованими Росією, та спроба його анексії, що триває вже 9 років, є актом кричущого порушення норм і принципів міжнародного права, суверенітету й територіальної цілісності України.

24 лютого 2014 року кораблі військово-морського флоту РФ, які охороняли морську акваторію в районі проведення Сочинської олімпіади, прийняли на борт у Новоросійську «зелених чоловічків» (російських військовослужбовців без розпізнавальних знаків ЗС РФ) разом із бойовою технікою та вийшли курсом на Севастополь.

26 лютого на заклик Меджлісу кримськотатарського народу до Верховної Ради Криму вийшли тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей чинити спротив російській окупації та заявили світу про цілісність України. Мітинг зібрав від 5 до 10 тисяч учасників. Наступного дня, о 5-й ранку до парламенту та уряду АРК увійшли регулярні військові формування РФ і захопили будівлі.

28 лютого Верховна Рада Криму під «наглядом» військовослужбовців ЗС РФ проголосувала за проведення референдуму про статус Криму. Того ж дня підрозділи ЗС РФ розпочали блокування українських військових частин та об’єктів на півострові, захопили аеропорти Бельбек і Сімферополь, сухопутні в’їзди до Криму з боку Херсонщини.

16 березня 2014 року відбувся псевдореферендум про статус Криму. Цей захід, зрежисований Росією, бойкотували кримські татари та інші проукраїнськи налаштовані жителі півострова. 25 березня захоплено останню військову частину, що тримала український прапор у Криму – морський тральник «Черкаси» ВМС України. Відтоді Автономна Республіка Крим і місто Севастополь окуповані збройними силами Росії.                                                           

 Третя річниця повномасштабного російського  вторгнення в Україну

У понеділок, 24 лютого 2025 року, виповнюється 3 роки від повномасштабного вторгнення військ російської федерації в Україну, яке стало продовженням окупації Автономної республіки Крим в лютому 2014 року та захоплення частини Донецької і Луганської областей навесні того ж року. 

До третьої річниці повномасштабного вторгнення у світі пройде

 глобальна акція “Stop the Evil/ Зупинимо зло”: у чому рішення?

Strichka – цифрова платформа українців, що діють за кордоном, – оголошує про початок нової масштабної акції "Stop the Evil/Зупинимо зло", присвяченої третій річниці повномасштабного вторгнення росії в Україну. Акція триватиме з 20 лютого по 3 березня 2025 року та має об'єднати українців та наших союзників у десятках країн світу.

"Україна зараз – останній рубіж вільного світу. Чим далі, тим ближче російська агресія до кордонів Європи і НАТО. Якщо росія та її спільники не будуть зупинені зараз, то вони підуть далі, і світової війни буде не уникнути. Зупинити російську агресію потрібно зараз, поки ще не пізно, і це можна зробити лише разом. Кожен постріл по Україні – це постріл по європейській безпеці. Кожна російська ракета, що влучає в українські міста – це послання всьому цивілізованому світу: ви наступні. Історія вже довела: спроби умиротворення агресора призводять лише до більшої війни, а його обіцянки не варті довіри, – наголошує команда Strichka. – Сьогодні підтримка України важлива, як ніколи. Саме тому ми оголошуємо про початок нової глобальної акції та закликаємо всіх небайдужих доєднатися"

 

День Героїв Небесної Сотні

  20 лютого Україна вшановує пам'ять Героїв Небесної сотні. 11 років тому відбулися масові розстріли майданівців на вулиці Інститутській у Києві. У цей день загинуло 48 людей, які разом з тисячами інших протестувальників відстоювали європейське майбутнє України.

Як розпочалася Революція Гідності?

21 листопада 2013 року Кабінет Міністрів на чолі з тодішнім прем’єром Миколою Азаровим ухвалив рішення призупинити підготовку до укладання Угоди про асоціацію та вільну торгівлю України з Євросоюзом. Водночас влада на чолі з експрезидентом Януковичем продовжувала зміцнювати зв’язки з Росією.

Увечері того ж дня на Майдан Незалежності у Києві з мирним протестом вийшли декілька сотень українців. Через кілька днів, 24 листопада, на головній вулиці столиці вже зібралося понад сто тисяч прихильників євроінтеграції.Майже одразу спецпризначенці почали розганяти протестувальників: відбувалися сутички біля будівлі Кабінету Міністрів, штурм наметового містечка на Європейській площі.

Коли 29 листопада Янукович остаточно відмовився підписувати Угоду про асоціацію з ЄС, опозиція почала вимагати відставки уряду та дострокових виборів.

30 листопада вночі бійці спецпідрозділу МВС "Беркут" жорстоко побили кілька сотень мітингарів біля монумента Незалежності. Можна вважати, що того дня закінчився Євромайдан і розпочалася Революція Гідності.

Жорстокість силовиків породжувала спротив, тому 1 грудня колонами до майдану Незалежності рушили вже від 500 тисяч до мільйона людей. Учасники Революції почали брати під контроль державні будівлі й паралельно відбиватися від "Беркуту".

16 січня депутати ухвалили пакет "диктаторських" законів, які суттєво обмежували права громадян на протест. Через обурення учасники Революції Гідності вирушили до Верховної Ради. Тодішня "міліція" застосувала проти майданівців світло-шумові гранати, помпові рушниці та водомети, а вони захищалися "коктейлями Молотова" й металевими щитами.

22 січня на вулиці Михайла Грушевського загинули перші учасники Євромайдану – Сергій Нігоян, Михайло Жизневський та Роман Сеник. Цей період увійшов в історію України як "Вогнехреще".

Переломний момент Майдану і перемога нам режимом Януковича

Кульмінація протестів припала на 18, 19 та 20 лютого, розповідає гендиректор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло. Їх називають найтрагічнішими днями Майдану.

18 лютого депутати готувалися розглядати зміни до Конституції, які дозволили б припинити президентські повноваження Януковича.

Протестувальники вирішили провести ходу до Верховної Ради, щоб закликати нардепів підтримати зміни. Та в Маріїнському парку їх уже підстерігали тітушки (найманці, яких тодішня влада використовувала, щоб перешкоджати мітингувальникам, – ред.) разом із беркутівцями. Силовики почали стріляти по людях у колоні, тож майданівцям довелося відступати.

Бійці "Беркуту" зайняли майданчик біля Жовтневого палацу на вулиці Інститутській. А вже ввечері тодішня "міліція" розпочала штурм Майдану – силовики двома бронетранспортерами заїхали на площу, повну людей. У сутичках цього дня загинули 29 протестувальників, а ще 500 були поранені.

Уночі беркутівці готувалися захопити Будинок профспілок, де розміщувалися кухні, медпункт, склади та координаційні центри учасників Революції. Перед наступом будівлю підпалили невідомі. Згодом у згорілому будинку знайшли тіла двох майданівців.

Оборона Майдану тривала всю ніч з 18 на 19 лютого. Силовики продовжували застосовувати вогнепальну зброю, а протестувальники захищалися бруківкою, феєрверками та "коктейлями Молотова", палили барикади з шин. У результаті наметове містечко згоріло вщент.

За словами гендиректора Національного музею Революції Гідності, найгарячішою точкою Майдану 20 лютого стала вулиця Інститутська.

Зранку "міліціонери" почали відступати з площі і рухатися до Жовтневого палацу, згадує Ігор Пошивайло. Беззбройні протестувальники із саморобними обладунками вирушили прямо на них. Щоб прикрити відступ силовиків з Жовтневого, заступник командира полку "Беркута" дав розпорядження відкрити вогонь по мітингувальниках.

"Дуже багато майданівців зазнали або смертельних поранень, або були вбиті на місці. Були постріли в голову, в шию, в очі – дуже цинічні, безпідставні. Вони не були спровоковані в жодний спосіб. Загиблі протестувальники не мали жодної зброї. Лише, наприклад, металеві або фанерні щити, пластикові або металеві каски. Більшістю загиблих були ті, хто намагався витягнути поранених із сектору обстрілу", – розповідає директор Музею Майдану.

Він додає: беркутівці припинили стріляти аж о 12 годині, а потім почали покидати майдан Незалежності. Того дня загинуло 48 протестувальників, а 70 – отримали вогнепальні поранення.

Увечері 20 лютого Верховна Рада ухвалила постанову про "засудження насильства, яке спричинило загибель людей" і заборонила силовикам застосовувати будь-яку зброю проти майданівців. Тому можна вважати, що саме цей день завершив активну фазу Революції, каже Ігор Пошивайло.

22 лютого українці дізналися про втечу Януковича в Росію. До проведення виборів у травні 2014 року обов'язки президента виконував голова ВР Олександр Турчинов.

Як з'явилася "Небесна сотня" і як в Україні бережуть пам’ять про Героїв

Під час Революції Гідності загинуло 107 протестувальників, яких назвали Небесною сотнею.

За однією з версій, назва з'явилася через структурні одиниці самооборони Майдану – сотні. За іншою – під час публічного прощання із загиблими, словосполучення вперше вжила у своєму вірші поетеса Тетяна Домошенко, говорить гендиректор Національного музею Революції Гідності.

Жалобна пісня "Пливе кача", яка звучала під час прощання, стала неофіційним реквіємом вбитих під час Майдану.

Попри те, що назва загиблих героїв – загальноприйнята, юридичного поняття "Небесна сотня" досі не існує.

"Родини Героїв Небесної сотні нарікають, що юридично цей статус не визначений. А термін і досі не є офіційним. Хоч при цьому існує орден Героїв Небесної сотні, який вручають посмертно за патріотизм і мужність, виявлені під час захисту держави. Ним були нагороджені загиблі майданівці, які були іноземцями", – розповідає Ігор Пошивайло.

Усім загиблим учасникам Революції Гідності, які були громадянами України, у 2014 році присвоїли звання Героя України. А вже 11 лютого 2015-го п'ятий президент України Петро Порошенко видав Указ, яким встановив 20 лютого Днем Героїв Небесної сотні.

Державний герб України

З найдавніших часів тризуб використовувався як своєрідний оберіг. Зображення тризуба археологи зустрічали у багатьох пам’ятках культури, датованих з першого століття нашої ери. Символ відомий серед народів Сходу і Середземномор’я з найдавніших часів, в українських землях з II ст. Існує близько трьох десятків теорій походження і значення тризуба (сокіл, якір, символ триєдності світу і т.д.).

За часів Київської Русі тризуб був родовими знаком Рюриковичів. Його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах.

За матеріалами енциклопедії: Посли київського князя Ігоря (912-945 рр.) при укладанні договорів з візантійцями мали свої печатки з тризубом. Київський князь Володимир Святославович (980-1015 рр.) карбував тризуб на монетах, де з одного боку зображувався портрет володаря, а з іншого - тризуб.

Як державний символ - Державний герб України, тризуб був затверджений постановою Верховної Ради України №2137-XII від 19 лютого 1992 року.

Рідна мова - колиска нашого життя

  Мова – це показник культури людини. Мова- це ліки для душі!

Українська мова красива і незвичайна. Нею написана величезна кількість найкращих літературних та поетичних творів. Українською мовою не можна не захоплюватися, адже за її допомогою можна передати красу навколишнього світу, внутрішній світ людини у всіх деталях. Слід цінувати дар, який нам був подарований.

Цінувати і поважати рідну мову людина повинна з перших років свого життя. Діти! Читайте побільше, адже саме читання і є ключем до найбільших знань, розумінням характерів і красивої, правильної мови. Лише за допомогою читання мова зможе надати свій сприятливий вплив не тільки на розуми, але й на душі.

Кожна поважаюча себе людина повинна пишатися своєю мовою. Той, хто шанує рідну мову, поважає себе, поважає людей. 

 День спонтанного прояву доброти

День спонтанного прояву доброти – це міжнародне свято, яке прийнято святкувати усіма народами, в один день, а саме 17 лютого кожного року.

Не має значення, хто ви за національністю, в якій країні живете і які у вас релігійні погляди. В цей День доброти ви маєте право робити стільки добра, скільки захочете або просто зазвичай більше! Це тільки схвалюється і підтримується іншими людьми, адже суть цього празника в тому, щоб навчитися бути добрим, чуйним і безкорисливим до інших людей та їх проблем.

Залишатися добрим – це не слабкість, це велика сила, яка допомагає вижити, залишитися людиною і зберегти в собі найкращі й потрібні якості характеру. Тільки вчинками і добрими справами можна довести, що ти добрий, чуйний і добрий чоловік. Не просто так, це свято є міжнародним і святкується всіма країнами і народами в один день, так ми повинні навчитися любити один одного, не дивлячись на походження, колір шкіри, місце проживання і континент! Це міжнародне свято, метою якого є зміцнення дружби між народами, а також відродження в серцях людей найкращих і позитивних якостей душі і характеру!

Святкують це свято, як європейські країни, так і інші, в їх числі США, Австралія, Японія, Сінгапур, Великобританія, Таїланд і Канада. 

Як казав відомий письменник Марк Твен: « Доброта – це те, що може почути глухий і побачити сліпий!» Це дійсно великі слова, оскільки розкривають усі суть і важливість цього праведного якості. Щира доброта виходить тільки від серця людини і приймається тільки серцем, тому її здатна почути глухий і побачити сліпий. Це почуття як ніби витає в теплому повітрі щастя і гармонії, а коли торкається душі людини, то піднімає їй настрій, дарує теплі емоції і позитив!

Історія свята

Рішення відзначати це свято, було прийнято 13 листопада 1998 року в місті Токіо, де представники-ініціатори руху доброти» від різних країн, запропонували святкувати цей день саме 17 лютого! Поступово до святкування цього чудово дня приєднувалося все більше і більше країн, передає.

Девізом Дня спонтанного добра можна вважати слова великого американського класика: «Доброта – це якість, прояв якої ніколи не буває зайвим». Не можна не погодитися зі словами великого класика, адже всьому живому на Землі дуже важко жити без звичайної людської доброти й підтримки.

На жаль, не всі з наших людей здатні на безкорисливу допомогу іншому. Комусь заважає втому, хтось із-за справ не помічає того, що відбувається навколо, а інший просто байдуже проходить повз жебрака людини. У День спонтанної доброти ініціатори цього світлого свята просять нас озирнутися навколо і почати помічати інших людей, які потребують нашої допомоги, підтримки, добрих словах і приємних вчинках.

Нехай ваші серця в цей день відкриються назустріч Світлу і Доброту, і протриматися в такому стані до наступного 17 лютого! Тоді багатьом з нас стане набагато простіше жити, ми помітить в очах інших багато позитиву, доброти і радості, адже це дуже важливо для нас самих. Кажуть, що людина щаслива, коли не тільки отримує, але й віддає. Це дійсно так, кожному з нас треба відчувати себе корисним та потрібним суспільству, друзям, родині, а не лише собі! Так чому б не почати творити добро саме в День спонтанного прояву доброти?

Як святкувати День спонтанного прояву доброти?

У деяких країнах 17 лютого прийнято дарує перехожим і незнайомим людям квіти, виявляючи так свою любов і турботу. Вважається, що це і є звичайний прояв доброго уваги до інших людей, після цього подарунка піднімається настрою та бажання зробити щось добре у відповідь. Це і є сенсом – навчиться безкорисливо і без всякої вигоди робити добрі справи, і отримувати від цього задоволення!

Допомога дітям – це кращий вчинок гідного людини, адже вони ще зовсім маленькі і дуже сильно потребують нашої дорослої допомоги і підтримки. Це ще один хороший спосіб проявити свої добрі якості по відношенню до дітей, а також подарувати їм частинку своєї любові і турботи. Якщо у вашому будинку залежалися не потрібні м'які іграшки та багато дитячому одязі подаруйте її в будинок малятка або дитячий будинок! Повірте, там ці речі завжди на вагу золота, так ви і добру справу зробите і звільніть в будинку місце для нових покупок!

Робіть добрі справи і вчинки, звертайте увагу на людей, які потребують вашої допомоги і підтримки, а також не проходьте повз нужденного чи бідної людини. 

Лютий – це холодний місяць, і багатьом птахам ніде жити і знаходити для себе їжу. Чому б не побудувати для бідних пташок годівниці і гнізда? Так вони зможуть перечекати холодні пори і не помруть від голоду! Будьте впевнені, що природа віддячить вам за це, адже всі добрі справи повертаються до людини у відповідь позитивним бумерангом. Це закон Всесвіту!

 День єднання в Україні

16 лютого в Україні відзначається День єднання – особливе свято, що символізує силу нашої згуртованості.

День єднання — молоде і важливе свято, яке було вперше відзначене у 2022 році. Це не просто слова з підручників — це наша реальність. Напередодні Президент України сказав: "Нам кажуть, що 16 лютого стане днем нападу. Ми зробимо його Днем єднання". Основна ідея свята — продемонструвати світу єдність українського народу на фоні військової загрози.

Згідно з Указом Президента України № 53/2022 від 14 лютого 2022 року, в якому зазначено, що 16 лютого визначено Днем єднання в Україні, основною метою є посилення консолідації українського суспільства і зміцнення його стійкості перед зростаючими гібридними загрозами, інформаційним і психологічним тиском.

Але що ж відрізняє День єднання від Дня Соборності? Якщо День єднання було оголошено для об'єднання українців у відповідь на загрозу вторгнення, то День Соборності присвячений проголошенню Акту Злуки УНР та ЗУНР у 1919 році, події, яка увійшла в історію як символ злиття двох частин України в єдину націю.

Велика війна, що почалася в лютому 2022 року, стала критичною точкою для об’єднання українців навколо спільних цінностей. За час повномасштабного конфлікту національне єднання досягло безпрецедентного рівня, і цей процес продовжує розвиватися, стаючи основою нашої сили.

Єднаймося, УКРАЇНЦІ!

 День безпеки в Інтернеті

Ця міжнародна календарна подія виникла за сприянням організації Insafe починаючи з 2004 року. Вона відзначається щорічно у другий день другого тижня лютого.В 2025 році День безпеки в Інтернеті припадає на 11 лютого. 

Метою Дня безпеки в Інтернеті є поширення знань про безпечне, відповідальне і позитивне використання цифрових технологій для дітей та молоді.

У всьому світі, День безпеки в Інтернеті відзначається в більш ніж ста країнах і координується об’єднаної мережею Insafe/INHOPE, за підтримки Європейської комісії, а також 31-им національним центром забезпечення безпеки в Інтернеті по всій Європі. Ця подія дозволяє зробити акцент на позитивному використанні технологій і вивчити роль, яку ми всі граємо в цілях сприяння створенню кращого і більш безпечної онлайн-спільноти. Воно служить закликом для молодих людей, батьків, вихователів, вчителів, соціальних працівників, співробітників правоохоронних органів, підприємств, політиків і широких верств суспільства, щоб об’єднатися з метою сприяння та створення найбільш позитивного і кращого інтернету.

 Надійшли нові підруники

1. Географія 10 клас, рівень стандарт. Довгань Г. - 2024 р.

2. Мистецтво 1 клас. Кондратова Л. Г. - 2024 р.