"242 дні незламності"

День пам'яті захисників донецького аеропорту, які тримали оборону 242 дні. Вони стали символом мужності та незламності, за що сам ворог і назвав захисників «Кіборгами», які здатні витримати такі страшні тортури. 

Дмитро Миколайович Фурдик який загинув 17 січня 2015 року.

(11.01.1979–17.01.2015)

   Дмитро Миколайович Фурдик  — сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Один із «кіборгів». Дмитро Фурдик народився 11 січня 1979 року у м. Петропавлівськ-Камчатський). Дитинство провів у Вільнянську, куди сім’я Дмитра переїхала, коли йому було 2 роки. У місті Вільнянську Дмитро закінчив ЗОШ № 2, а оскільки його улюбленим предметом була фізкультура, вступив до Дніпропетровського державного інституту фізичної культури та спорту, який закінчив у 2002 році з відзнакою. Екс-гравець клубу «Дніпровські Ракети» (американський футбол). Останні 20 років мешкав в Дніпропетровську. Займався ресторанним бізнесом, був арт-директором одного із міських закладів, організовував масові заходи.

   У жовтні 2014 року Дмитро записався у добровольчий батальйон. Згодом перейшов служити гранатометником до 6-ї роти 93-ї механізованої бригади, яка захищала аеропорт Донецька.

   17 січня 2015 року Дмитро Фурдик загинув у бою в районі аеропорту Донецька. Під час обстрілу разом із своїм командиром виносив поранених у безпечне місце. Загинув від кулі снайпера, який спостерігав за бійцями.

   Поховали бійця з усіма почестями на кладовищі с. Павлівське колишнього Вільнянського району Запорізької області 21 січня 2015 року, де мешкають його мати і брат.

    Дмитро Миколайович Фурдик указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

8 травня 2015 року на базі Вільнянської ЗОШ I–III ступенів № 2 Вільнянської міської ради відбулося урочисте відкриття пам’ятної дошки на честь загиблого. А 27 листопада 2017 року захисник Дмитро Фурдик нагороджений орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм» ІІІ ступеня (посмертно). 

"АД 242 Історія мужності, братерства та самопожертви"                                                    

                                                                                                                                               

  

Масштабний книжковий проект про оборону Донецького аеропорту спільно з Радіо Свобода! Журналісти зібрали унікальний матеріал: понад 100 інтерв'ю, десятки ексклюзивних фото з місця подій. Також до книги увійшли розповіді й фото кореспондента "The Los Angeles Times" Сергія Лойка.

Книга про 242 дні боїв в аеропорту Донецька, або в "Аду", як його назвали оборонці летовища, - це свідчення кіборгів, розповіді волонтерів та журналістів, коментарі військових експертів та аналітиків з України, Росії, США та Канади, а також представників Генерального штабу Збройних сил України і Головнокомандувача ЗСУ Віктора Муженка. Читайте про життя і смерть, про відчайдушність і страх, про любов і дружбу, про те, що і чому захищали в терміналах ДАП українські бійці.

 Гімн України

Держа́вний Гімн Украї́ни — один із державних символів України нарівні з прапором і гербом. Державним гімном є пісня «Ще не вмерла Україна» на слова Павла Чубинського та музику Михайла Вербицького, написана у 1862—1863 роках. 

1917 року «Ще не вмерла Україна» була проголошена гімном Української Народної Республіки, однак після поразки у національно-визвольних змаганнях її заборонили. Після створення СРСР неформальним гімном країни та республік спочатку був «Інтернаціонал», а після Другої світової війни гімном Української РСР обрали пісню «Живи, Україно, прекрасна і сильна». Коли тоталітарний радянський режим ослаб, вперше після тривалої заборони «Ще не вмерла Україна» публічно прозвучала на фестивалі «Червона рута» 1989 року.

Після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року «Ще не вмерла Україна» заспівали просто в залі Верховної Ради. Офіційна музична редакція гімну ухвалена 15 січня 1992 року, а текст затверджено Законом України «Про Державний Гімн України» 6 березня 2003 року. День Державного Гімну України відзначається щорічно 10 березня.

Композитор: Михайло Михайлович Вербицький

Автор тексту: Павло Платонович Чубинський

Тональність: Соль мажор

Мелодія: Михайло Вербицький, 1863

Слова: Павло Чубинський, 1862

Затверджений: 15 січня 1992 року (музика); 6 березня 2003 року (слова)

Українські письменники-ювіляри 2026 року

2026 рік також відзначає значні ювілеї, пов'язані з життям та творчістю видатних українських літераторів:

• Іван Франко (170 років від дня народження, 1856 р.).
• Михайло Грушевський (160 років від дня народження, 1866 р.).
• Сергій Єфремов (150 років від дня народження, 1876 р.).
• Іван Багряний (120 років від дня народження, 1906 р.).
• Іван Драч (90 років від дня народження, 1936 р.).   

Значні ювілеї української літератури у 2026 році:

• 120 років (1906): Вихід першого номера газети «Народна справа» Івана Луценка.
• 115 років (1911): Видання збірки «Малий Кобзар для дітей» Тараса Шевченка.
• 70 років (1956): Публікація «Зачарованої Десни» О. Довженка, роману «Мир» Ю. Яновського, «Мисливських усмішок» Остапа Вишні.
• 60 років (1966): Перша збірка В. Рутківського «Краплини сонця», оповідання Є. Гуцала «Пролетіли коні».
• 30 років (1996): Роман «Перверзія» Ю. Андруховича, повість «Суперагент 000» Л. Ворониної, роман «Камертон Дажбога» О. Бердника. 

Зарубіжні книги-ювіляри

• «Вінні-Пух» А. А. Мілна: Відзначається 100-річчя першої збірки оповідань про Вінні-Пуха, опублікованої у 1926 році. Очікуються різноманітні пам'ятні заходи, виставки та спеціальні видання.
• «Маленький принц» Антуана де Сент-Екзюпері: Святкує 80-річчя у 2026 році. Анонсовано вихід особливого ювілейного видання від Studio MinaLima.
• «Воно» Стівена Кінга: Відзначатиметься 40-річчя з моменту публікації роману у 1986 році.
• «Пригоди Піноккіо» Карло Коллоді: У 2026 році виповнюється 200 років від дня народження автора (1826 р.), який є класиком італійської літератури.

• «Егоїстичний ген» Річарда Докінза,
•  «Діти Дюни» Френка Герберта,
•  «Коріння» Алекса Хейлі, 
• «Спляче вбивство» Агати Крісті: Ці книги відзначають 50-річчя з року публікації (1976 р.). 

 Книги ювіляри 2026 року

У 2026 році книжки-ювіляри відзначатимуть значні дати.

 125-річчя повісті Михайла Старицького «Останні орли» (1901) 

Історичний роман, що зображує повстання гайдамаків під час Коліївщини 1768 року на Правобережній Україні, показуючи боротьбу народу проти польського панування та соціальне й релігійне гноблення, поєднуючи історичні події з любовними пригодами героїв, близьких за духом до "Гайдамаків" Шевченка. Читати 

 75-річчя повісті Оксани Іваненко «Рідні діти» (1951)

Повість присвячена життю дітей та педагогів у дитячому будинку під час Другої світової війни та у важкі повоєнні роки. Твір розповідає про сиріт, які втратили батьків на фронті, та про вихователів, які своєю любов'ю та турботою стали для них справжньою родиною. Читати

Це важливі дати для української літератури, що відзначатимуть ювілеї видань та творів класиків. 

                                               Всесвітній день миру

Встановлений у 1967 році Папою Римським Павлом VI, Всесвітній день миру проводиться в перший день з початку року. Це день, коли віруючі християни, об’єднуючись, здійснюють спільні молитви за мир на нашій планеті.

Станом на 2015-й рік, в світі налічувалося ще близько 40 військових конфліктів. Як повідомляє організація IRIN (Інтегровані Регіональні Інформаційні Мережі, сайт www.irinnews.org) ці конфлікти тривалістю від 3 до 68 років. Всесвітній день миру, це свято ще називають Днем всесвітніх молитов про мир. 8 грудня 1967 року римський папа Павло VI встановив нове свято, Всесвітній день миру. Його відзначають в перший день кожного нового року. 17 грудня 1969 року Генеральна Асамблея ООН проголосила свято офіційним. Мир на Землі, послаблення напруги в міжнародних та міждержавних відносинах, - це головні теми щорічних передсвяткових послань понтифіків до віруючих. Загальний лозунг Всесвітнього дня миру: «Пробач, і ти отримаєш мир».

До уваги читачів!

Наша бібліотека отримала нові книжки в подарунок. Запрошуємо всіх охочих завітати та обрати цікаве читання. 

 "Суниця й Полуниця" Гузовська-Корицька Г.

Книга "Суниця й Полуниця" розповідає про маленьку лісову ягідку, яка потрапила на грядку до великої та самовпевненої Полуниці. Це історія про віру в себе. Вона нагадує: не сила робить нас важливими, а доброта й здатність приносити користь іншим.

"Лисичка - комерсантка" Гузовська-Корицька Г.

Казка розповідає про хитру Лисичку, яка вирішила зайнятися власною справою й виростити в лісі грибочки. Вона мріяла прославитися, але через хвастощі й довірливість залишилася ні з чим. Історя вчить: не варто вихвалятися завчасно й розкривати свої таємниці, бути обачним.

До уваги читачів!

Наша бібліотека отримала нові книжки в подарунок. Запрошуємо всіх охочих завітати та обрати цікаве читання. 

"На сьому небі від щастя" Галина Гузовська-Корицька

Повість «На сьомому небі від щастя» — це філософське осмислення життя сучасних підлітків крізь призму родинних взаємин. Порушені проблеми (батьків і дітей, взаємодії минулого і сучасного, війни і світу) не залишають байдужими як дорослі, так і діти. Загальні життєві історії спонукають юних читачів і читачок до усвідомлення свого місця в суспільстві. Твір містить народознавчі вкраплення та авторські мовотвори.

"Калинове намисто жіночої долі" Галина Гузовська-Корицька

Життєісторії, які варто читати...

"Калинове намисто жіночої долі" - це філософське осмислення долі української жінки крізь призму моралі, взаємовідносин. "Калинове намисто жіночої долі" - це проблема вибору, війни й миру, батьків і дітей, минулого й сучасного. Життєві історії, які спонукатимуть до усвідомлення власного «Я», «Ми» в соціумі.

Книга «Калинове намисто жіночої долі» – це можливість разом із героями співпереживати, діяти, змінювати світ на краще. Мова творів – це джерело художніх засобів, авторських новоутворень.