загрози для дітей у мережі Інтернет 

Як стверджує статистика, близько 80% дітей віком від 6 до 8 років є активними користувачами Інтернету. Що вже казати про підлітків? Вони не уявляють свого життя без цього. З одного боку, тут немає нічого поганого, адже за цифровими технологіями наше майбутнє. Чим швидше дитина освоїть комп'ютерну грамотність, тим легше їй буде вчитися в школі, вона зможе отримати набагато більше знань, стати різнобічною особистістю та в майбутньому швидше освоїти обрану ним професію. Однак, незважаючи на всі плюси, багато батьків розуміють, що глобальна мережа несе і свої ризики для безпеки їхнього чада, яке є особистістю, що до кінця ще не сформувалася. Що загрожує в інтернеті вашій дитині, обговоримо далі.

Основні загрози для дітей у мережі Інтернет та способи, як захистити їх від цього

1. Небажаний контент

2. Інтернет-знайомства.

3. Кібербулінг або цькування

4. Кібершахрайство

5. Шкідливі програми

6. Ігрова залежність

Інтернет - це те, без чого вже важко уявити наше життя. Вільний доступ до глобальної мережі надав людям широкі можливості для спілкування, освіти, ведення бізнесу та ін. Однак, важливо пам'ятати про дотримання запобіжних заходів, особливо, якщо це стосується дітей. Чітке дотримання правил та контроль з боку батьків допоможе уникнути серйозних ризиків.

 "НІ!" насильству в родині

Домашнє насильство – це приниження, залякування, утиски з метою постійного контролю однією людиною над іншою.

У сім’ї можуть бути одночасно декілька видів домашнього насильства, і зачіпає воно всіх членів родини.

Прояви різних видів насильства:

• Фізичне – ляпаси, потиличники, кусання, здушування, штовхання, примус пити або їсти те, що шкодить здоров’ю, побиття, тощо;
• Психологічне – словесні образи, крики, приниження, залякування, шантажування, переслідування, ізоляція, заборона бачитися чи спілкуватися із рідними, близькими людьми тощо;
• Сексуальне – примус до небажаних форм статевих контактів, до спостереження за статевим контактом кривдника з іншими, підглядання, залучення до порно-індустрії чи секс-бізнесу, згвалтування тощо;
• Економічне – обмеження у доступі до власних коштів, утиски свободи використання коштів, позбавлення житла, їжі, одягу, заборона навчатися або обирати місце роботи (працювати).

  Що робити, коли помічаєш домашнє насильство: 5 простих кроків

  Боротьба з домашнім насильством – великий виклик, однак долати його допомагають навіть маленькі кроки.Ось набір простих кроків, які можуть допомогти.

• Крок 1. Викликати поліцію (Дзвінок до поліції за номером 102 )
• Крок 2. Зафіксувати (Фото, відео чи аудіозаписи подій можуть допомогти поліції правильно кваліфікувати злочин)
• Крок 3. Привернути увагу (Зверніться по допомогу до перехожих або сусідів)
• Крок 4. Порадити звернутися по допомогу (Зателефонуйте на гарячу лінію 1547)
• Крок 5. Звернутися по допомогу (Отримати підтримку або консультацію     можна анонімно за номером 1547)

 Булінг у школі

Булінг (від англійського bullying) – тривале цькування, залякування, агресивне переслідування одного з членів колективу з боку інших представників колективу. Така поведінка має на меті самоствердитися за рахунок когось, підпорядкувати особистість своїм інтересам або заслужити собі загальний авторитет.

Це явище є досить поширеним не лише в Україні, а й в усьому світі. За даними соціологічних досліджень, із проявами булінгу в Україні стикаються 8 із 10 дітей. При чому, частина опитаних дітей зізналася, що потерпають від знущань не лише з боку школярів, а зазнають утисків й з боку вчителів.

Якщо розглядати це явище з правової точки зору, необхідно відмітити, що в даному випадку порушується ціла низка законодавчих актів щодо захисту прав дитини.

Головний міжнародний документ у цій сфері є Конвенція ООН з прав дитини, яка проголошує, що усі діти від народження рівні та мають право на безпечні та сприятливі умови життя.

Конституція України проголошує, що найвищою соціальною цінністю є людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека.

Крім того, Основний Закон встановлює, що будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом.

Цивільний та Сімейний кодекси України також є важливою складовою національного законодавства щодо захисту прав дитини.

Закон України «Про охорону дитинства» прямо передбачає захист дитини від усіх форм насильства.

Міжнародним і національним законодавством визначено що дитина – це особа, яка не досягла 18 років.

Як відомо, за порушення вимог законодавства, особи, що його порушили, несуть відповідальність.

У випадку шкільного булінгу за кривдника, якому не ще не виповнилося 14 років, усю відповідальність несуть батьки. Вони повинні відшкодувати шкоду (як матеріальну, так і моральну), яку завдала їхня дитина іншому учню.

Батьків може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за невиконання обов’язків щодо виховання дітей.

Крім того, дитину з 16 років можна притягнути як до адміністративної, так і до кримінальної відповідальності, в залежності від тяжкості та наслідків вчиненого діяння.

Проте,  Кримінальний кодекс встановлює перелік правопорушень, за які дитину можна притягнути до відповідальності з 14 років – умисне вбивство, нанесення тяжких чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень, зґвалтування, крадіжку, умисне знищення майна, хуліганство та деякі інші тяжкі злочини.

Важливо! Щойно дитина переступає поріг школи, відповідальність за неї несуть вчителі та шкільна адміністрація. Це прямо передбачено Законом України «Про освіту», згідно якому педагогічні працівники зобов’язані захищати учнів від будь-яких форм фізичного та психічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою. Тож, учителя, який знехтував своїми обов’язками та правами дитини, можна також притягнути до відповідальності.

Акція «16 днів проти насильства» 

Щороку 25 листопада розпочинається міжнародна акція "16 днів активізму проти гендерно зумовленого насильства". Метою акції є привернути увагу до цієї теми та закликати долати будь-які форми гендерно зумовленого насильства.

Коли ми говоримо про насильство, часто здається, що це щось далеке — із новин чи кіно. Але правда в тому, що воно може ховатися поруч: у слові, погляді, мовчанні. Тому раз на рік весь світ об’єднується, щоб нагадати: мовчати — небезпечно.

Міжнародна акція "16 днів проти насилля" щорічно триває з 25 листопада до 10 грудня.  На перший погляд, це просто дати. Але для школи це — золотий час!

Чому це важливо саме для нас, освітян?

Бо саме школа може або зламати, або розірвати ланцюг мовчання. Ми вчимо дітей читати, писати й розв’язувати задачі. Але наш головний іспит – це виховання Людини, яка поважає себе та інших, і знає, як захистити свої кордони. Але щоб зрозуміти, чому цей рух такий потужний, варто згадати його джерела.

Історія, яка навчає

Ця ідея народилася не на рівному місці. Багато років тому, у 1960 році, за свої погляди були жорстоко вбиті три сестри Мірабаль. Світ був шокований і зрозумів: мовчання вбиває. Так 25 листопада став початком нашої "перевірки" на людяність, а 10 грудня — Днем прав людини — її фіналом. Суть проста: ніхто не має права тебе ображати чи завдавати болю. І все ж насильство не з’являється нізвідки — воно має свої корені.

Звідки береться образа?

Чому люди ображають інших? Це часто відбувається від безпорадності або коли людина просто не знає, як інакше вирішити проблему. Дитина, яка кривдить однокласника, можливо, сама постійно бачить такі ж сварки та крики вдома. Це як ланцюжок: насилля народжує насилля.А тепер погляньмо, з чим стикаються наші діти сьогодні, у школі й онлайн.

Небезпеки навколо: з чим сьогодні стикаються наші діти

На жаль, сьогодні нашим дітям доводиться мати справу не з однією, а з кількома "небезпеками", які підстерігають їх і в реальному, і у віртуальному світі. Ми, дорослі, маємо чітко знати ці "вороги":

1. Булінг у школі: це не просто штовхання. Це коли постійно глузують, дають образливі прізвиська, ігнорують або змушують відчувати себе нікчемою.
2. Насилля в родині (найбільш приховане): коли ображають найближчі люди — кричать, б’ють, залякують, або не дають їжі та потрібних речей. Це найважча та найболючіша рана, про яку діти бояться говорити.
3. Кібербулінг та інтернет-загрози: оскільки діти постійно онлайн, насилля перейшло в мережу. Це погрози у приватних повідомленнях, розповсюдження чужих особистих фото чи відео. У мережі легко "сховатися", і це робить кривдника сміливішим.
4. Емоційний тиск: це теж насилля, коли дитині постійно кажуть, що вона "нездатна", "гірша за інших", критикують зовнішність або змушують робити те, чого вона не хоче. Це руйнує впевненість у собі.

Наша головна місія: розірвати “коло мовчання”

І саме тут починається роль школи — місця, де можна розірвати цей ланцюг. Головна причина, чому ми, вчителі та батьки, повинні говорити про ці 16 днів — це страх дитини.

Дитина, якій боляче, часто боїться про це розповісти або не знає, до кого підійти. Вона мовчить, бо думає: "Мені не повірять", "Буде ще гірше", або "Я сам винен". Це і є найстрашніше "коло мовчання", яке дозволяє насиллю продовжуватися.

Школа — це про безпеку. Ми повинні використати ці 16 днів, щоб у свідомості кожної дитини виникла чітка думка: "Якщо мені погано, я знаю, хто мені допоможе , і не боюся про це сказати".

Це наш шанс створити не просто безпечний клас, а фортецю довіри. Але замість говорити про насильство як про страх, ми можемо говорити про силу — силу добра, підтримки, емпатії. Так народжується шкільна гра "16 викликів добра".

16днів — 16 викликів добра

 День пам'яті жертв Голодомору

Цей День щорічно відзначається в Україні в четверту суботу листопада.

Президент України, підтримавши ініціативу громадських організацій, міністерства культури і мистецтв, Державного комітету у справах релігій, Державного комітету телебачення і радіомовлення, ухвалив встановити в країні День пам’яті жертв голодомору і політичних репресій. Заходи, присвячені цьому дню, щорічно проходять в четверту суботу листопада.

Спочатку Указом президента України від 26 листопада 1998 року остання субота листопада оголошувалась Днем пам’яті жертв голодомору, потім Указом від 31 жовтня 2000 року цей день став іменуватися Днем пам’яті жертв голодомору і політичних репресій. У 2007-му році, згідно Указу Президента України № 431/2007 від 21-го травня 2007-го року, в назву цього пам’ятного Дня були внесені зміни: "Внести до Указу Президента України от 26 листопада 1998 року N 1310 (1310/98 ) "Про встановлення Дня памяті жертв Голодоморів та політічніх репресій" (в редакції Указа від 15 липня 2004 року № 797 (797/2004) зміни, віключівші у назві та тексті слова "та політічніх репресій".Зараз День пам’яті жертв голодомору щорічно відзначається в четверту суботу листопада.

В 2025 році День пам’яті жертв голодомору припадає на 22 листопада.

 

День Гідності та Свободи

21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го. 

Під час президентських виборів 2004-го року здійнялися акції протесту. 

За попередніми результатами другого туру, оголошеними 21 листопада Центральною виборчою комісією, перемогу в президентських перегонах здобув Віктор Янукович. Масові та брутальні фальсифікації під час голосування та підрахунку голосів збурили українське суспільство. Прихильники опозиційного кандидата – Віктора Ющенка, 22 листопада вийшли на мітинги незгоди. Протестний рух охопив найбільші міста України, а центром став Майдан Незалежності у Києві. Внаслідок цих подій відбувся повторний другий тур президентських виборів за результатами якого переміг Ющенко.
У листопаді 2005 року новообраний Президент заснував свято – День Свободи.
У грудні 2011 року наступний Президент України Віктор Янукович скасував День Свободи і об’єднав його з Днем Соборності.

21 листопада 2013-го року на Майдані Незалежності у Києві розпочалася акція протесту проти рішення Кабінету Міністрів України призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Спочатку зібралося декілька сотень, а вже 24 листопада – понад сто тисяч прихильників євроінтеграції.

                                                                                   

Після того як 29 листопада на Євромайдані відбувся мітинг із закликом до відставки уряду та дострокових парламентських виборів, влада застосувала силу. 30 листопада вночі відбувся кривавий розгін майданівців. Стало зрозуміло, що країна рухається до  авторитаризму, засадничі принципи якого відчуло на собі українське суспільство: зневага до прав людини, корупція, свавілля правоохоронних органів, репресії проти незгідних. Протести перетворилися з проєвропейських на антиурядові та стали значно масштабнішими.  
18-20 лютого – в найтрагічніші дні Революції, сталися сутички в центрі Києва, підпалено Будинок профспілок, снайпери вбили понад 70 євромайданівців, які стали Героями Небесної сотні. 
Вночі на 22 лютого тодішній президент Янукович втік з України. Відбулися позачергові президентські вибори, які засвідчили європейський вектор орієнтації. Україна вдруге отримала шанс для цивілізаційного вибору, демократії,  очищення від впливу тоталітарного, людиноненависницького комуністичного минулого. 
На відміну від подій Помаранчевої революції, відстоювання власної гідності та свободи коштувало Україні багатьох життів патріотів.
13 листопада 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав Указ «Про День Гідності та Свободи». Метою запровадження пам’ятної дати є утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, вшанування патріотизму й мужності громадян, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів держави та її європейського вибору. 

Підготувала Наталя Слобожаніна.

 Пам’ятка батькам щодо дотримання дітьми Правил дорожнього руху

Проблема безпеки дорожнього руху виникла із появою колеса та створенням транспортних засобів, які перевозили людей та вантажі. Розкопки міста Помпеї показали, що чотири тисячі років тому вже використовувались правила дорожнього руху: збереглися дорожні знаки та дорожня розмітка. Минав час, збільшувалися швидкості, зростала кількість транспортних засобів і, разом з тим, загострювалася проблема безпеки дорожнього руху.

Головна відповідальність у вихованні грамотного учасника дорожнього руху лежить на Вас.

Постійно роз’яснюйте дітям необхідність дотримання Правил дорожнього руху, вчіть їх:

• орієнтуватися в дорожній обстановці;
•  перед виходом на вулицю нагадуйте дитині про правила поведінки поблизу проїжджої частини,
• при переході через дорогу тримайте міцно дитину за руку,
• допоможіть їм вибрати найбезпечніший маршрут від дому до школи,
• не виходьте з дитиною на проїжджу частину із-за нерухомого транспорту, з-за кущів, не оглянувши попередньо дороги, це типова помилка, і не можна допускати, щоб діти її повторювали,
• не дозволяйте дітям гратися поблизу доріг і на проїжджій частині вулиці.

відповідно до законодавства України, керувати велосипедом на дорозі дозволено з 14 років, мопедом – з 16 років.

Якщо Ваша дитина знехтувала знаннями цього закону, Ви нестимете відповідальність за це порушення! І головне – будьте прикладом для дітей у дотриманні Правил дорожнього руху.

Життя і здоров’я дітей в наших руках!

 Матеріали та методичні рекомендації доступні на сайті https://dopomogadtp.com