Європейський день пам’яті жертви  тероризму

Європейський день пам’яті жертв тероризму відзначається щорічно 11 березня на знак солідарності з постраждалими від терористичних актів у ЄС та світі. Дату встановлено у річницю вибухів у поїздах Мадрида 2004 року, що вшановує пам'ять 191 загиблого. Цей жахливий теракт став частиною тривалої історії тероризму, який охоплює численні напади, спричинені різними екстремістськими ідеологіями, що призводять до втрат серед мирного населення.

Теракт у Мадриді 11 березня 2004 року — один із найбільших ударів по мирному життю, що відбувся в Європі. Він став суворим нагадуванням про те, як легко може бути знищене те, що ми вважаємо звичайним і мирним. Уроки цієї трагедії важливі для всього світу, адже тероризм не має кордонів і не вибирає жертв за національними або соціальними ознаками.

Згідно з Оксфордським словником, тероризм — це "незаконне використання насильства і залякування, особливо проти цивільного населення, для досягнення політичних цілей". Однак, попри чітке визначення, часто важко відмежувати тероризм від інших форм насильства, таких як збройні конфлікти чи злочини на ґрунті ненависті. Різниця між ними інколи є не такою очевидною, і межі між цими категоріями часто розмиваються. Саме тому важливо зберігати пам’ять про жертви тероризму і обговорювати, як уникнути його повторення в майбутньому.

Цей день — не лише вшанування пам’яті загиблих, а й заклик до єдності та боротьби з насильством і екстремізмом у всіх його проявах. Важливо пам’ятати, що кожен терористичний акт залишає слід не тільки в тих, хто став його жертвою, але й у всьому суспільстві, яке стикається з наслідками цієї небезпечної проблеми.

 День Державного гімну України

10 березня проводиться День Державного гімну України. Ці березневі заходи у першій декаді місяця мають традиційний щорічний характер.

Державний гімн України – це символ сили, єдності й незалежності нашого народу. Пісня «Ще не вмерла Україна і слава, і воля» стала не просто музичним твором, а важливим оберегом національної ідентичності.

Перший раз твір композитора Михайла Вербицького на слова Павла Чубинського прозвучав 10 березня 1865 року в польському місті Перемишль. Ця подія ознаменувала початок довгого шляху становлення гімну як символу української державності.

Як народився Гімн?

Усе почалося восени 1862 року, коли український поет, етнограф і фольклорист Павло Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна». Він швидко набув популярності серед патріотів, а згодом отримав музику, створену Михайлом Вербицьким. Цей твір викликав великий емоційний відгук у серцях українців і став національним гімном.

Офіційне визнання

Офіційно музичну редакцію гімну затвердила Верховна Рада України 15 січня 1992 року. А 6 березня 2003 року було прийнято Закон «Про Державний Гімн України», який закріпив музику Вербицького та слова першого куплету і приспіву вірша Чубинського як офіційну версію гімну.

Цікаві факти

• У різні часи гімн України виконувався як символ незламності й національної гордості.
• Слова гімну відображають ідею відродження нації, її прагнення до свободи та слави.
• Цей твір часто звучить не лише під час офіційних заходів, а й у найважливіші моменти української історії – від революцій до спортивних перемог.

Як впливає Гімн на нас?

Гімн України пробуджує почуття гордості й належності до своєї країни. Його слова й мелодія здатні згуртувати мільйони людей, нагадуючи про нашу силу та дух свободи.

21 березня 2014 року, коли окупанти підняли прапор росії в Криму курсанти Севастопольської академії ім. Нахімова відмовилися присягати на вірність Росії і заспівали гімн України після того, як над академією піднявся російський прапор. В окупації відмовилися служити та працювати 103 курсанти, 50 офіцерів та командування академії. Вони продовжили навчання в Одесі та Миколаєві.

Захоплюйтеся й пам’ятайте: кожна нота й кожне слово гімну є частиною великої історії, яку ми творимо 

       разом!

 Нова казка "Медальйон біля будинку" 

Є. Погорєлов

"Медальйон біля будинку" — це сучасна казка українського дитячого письменника Євгена Погорєлова. Вона є частиною авторського проєкту «Казки Погорєлова», який спеціалізується на терапевтичних, виховних та двомовних історіях для дітей.

Основні відомості про твір:

• Автор: Євген Погорєлов, сучасний письменник, який створює контент для розвитку дитячої уяви та засвоєння моральних цінностей.
• Жанр: Казка (часто представлена як аудіоказка або інтерактивна історія).
• Особливості:
  • Твір часто використовується як інструмент сторітелінгу для навчання дітей висловлювати власні думки та мрії.
  • Історія доступна на офіційному порталі Pogorelov Tales, де її можна слухати або читати різними мовами (українською, англійською, німецькою).
  • Казка «Медальйон біля будинку» іноді асоціюється з тематикою пригод або таємниць (наприклад, у контексті святкових або «таємних» історій проєкту). 

Частина перша: Таємниці старого будинку Читати...

 День народження Т. Шевченка                     

День народження Тараса Григоровича Шевченка відзначають щороку 9 березня. Великий український поет, художник та національний символ народився 9 березня 1814 року (за старим стилем — 25 лютого) у селі Моринці на Черкащині в родині кріпаків.  Не важко здогадатися, що за народженням він був таким же рабом, як і його батьки, які незабаром покинули його, залишивши цей світ на суд Божий. Він є основоположником сучасної української літератури та автором «Кобзаря». Надзвичайно талановитий український поет і художник, прозаїк і етнограф, вільно працювавший як українською, так і російською мовами.

Поезію Тараса Шевченка перекладено більш ніж ста мовами світу. Один із 300 кратерів Меркурія отримав ім’я Тараса Григоровича. Діаметр кратера Т. Г. Шевченко – 137 кілометрів.

Український майстер Микола Сядристий створив найменшу у світі книжку "Кобзар", розміром трохи більше половини квадратного міліметра. Це майже у 19 разів менше від найменшої японської книги. Сторінки настільки тонкі, що перегортати їх можна лише кінчиком загостреного волоска. Зшито книгу павутинкою, а обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника.

Чи міг тоді хто передбачити, що ім’ям цього хлопчиська колись стануть називати деякі кораблі, друкувати його зображення на державних грошових купюрах, поштових марках, ставити йому розкішні пам’ятники і численні меморіальні таблички, випускати на його честь ювілейні монети і засновувати всілякі премії? Але так вже влаштований цей грішний світ. 

Ім'я Тараса Шевченка відоме в усьому світі: у багатьох країнах йому встановлені пам'ятники. 1384 пам’ятники Кобзареві встановлено на території від Бразилії до Китаю. Більшість — 1256, розташовані на території України, майже півтори сотні розмістились у 35 країнах. Нині в Україні 164 населені пункти названі на честь Тараса Шевченка.  Твори поєта перекладені майже на всі мови світу, його ім'ям в Україні названі навчальні заклади, театри, площі, вулиці, міста. Національна опера України, Київський національний університет, центральний бульвар міста Києва носять ім'я видатного сина українського народу - Тараса Шевченка.

Поет мріяв про ті часи, коли його країна буде незалежною суверенною державою, коли в Україні шануватимуться мова, культура та історія народу, а люди будуть щасливими.

 Державний гімн України

 2003 року, 6 березня - Верховна Рада ухвалила Закон України "Про Державний Гімн України". Закон утверджує національний гімн "Ще не вмерла Україна" на слова Павла Чубинського й музику Михайла Вербицького Державним Гімном. Стаття 1 цього закону говорить: "Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького на слова П. Чубинського.

Як створювався Державний Гімн – архівні документи

«Символічно, що вірш «Ще не вмерла Україна» був створений на Наддніпрянській Україні, а піснею-гімном став у Галичині», – пише Олександр Штоквиш у матеріалі до 200-річчя Михайла Вербицького.

«У 1863 році у четвертому номері львівського літературно-політичного часопису «Мета» серед інших поезій Тараса Шевченка («Лічу в неволі», «Мені однаково», «Весело сонечко ховалось», «Заповіт») був надрукований вірш «Ще не вмерла Україна», і саме тому в Галичині він певний час вважався твором Кобзаря. Насправді ж автором вірша був український етнограф, громадський діяч, поет Павло Чубинський, який написав його у Києві восени 1862 року.

Цей вірш припав М. Вербицькому до вподоби як своїм патріотичним змістом, так і легкістю форми. Спочатку композитор представив цю пісню як солоспів і сам виконав її на сходинах гімназійної «Громади» в Перемишлі. А щоб усі члени «Громади» могли цю патріотичну пісню співати разом, то він зробив з неї хорову композицію. 

Вперше майбутній гімн публічно було виконано 10 березня 1865 року в Перемишлі як заключний концертний номер перших у Галичині світських «вечерниць в пам’ять Тараса».3 17 вересня 1991 року Українське радіо розпочинає свої передачі виконанням пісні-гімну «Ще не вмерла Україна», а 5 грудня того ж року вона вперше офіційно зазвучала урочисто на засіданні Верховної Ради України, присвяченому підсумкам Всеукраїнського референдуму та виборам Президента країни у виконанні уславленого хору ім. Г. Верьовки під керівництвом А. Авдієвського.

 Всесвітній день письменника

Всесвітній день письменника відзначається за рішенням 48 конгресу Міжнародного ПЕН-клубу, що відбувся 12-18 січня 1986 року. ПЕН-клуб був заснований у 1921 році.

Назва організації – абревіатура, утворена першими літерами англійських слів poets- поети, essayists – нарисовці, novelists – романісти (слід відзначити, що абревіатура в даному випадку співпадає зі словом pen – ручка в перекладі з англійської). Ідея її створення належить англійській письменниці Кетрін Емі Доусон-Скотт. Першим президентом ПЕН-клубу став Джон Ґолсуорсі. В 1923 році відбувся перший конгрес ПЕН-клубу в Лондоні, в той час ПЕН-центри були створені у 11 країнах світу. Сьогодні подібні центри діють в 130 країнах.

Цей день є особливим для тих, хто розповідає нам історії, творить світи і розвиває культуру через письменників. Цей день відзначається як Всесвітній день письменника і є символом визнання заслуг авторів, поетів та журналістів у розвитку суспільства.

Гоголь мав пристрасть до рукоділля: в’язав на спицях шарфи, кроїв сестрам сукні, ткав пояси, до літа шив собі шийні хустки.

Корнія Чуковського насправді звали Микола Васильович Корнейчуков.

Джек Лондон був соціалістом, а крім того - першим в історії американським письменником, який заробив своєю працею мільйон доларів.

Агата Крісті страждала на дисграфію, тобто практично не могла писати від руки. Всі її знамениті романи були надиктовані.

Едгар Аллан По все життя боявся темряви, а Оноре де Бальзак завжди писав у темряві. Марк Твен був непоганим винахідником. Серед його розробок - блокнот з відривними листочками для журналістів, шафа з розсувними полками, саморегульовані підтяжки, а також самий геніальний з його винаходів - машинка для зав’язування краваток!

Діккенс не міг працювати, якщо столи і стільці в його кабінеті не стояли так, як треба, а у Лорда Байрона було чотири домашніх гусака, які всюди слідували за ним, навіть на громадських зборах.

Основою створення цього свята стала потреба вшанувати письменників, які відіграють ключову роль у формуванні світогляду, культурних цінностей та національної свідомості.

Вітаємо всіх письменників з професійним святом! Бажаємо невичерпного джерела натхнення та легкого слова. Нехай ваші книги змінюють світ на краще.

                                   Американський день читання

2 Березня проводиться Американський день читання. Важливість книги для дітей. Ці березневі заходи у першій декаді місяця мають традиційний щорічний характер.

Національний день читання, що відзначається 2 березня, був започаткований у 1997 році Національною освітньою асоціацією США. Цей день обрано не випадково: саме 2 березня народився знаменитий американський автор дитячих книжок Тед Гейзель, більше відомий як доктор Сьюз. Його книги, такі як "Грінч, який вкрав Різдво" та "Кіт у капелюсі", стали класикою дитячої літератури і досі захоплюють мільйони дітей по всьому світу.

Цього дня в усьому США організовуються акції, зустрічі з авторами, читання книг у школах та бібліотеках, адже мета цього свята — заохочення дітей до читання. Участь у заходах Національного дня читання є чудовою можливістю звернути увагу на важливість освіти та розвитку дітей.

Читання робить нас кращими людьми. Сучасні історії і пригоди, якими нас наповнюють книги, настільки різноманітні, як і сам світ. Читання дає можливість краще розуміти інші культури, звичаї і погляди, відкриває нові горизонти. Це дозволяє глибше зрозуміти багатство і різноманіття нашої культури та суспільства. Зокрема, книги можуть допомогти дітям розібратися в таких важливих питаннях, як інклюзивність, толерантність та різноманітність.